Панічні настрої, викликані епідемією грипу, охопили майже все українське суспільство. Люди бояться виходити на вулиці без захисних масок чи марлевих пов’язок, в магазинах чи громадському транспорті тільки й чути про нові випадки захворювань, про черги в аптеках та дефіцит ліків, підвищення цін на часник та лимони... На питання, що робити, аби не захворіти, Міністерство охорони здоров’я дає одну відповідь — дотримуватись основних засобів профілактики. Однак це громадян не втішає, так само, як і заяви керівництва держави про контрольованість ситуації. Незважаючи на стресову ситуацію в суспільстві, психологи радять людям не акцентувати всю свою увагу на епідемії й прислухатися до порад лікарів (див. стор. 6). А вони стверджують, що 70% здоров’я людини залежить від того, як вона психологічно себе налаштовує. У чому шукати психологічну рівновагу і як боротися з панікою, «Дню» розповіла кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України Олена ЛІЩИНСЬКА.
— Як би ви охарактеризували нинішній психологічний стан суспільства, чи можна говорити про панічні настрої?
— Наше суспільство і справді зараз охоплене справжньою панікою. Перебуваючи на вулиці, ми сторонимося одне одного, може, дається взнаки ще й життя в мегаполісі, яке надзвичайно складне, а нинішня ситуація — це тренування й загартування для всіх киян. З іншого боку, панічні настрої зближують нас, ми стаємо однодумцями у певному питанні. Тим людям, у чиїй родині є жертви від грипу, ми співчуваємо, а щодо решти, то треба менше перейматися проблемою, адекватно сприймати всю інформацію, яку подають ЗМІ та керівники держави, а також менше вірити чуткам. Ви помітили, що людей, які не мають нежить, просто немає на вулиці. Я пригадую нашу традицію, коли роботодавці, бізнесмени чи приватні підприємці під час сезонного грипу не відпускали людей на лікарняні. Виходить, що ця ситуація є навчальною для всіх, бо небезпека усвідомлюється з більшою силою. Кожен грип давав ускладнення, щоразу люди від нього гинули, хоч і в не такій кількості, але сьогоднішня ситуація показує дійсно, що люди повинні краще ставитися до себе, цінувати своє здоров’я. Тож це шанс переосмислити своє ставлення до здоров’я і до інших життєвих цінностей. Ті ж самі роботодавці сьогодні вже не викликають на роботу тих, хто має навіть звичайну простуду, бо усвідомлюється небезпека й для себе, і для інших. У житті існують різні критичні ситуації, вони змушують суспільство думати і робити певні висновки, проходити життєві уроки, один з яких ми зараз і проходимо.
— На вашу думку, наскільки успішно ми його зараз складаємо?
— Це вирішує кожен індивідуально. Те, що людям не соромно ходити в масках, — це плюс, бо знаючи ситуацію з виробничими проблемами (маю на увазі випадки, коли трапляється виробнича інтоксикація), коли люди можуть розповсюджувати якісь отрутохімікати, то тоді їм соромно вдягати маску. Нині цього не соромляться, а значить людина веде себе адекватно до ситуації й думає про власну безпеку. З приводу подорожчання часнику та цибулі як спеціаліст з масової психології роблю висновок, що коли відбувається певна катастрофа, люди в таких умовах проявляють свої гірші якості. Тобто паніка все-таки актуалізує не кращі, а гірші людські риси. При мені в п’ятницю перекладали цінники в одній із аптек, звичайно ж, на дорожчі. Це в нашій ментальності так закладено? Аптеки зараз будуть у виграші й так, навіщо ж іще підвищувати ціни? Спостерігаючи за особливостями ментальності та поведінкою людей у критичній ситуації, напружене емоційне поле тільки посилюється і впливає на всіх. Ми всі так нервуємо, що іноді цим зачіпаємо і дратуємо. Але з іншого боку, коли в країні епідемія, треба нервувати, бо це змушує щось робити.
