Острів Хортиця — прадавня й свята українська земля, історія якої заглиблюється на цілі тисячоліття, до витоків світової цивілізації, що ведуть до легендарних першодержав — Аратти ( 6200 тис. років до н.е.), Оріяни (середина II тис. до н. е.), Артанії (VII — VIII ст. н. е.) і, дещо пізніше першої козацької республіки — Запорозької Січі, духовною столицею й військовим центром якої і була Хортиця. Існують різні думки щодо етимології цього слова. Найбільш вірогідно, здається, його тлумачити від гордого імені Хорса — міфічного повелителя Сонця у древніх слов’ян. На Хортиці знаходились одні з найголовніших як давньослов’янських, так і праслов’янських святилищ. Ще наприкінці XIX ст. відомий запорізький етнограф і краєзнавець Яків Павлович Новицький у своєму нарисі «Острів Хортиця на Дніпрі» (перша наукова праця по Хортиці) говорив про 136 хортицьких курганів різних епох. Найзначніші за всі роки археологічні дослідження здійснювались на острові у перші роки незалежності (на початку 1990-х). Було виявлено чотири святилища доби бронзи у північній частині острова.
ПРО ЗНИКЛІ РОСЛИНИ ТА САМОЗАХОПЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ
Із метою збереження пам’ятних місць, пов’язаних з історією запорозького козацтва, постановою Кабінету Міністрів України створено Національний заповідник «Хортиця», до якого включені території острова Хортиця та прилеглих до нього островів. До слова, острів Хортиця ще з 1963 року оголошений пам’ятником природи республіканського значення. А постановою Ради Міністрів УРСР тут був створений історико-культурний заповідник. Згідно закону, Національний заповідник «Хортиця» повинен охоронятися як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим функціонування. Тільки насправді сьогодні виходить інакше.
Із легкої руки правителів у недавньому минулому були затоплені водосховищами дніпровські пороги і Великий Луг. А за останні три-чотири десятиліття на заповідній території острова зникли незрівнянної краси рослини: горицвіт весняний, валеріана пагононосна, зозулинець шоломоносний; на грані зникнення — біла водяна лілія, жовті глечики, водяний горіх, ірис болотний, брандушка різноколірна... А проростало тут до 1000 видів рослин. І птаства, і звірини хватало — до 160 видів. Відносно незайманою на сьогодні залишилась хіба що біота плавнів на півдні острова.
Законом України «Про природно- заповідний фонд України» (статті 6 і 7) території та об’єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, віднесені до земель природоохоронного та історико-культурного призначення і підлягають комплексній охороні. Ще в 1993 році. Мінкультури мало провести інвентаризацію об’єктів, комплексів і господарств, що знаходяться на території заповідника, і разом із відповідними міністерствами, відомствами, організаціями і Запорізькою обласною державною адміністрацією вирішити питання про передачу їх заповіднику та відселення з його території сторонніх організацій (зокрема, Інституту механізації тваринництва — і таке бувало!).
Але до цього часу земельні ділянки острова не передані під охорону Національному заповіднику «Хортиця», тобто заповідник ще не отримав державний акт на право постійного користування землею. Дивно і водночас зрозуміло, чого досі землі Хортиці знаходяться у комунальній, а не державній формі власності? Чому їх доля, як особливо цінних, не вирішується Верховною Радою України згідно зі статтею 150 зазначеного кодексу?
На даний час понад 2000 га території острова Хортиця знаходяться у користуванні більш як 20 організацій та підприємств (профілакторії, бази відпочинку тощо). Зокрема, 736,77 га закріплені за Хортицьким лісництвом Запорізького держлісгоспу. Більше 30 га самовільно зайняті місцевими жителями під городи. Один із тутешніх аборигенів, переказують, узяв і побудував для власних потреб ... теплицю. Площею не більше й не менше 240 кв. м. І ще один «цінитель» природи у самому центрі заповідника звів собі гараж на 48 кв. м. Постає питання: куди дивиться місцева влада і де було Державне управління екології та природних ресурсів у Запорізькій області? Адже, згідно із законом, cамовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі та землекористувачам без відшкодування затрат. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
ЩО РОБИТИ З МОСТАМИ
Топ-тема Запоріжжя — це будівництво мостових переходів та автотранспортної магістралі через Дніпро. На «божий суд» було представлено три варіанти проходження магістралі. Один із них уже відкинутий. А планувалася автотраса у південній частині острова через плавні, від яких залишилося 347 га. Це «останки» колишнього Великого Лугу, якого запорожці по-товариськи звали своїм Батьком.
