В'ячеслав ЯКУБЕНКО «ЯК Я ПРАЦЮВАВ ІМІДЖМЕЙКЕРОМ КУЧМИ»
(«День», №190)
Передвиборна «кухня» команди Леоніда Кучми показана в усій
своїй «красі». Критична оцінка наведених фактів самим автором заслуговує
на повагу. Свого часу (здається, у червні 1999 р.), коли Якубенко пішов
з «Дня» і з'явився в ефірі УТ-1 з явно тенденційною програмою «Питання
дня», у мене з'явилося негативне ставлення до «перебіжчика» з одночасним
жалем, що молодий журналіст, який подавав надії, пристав до «цебра з інформаційним
брудом». Не знаю, чи то пан В'ячеслав самостійно так вирішив, чи то став
«агентом», засланим до штабу головного кандидата, але те, що він вирішив
розповісти правду про президентське оточення та їхніх найманців, робить
йому честь. (В. Якубенко самостійно все вирішив. І в першому випадку. І
коли писав матеріал. — Ред. ).
Вадим РИЖКОВ «ПРИЙМАЮЧИ МАРЧУКА, ДНIПРОПЕТРОВЦI ВИГНАЛИ
ПРИБIЧНИКIВ КУЧМИ» («День», №189)
Матеріали про передвиборні поїздки Євгена Марчука, його
зустрічі з людьми є свіжим струменем правди, яка зараз є єдиними ліками
від «інформаційного бруду», що поширюється пропрезидентськими ЗМІ. Прочитаєш
їх — і мимоволі починаєш думати, що живеш у країні параноїків, мазохістів
та хворих на очі людей, а послухавши телевізор або радіо, вже й праску
боїшся вмикати — а раптом із неї поллється той самий потік славослів'я
за головного кандидата i цебра бруду на голову його основних суперників.
Тож потрібно більше таких матеріалів — уже час зробити агітацію за Марчука
більш «агресивною», бо час, що залишився до виборів, невпинно спливає.
Євген МОРЕНЦОВ, інженер-математик, Київ
