Сьогодні весь світ турбують зміни клімату. Учені, уряди та громадськість вирішують, як вплинути на ці процеси, щоб наслідки потепління не були такими руйнівними для Землі. Виявляється, не лише парниковий ефект впливає на зміни клімату, багато в чому це — природний процес, непідвладний людині. Заслужений метеоролог України, доктор фізико-математичних наук, експерт Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) з атмосферних наук та експерт ВМО з кліматичних досліджень Вазіра МАРТАЗІНОВА 40 років займається метеопрогнозом і вивченням клімату і вважає, що в Україні є свої погодні умови, відмінні від тих, що в країнах-сусідах праворуч і ліворуч. Також — що на клімат впливають процеси не лише «зверху», а й «знизу» — в надрах планети. Про ці особливості Вазіра Мартазінова і розповіла «Дню», а також спрогнозувала кліматичні зміни в Україні і світі загалом.
«СУПЕРЕЧКА» АТМОСФЕРНОЇ ЦИРКУЛЯЦІЇ ТА ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ
— У контексті глобального потепління нам усім мало б стати тепліше. Як тоді пояснити незвичні та екстремальні погодні умови в Україні, які спостерігаються цього року: дуже сніжний березень, весну на чотири місяці, літо у вересні?
— Екстремальність погодних умов, які ми спостерігаємо сьогодні, — це «суперечка» двох систем: атмосферної циркуляції, яка за останні роки дуже змінилася, та процесів глобального потепління. Головне, що слід сьогодні знати про синоптичну ситуацію — це те, що процес сьогодні формується не в тропосфері, як раніше, це 5 — 6 кілометрів над рівнем моря, а вище — у стратосфері, на рівні 12 — 16 кілометрів над рівнем моря, утворення стають дуже стійкими. Тобто, атмосферна циркуляція стала іншою. Якщо в середині століття ми мали обширні циклони, які займали всю територію Європи, і повільно, потужно рухалися на нашу територію, то нині не так. Сьогодні циклони стали дуже дрібними: ми бачимо маленькі циклони і дуже багато антициклонів. Це наслідок взаємодії процесів глобального потепління зі зміненою циркуляцією: вони накладаються і дають такий ефект. Ця циркуляція стала більш загрозливою для людини, тому що зумовлює стихійні явища: урагани, зливи, буревії.
До того ж атмосферна циркуляція стає холоднішою, ніж до 2000 року. Якби не глобальне потепління, нам було би ще холодніше. Сьогодні рівень Світового океану підвищується, але зими стали холодними: торік у Сибіру було -60С градусів. Колись такого не було. А територією Гренландії зими тримаються дуже довго — вони «пішли» в весну. Раніше завжди в літній час температури там були вище нуля, а нині так не завжди.
Ми розрахували до 2050 року, як змінюватиметься атмосферна циркуляція: вона має ставати все холоднішою. Нагадаю, минулого століття, в його середині, ріст глобальної температури призупинився з 1944 до 1978 року — тоді була пауза (бо з 1911 року температура підвищувалася). Після 1978 — 1979-х років температура почала змінюватися, зростати дуже швидко. Сьогодні вона доволі високо піднялася у світі — на 1,8 градуса. Але виявилося, що з 1998 року по сьогодні знову була пауза. За рахунок, я вважаю, холодної циркуляції. Тобто, вона призупиняє глобальне потепління: ця великомасштабна циркуляція нас усе-таки оберігала — як у всі віки, коли змінювався клімат, а це було не один раз. Тому, коли за основу причин підняття середньої температури на планеті ставлять чинник збільшення парникових газів, то це не зовсім відповідає реальності. Є багато інших причин, які впливають на зростання температури на Землі.
«Я ЗРОБИЛА ВИСНОВОК, ЩО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ Є СВОЯ ПОЛОСА ТЕПЛА»
— Які це фактори?