Інший варіант — обхідний, південніше Хортиці. У грізні роки Великої Вітчизняної війни тут, силами переважно жінок, був побудований дерев’яний міст, який з часом згнив і зруйнувався. Але на сьогодні цей варіант, можливо, найбільш екологічний для міста Запоріжжя, бо виводить на об’їзну дорогу основну частину транзитного транспорту, виявився занадто дорогим.
Вибрано третій варіант — через Хортицю, нижче мостів Преображенського, як найбільш дешевий з точки зору вартості. Планується здійснювати будівництво в межах існуючого транспортного коридору, з наступним його розширенням.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України, за підписом колишнього прем’єр-міністра України В. Януковича, протяжність траси становитиме 9,1 км, у тому числі мостів: через р. Дніпро — 660 м, р. Старий Дніпро — 260 м. Кошторисна розрахункова вартість будівництва — — 1756303, 36 тис. грн! Так що плани широкомасштабні, прямо як у Грицька Нечоси (він же Потьомкін).
Цього літа спеціалістами заповідника завершено дослідження гігантського святилища доби бронзи, що знаходиться якраз на трасі можливого проходження автомагістралі. Крім того, на острові Хортиця (окрім садів і ріллі підсобного господарства), о-вах Байди, Дубовий, скалах «Три стоги», «Два брати» розташований на площі 1383 га загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», який належить до природно-заповідного фонду України і включений до складу Національного заповідника «Хортиця». Для забезпечення належної охорони та збереження унікальних геологічних утворень, наскельної рослинності, залишків байрачних лісів та плавнів, зазначений заказник перебуває під охороною Запорізької міської ради в особі міського голови.
15 вересня у м. Запоріжжі на виїзному засіданні робочою групою підписано меморандум щодо спільних дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємців, наукових, проектних та інших установ і організацій, громадськості, спрямованих на забезпечення збереження та дальшого розвитку Національного заповідника «Хортиця».
Згідно з цим меморандумом, Президент України В. Ющенко доручив Кабінету Міністрів продовжити розпочате будівництво автотранспортної магістралі з новими мостовими переходами у раніш прийнятому створі (тобто поряд з існуючими мостами) за умови будівництва в перспективі південного залізнично-автомобільного мосту через Дніпро з урахуванням перенесення на нього усього руху залізничного транспорту, який зараз рухається через Хортицю.
Автомагістраль та мостові переходи мають стати окрасою Хортиці та міста Запоріжжя. Для цього будуть проведені конкурси на краще їхнє художнє оформлення. Після широкого громадського обговорення будуть внесені відповідні зміни до раніше затверджених проектів. Також буде виключена можливість з’їзду автотранспорту з нової автомагістралі на заповідну територію.
Придумано красиво, як годиться, згідно з мораллю нинішньої західної цивілізації. Тільки чи будуть вовки ситі й вівці цілі?
Задля збереження унікальних природних пам’яток у порожистій частині Дніпра і на виконання указу Президента України Мінприроди запропонувало передбачити у проекті державної програми розвитку Національного заповідника «Хортиця» на 2006 — 2010 роки заходи щодо забезпечення додержання режиму охорони природних комплексів та об’єктів території заказника (зокрема, встановлення інформаційно-охоронних і межових охоронних знаків, інформаційних щитів тощо). А на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000—2015 роки» Міністерством охорони навколишнього природного середовища України підготовлено проект указу Президента України «Про створення національного природного парку «Великий Луг». Його пропонується створити на території Василівського району Запорізької області. Це забезпечить більшу репрезентативність природи нижнього Придніпров’я та ефективнішу її охорону, сприятиме вирішенню ряду екологічних проблем, зокрема раціональному використанню природно-рекреаційних ресурсів.
На даний час зазначений проект указу проходить погодження в зацікавлених міністерствах та відомствах, після чого його буде подано на розгляд до Кабінету Міністрів України.