— Епідемію грипу дехто пов’язує з політикою, мовляв, хтось може цим скористатися і зірвати передвиборну кампанію...
— Політика існує завжди, адже це динамічна жива гра в усьому світі. Звісно, що політичні гравці використовують різні ситуації, що відбуваються у суспільстві, на свою користь. Якщо всі здорові, хтось може цим скористатися і сказати, бачте, як у нас все добре. Коли ж захворіли — бачте, яка погана влада, а хтось може проявити себе як рятівником ситуації, відповідно його частіше показують на телебаченні, цитують у пресі. Але багато що залежить від того, як самі українці будуть інтерпретувати такі реакції влади чи опозиції.
— Серед людей зараз шириться багато чуток і міфів з приводу того, від чого ж справді померли люди: від грипу, нетипової пневмонії чи іншого вірусу. Про що це свідчить — недовіру населення до медиків, які все ж таки переконують, що ніякої чуми в Україні немає, а обприскувати повітря в у столиці чи інших містах ніхто не збирається?
— Наша біда — ми вихідці з Радянського Союзу. Коли сталася аварія на ЧАЕС, я пам’ятаю свій перший шок, коли по радіо говорилося одне, а виходячи на роботу, давалися зовсім інші розпорядження. Весь Київ вийшов гуляти на вулиці, а тут за 90 кілометрів північніше стався вибух атомної бомби. Старше покоління це прекрасно пам’ятає. А сьогоднішня ситуація ще цікавіша. Питання професійної надійності у нас зараз на рівні якоїсь азіатської чи африканської країни. Нещодавно відшумів скандал, що один із посадовців Служби безпеки України має липовий диплом, згодом на одній із атомних станцій з’ясувалося, що хтось із спеціалістів теж має фіктивний диплом. Тому ці міфи, що виникають в Україні, не є просто звичайними плітками на рівні «сарафанного» радіо. Існують реальні прецеденти, пов’язані з тим, що люди-професіонали не виконують своїх прямих функції. Тому не можна сказати, що люди панікують просто так і кажуть дурниці.
— У дев’яти регіонах країни зараз оголошено карантин, як це може позначитися на психологічному стані тамтешнього населення?
— На мій погляд, це дуже жорстка міра, тому що багато людей, які не мають до цього ніякого стосунку, постраждають, адже вони не зможуть нормально працювати протягом тривалого часу, а значить не отримають заробітну плату, а це тільки збільшить кількість проблем. З іншого боку, щоб вирішити таку проблему, жорсткі міри потрібні. Наша основна біда у тому, що ми не довіряємо виправданості тих мір, які робить керівництво держави. Люди не проти, якщо це дійсно треба, в дечому себе обмежити, але важливо, щоб не було ніяких необдуманих кроків, що сприймається населенням достатньо болісно.
— У чому все-таки слід шукати позитив, зважаючи на нинішню ситуацію?
— Зараз нас переповнюють емоції, тому треба за допомогою зусиль волі повертати себе в раціональне русло і чітко підводити підсумок: так, сьогодні хтось помер, але ти зараз здоровий, в нормальному стані, кожен рік буває грип, щоразу, хто має слабкий імунітет, страждає від нього більше за інших. Треба слухати ті дані та інформацію, яка свідчить про нормальні та адекватні речі, а також прислухатися до порад лікарів. Слід зрозуміти, що всі люди, які мають сезонний грип, будуть його лікувати і не будуть поширювати інфекцію. Якщо є можливість побути вдома, може, разом з дітьми, то можна використати цей час для сімейного спілкування, спільного дозвілля або для свого саморозвитку, читання, можна зайнятися давно задуманими планами та ідеями, які відкладалися давним-давно. І дотримуватися здорового способу життя, підтримувати імунітет, не піддаватися масовій паніці, бо як-не-як, будь-яка чорна смуга змінюється білою.
