— Українські урядовці неодноразово наголошували на радикальності
перетворень у пенсійній системі. Що ж із цього матиме пенсіонер 2001 року,
коли призначення пенсій відбуватиметься по-новому?
— Систему пенсійного страхування, яка діятиме в Україні
з 1 січня 2001 року, прийнято в багатьох країнах світу. І як для пенсійного
забезпечення в ній, у принципі, нічого нового немає. Проте для України,
в межах солідарної системи, це великий крок уперед. Сьогодні на утримання
солідарної пенсійної системи 32 відсотки своїх коштів відраховують підприємства
і 1 — 2 відсотки — із зарплат віддають громадяни. Із цих коштів і утворюється
така собі державна каса взаємодопомоги, звідки беруться гроші для пенсій.
Однак фактично через рік- два в країні мають з'явитися ще два рівні пенсійного
забезпечення: загальнообов'язковий накопичувальний та добровільний накопичувальний
(який, до речі, вже діє у вигляді всіляких недержавних пенсійних фондів).
Передбачається, що тариф відрахувань до загально- обов'язкової системи
від громадян поступово збільшиться із 2 відсотків до 5 — 7 відсотків, а
від підприємств на стільки ж зменшиться. Таким чином, кожний майбутній
пенсіонер зможе сам вирішити, скільки він хотів би відраховувати до накопичувального
та солідарного рівня. Відповідно через це і пенсії в кожного будуть різні.
— Проте хто гарантуватиме, що на гроші українців, передані
на збереження державі до цього накопичувального рівня, не впливатиме інфляція
та будь-яке природне для нашої держави економічне потрясіння?
— Доки в Україні не буде відповідних умов, доти не буде
і переходу до накопичувальної системи.
— Для чого ж тоді реформувати пенсійну систему, коли
вже зараз є сумніви в її дієздатності?
— Сьогодні ніхто в державі не ризикує взяти на себе відповідальність
за те, що гроші, спрямовані на накопичення, можна зберегти. Якщо економіка
іде на спад, то така накопичувальна система просто недоцільна. Однак реформування
чинної пенсійної системи все ж таки необхідне. Навіть у межах солідарної
системи, яку вже давно треба довести до загальноприйнятого рівня. Пенсія
повинна бути ЗАРОБЛЕНА. Суть реформування полягає в тому, що створюються
передумови для встановлення прямої залежності між розмірами внесків до
Пенсійного фонду та розмірами пенсії, яку зможе одержувати громадянин.
Єдиний шлях до цього — облік внесків українців протягом усієї трудової
діяльності. Згідно із чинним законодавством, сьогодні для нарахування пенсій
береться середня зарплата за останні два роки роботи або за 60 місяців
підряд. У новій пенсійній системі для призначення пенсії, визначення середнього
заробітку та стажу роботи братиметься зарплата за весь період, коли людина
сплачувала внески до Пенсійного фонду.
— Як цього можна досягти на практиці, якщо вже через
рік уся країна житиме з новою пенсійною системою, а певна кількість громадян,
які вже через рік вийдуть на пенсію, працюють на підприємствах, котрі сьогодні
мають заборгованість перед ПФ і, відповідно, не платять внесків?
— Такі умови нарахування почнуть діяти для тих, хто виходитиме
на пенсію 2005-го та в подальші роки. Треба мати дані про майбутніх пенсіонерів,
хоча б за п'ять останніх років. Для цього вже більше року проводиться збір
даних для персоніфікованого обліку. Згідно із графіком запровадження, цей
процес триватиме до 1 липня наступного року. Ще півроку система «обкатуватиметься»,
а з 1 січня 2001 року країна житиме за новою пенсійною системою. До речі,
тепер багато говорять, що запроваджуються персоніфіковані рахунки. Це не
так. Нині є модне слово «віртуальність». Так от, персоніфікованих рахунків
як таких насправді не існує, а є державний банк даних про кожного працюючого
громадянина: де і ким працює, скільки грошей одержував і коли, скільки
сплатив до ПФ тощо. Це потрібно для того, щоб убезпечити нову пенсійну
систему від фальсифікації. Іноді важко визначити, чи справді хтось одержував,
скажімо, 100 гривень щомісяця два роки тому на підприємстві, яке вже не
існує.
— Чимало людей у країні (за різними даними, від 3 млн.
— до 5 млн. українців) не мають офіційно роботи, торгують на базарах і
не зареєстровані Державною службою зайнятості як безробітні. Як вони зможуть
одержувати пенсію після реформування пенсійної системи?
— Якщо хтось не працював офіційно, то на трудову, або солідарну
пенсію розраховувати немає сенсу. Адже в кожного торгуючого є якісь прибутки,
що треба декларувати, або потрібно купувати патент. У разі, якщо людина
так не чинить, вона може розраховувати лише на соціальну пенсію — 24,5
гривні. Кожна держава має дбати про будь-яких своїх громадян — і така соцпенсія
призначається в Україні всім, хто навіть і жодного дня не працював...
До початку липня наступного року Пенсійний фонд має провести
стовідсоткову персоніфікацію громадян. На сьогодні, за словами заступника
голови ПФ, є тільки одна складність із запровадженням персоніфікованого
обліку: не всіх громадян устигнуть вчасно зареєструвати в системі. Варто
зазначити, що процес персоніфікації — то обов'язкове явище в будь-якій
пенсійній системі. І в більшості нормальних країн це відбулося ще у 80-ті
роки. Нині ж до більшості підприємств та організацій надходять листи від
Пенсійного фонду із проханням повідомити про стаж працівників, скільки
вони одержують, як давно працюють. Здавалося б, такі дані допоможуть ПФ
створити систему, де нараховуватимуть гроші не за принципом «Працюй — не
працюй, усе одно одержиш, як усі». Утім, як сказала головний бухгалтер
одного з товариств з обмеженою відповідальністю, яке працює в галузі гуртового
збуту харчів (із певних міркувань його назву не повідомляємо), вона вже
зібрала інформацію для ПФ про 20 штатних працівників. «П'ятьох із них я
не бачила ніколи, — зiзналася бухгалтер, — але їм щомісяця нараховуються
40 — 60 гривень зарплати». Персоніфікація не передбачає виокремлення «мертвих
душ», які торгують на базарах, а їхня трудова «працює» на подальшу пенсію
десь в організації. Коли половина економіки країни працює «в тіні», а громадяни
не одержують зарплат, а якщо й одержують, то мізерні, люди втрачають надію,
що держава, в принципі, може і хоче забезпечити своїх пенсіонерів нормальною
пенсією. Для того, щоб людина думала про завтрашню пенсію, здається, їй
просто треба дати можливість легально заробляти гроші на своє утримання.