— Якщо взяти дуже давній час — ще кілька століть до нашої ери, то тоді теж було глобальне потепління. І не за рахунок діяльності людини, а за рахунок зміщення земного полюса. Згадаймо, що було на території колишнього СРСР після його розпаду — викидів було дуже мало, тому що промисловість розвалилася, водночас глобальне потепління продовжувалося. Й це наштовхує на висновки, що річ не лише у викидах СО2. На жаль, поки інших досліджень — про інші причини глобального потепління, які б так само вивчалися, як парникові гази, я не бачу. Я протягом 40 років займаюся погодою — бачу її щодня, знаю всі процеси. В результаті я зробила висновок, що на території України є своя полоса тепла, і за рахунок того в нас є теплі зими. Я маю на увазі те, що ми звикли дивитися погоду лише «зверху». Але в ядрі Землі теж щось є, і це теж відіграє велику, а то й вирішальну роль.
— Тобто, є те, що гріє землю, зокрема територію України, зсередини?
— Я так думаю. До того ж є космічний простір — не лише Сонце, а й жорстке космічне випромінювання, яке впливає на ядро нашої Землі, вони взаємодіють і відбувається перебудова кліматичної системи. Також є рух сонячного вітру, магнітні бурі, сонячна активність тощо — це теж додається. Плюс парникові гази. Ми, за погодними умовами, відрізняємося від тих країн, які і праворуч, і ліворуч — у нас свої погодні умови. Це пов’язано, вважаю, саме з цими процесами. Тому територія України більше «гріється» взимку, ніж будь-яка територія поряд.
«ЦЯ ЗИМА БУДЕ ТЕПЛІШОЮ ЗА МИНУЛУ, АЛЕ ШУБУ ПОТРІБНО МАТИ»
— Уже кілька років маємо затяжну весну і літо, яке швидше переходить у осінь. Із чим це пов’язано та якими будуть сезони в наступні роки?
— В останні роки літній і зимовий сезони скоротилися, а перехідні збільшилися. Перехідні сезони в нас стали зовсім іншими. Це відбувається за рахунок сучасних кліматичних умов. Відповідно до температурного режиму, осінь у нас наступає вже 16 серпня. А справжнє літо — з 16 червня. Перша половина червня холодна, починатиме теплішати з другої половини. Відбулося таке зміщення сезонів. А весна — тягнеться й тягнеться. Осінь стає теж довшою, але вона м’якша за весну.
Найважчий весняний місяць — квітень, тоді спостерігається великий дефіцит опадів. Щодо теплого вересня, то він, як правило, дуже нестійкий: є холоднішим, особливо в перші дні осені, коли зазвичай наступає перше похолодання. Навіть листопад стає теплішим за ці перші дні вересня. Нестійкість дуже висока.
— Які на нас чекають осінь та зима?
— У другій декаді жовтня температура підвищиться і вдень, і вночі — до 16 — 17 жовтня, переважно буде без опадів. Потім — різке похолодання, таке, що нічні температури на північному сході опустяться до -6—8 градусів. По суті, вже матимемо зимові процеси: наприкінці місяця буде такий холод, якого ми не побачимо в листопаді. Листопад зберігає погодні умови кінця жовтня, але з трішки вищими температурами, до +8—12 удень. Нічні температури, в окремі дні, опускатимуться до -2—4. Наприкінці листопада очікуємо зниження температури, матимемо сніговий покрив вище норми. На початку грудня буде до -10 градусів. Потім температура зросте і в середині грудня буде вище нуля. Наприкінці — різке похолодання. Початок січня, попри середній високий температурний режим загалом у місяці, буде холодним — доходитиме до -18—20. Лютий буде легшим, хоча в окремі дні можливі низькі температури. Тобто, загалом ця зима буде теплішою за минулу, але шубу потрібно мати. Опади будуть дуже різноманітними — сніг, багато мокрого снігу і дощ. Перепади температури в окремі дні будуть у межах десяти градусів, може, й більше.
