За який час можна пробігти з Києва до, наприклад, Черкас? Деякі легкоатлети, як то Костянтин Баранкевич з Одеси, здолає цю дистанцію за добу. Він, рекордсмен чемпіонату України 2008 року з добового бігу, який відбувався в Києві на вихідних, за 24 години пробіг 194 км. Такі змагання проводяться в Україні вже втретє, й у них взяли участь 39 спортсменів з України, Росії та Білорусі. При цьому 24 бігунів намотували кола цілу добу, а 15 бігунів — 12 годин.
СПАТИ ЧИ БІГТИ?
Забіг відбудеться за будь-яких погодних умов, сказали організатори чемпіонату; й дійсно — дощ та мряка на стали на заваді бігунам. Мокру куртку й кросівки спортсмени замінюють на сухі — і вперед.
— Наш забіг називається «Самоперевершення». Одне з його завдань, які ставляться перед спортсменами — якомога більше пробігти. Але найголовніше — не кубки чи медалі, а внутрішній позитивний досвід та гарні переживання, недоступні в звичайному житті, — пояснив керівник забігу, їхній основний організатор і натхненник Олег Лебедєв. — Строгих правил ми не встановлюємо. Наприклад, кожен вирішує, відпочивати йому чи ні, спати вночі чи бігти, а також — коли харчуватися і, взагалі, сходити з дистанції чи продовжувати марафон. Немає обмеження на трасі, єдине обмеження — час...
Траса, на якій спортсмени встановлювали рекорди (Національний експоцентр в Голосіївському районі), сертифікована: одне коло має рівно кілометр, за дистанцією постійно слідкували «лічильники» — так назвали людей, які фіксували дистанцію, подолану атлетами. Для зручності спортсменів добре організували обслуговування. Наприклад, близько до місця, де розмістилася кухня, поставили табло із результатами, поруч — туалет та намети, де можна перепочити, годинку-дві поспати чи попросити зробити масаж.
— Марафонська команда Шрі Чінмоя, яка проводить ці змагання, ставить обслуговування спортсменів на перше місце. Все має бути максимально зручно. Спортсмени, що приїжджають до нас, відмічають дві речі — гарну кухню та гарну атмосферу. Це для них дуже важливо. Що стосується кухні, то ми годуємо людей шість разів — через кожні 4 години. У нас — з душею приготовлені картопляне пюре, омлет, борщ, овочеве рагу, вівсянка, є постійно гарячий чай. Харчування вегетаріанське, бо, як показав і наш, і міжнародний досвід, це найефективніше меню на довгій дистанції, — пояснив Олег Лебедєв.
Підтримати марафонців приїхали й родичі бігунів: до дружин — чоловіки, до чоловіків — дружини. Тож коли спортсмен сповільнював біг чи переходив на крок, вони йшли чи бігли поруч. Хіба погане спільне сімейне дозвілля?
Вік — не обмеження для бігунів. На цьому чемпіонаті найстаршому учаснику забігу — білорусу Стапану Шалаєву було 67 років, а наймолодшим став наш легкоатлет з Вінничини Олексій Підцерковний, який пробіг 44,8 км. Як розповіли організатори, цей хлопець — вихованець дитячого будинку, який приєднався до марафонської команди України після того, як взяв участь в естафеті «Всесвітній біг заради гармонії» у Вінниці.
КРАЩИЙ НАСТРІЙ — КРАЩИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Як правило, ніякої реабілітації після такого ривка не передбачається. Наприклад, москвичка Ольга Абрамовських, яка стала чемпіонкою серед жінок на цих змаганнях і перевершила свій торішній результат (153 км), — за добу пробігла 164,5 км — сказала, що в понеділок з Київського вокзалу відразу відправиться на роботу. В марафонську ніч вона не спала, тільки отримала масаж.
— Кожен забіг для мене — це можливість самоподолання, і не тільки на фізичному рівні. Це можливість щось змінити всередині, виробити нові якості, стати сильнішою. Довго бігти — не так просто. Буває, що десь болить, але знаходиш нові резерви, розкриваєш їх і робиш ще один крок вперед, — поділилася переживаннями Оля.
Дівчина бігає порівняно недавно — 4 роки, — але, крім України, вже брала участь у змаганнях в Росії та Нью-Йорку — в багатоденних забігах. Каже, що, аби постійно бути у формі, постійно тренується, правильно харчується, а перед забігами — максимально висипається.
— Найголовніше — бути в гарному дусі, тоді ти будеш готовою до будь-якої ситуації під час бігу. Якщо уявити, що дистанція — ворог, і ти його маєш здолати, то потрібно усміхнутися супернику. Він просто «розтане». Мені це дуже допомагає. Сьогодні я відчуваю, що зможу зробити рекорд. У мене з’явилися сили, прийшла нова хвиля радості — буду прискорювати біг, — за 1,5 години до закінчення марафону сказала Оля Абрамовських.
Будь-який спортсмен погодиться, що настрій, психологічне налаштовування перед змаганнями — не останнє для майбутнього результату. Можливо, через погану погоду, чи з інших причин, кілька спортсменів зійшли з дистанції. Як каже Олег Лебедєв, цьогорічним рекордом якого є 5 тисяч кілометрів за 50 днів та 11 годин, в бігунів є таке поняття, як «не склався пробіг». Тим не менше, спортсмени, які брали участь в цьому чемпіонаті, дуже хвалили організацію змагань та були раді, що потрапили в гарну доброзичливу атмосферу.
— Ми постійно підтримуємо людей на трасі. У нас немає явного суперництва — переконаний Олег Лебедєв. — Навпаки: я раджу бігунам усміхатися, підтримувати колег, бо саме тоді можна зробити й власний результат максимально вдалим.
Після чемпіонату спортсмени готуватимуться до наступних змагань: для когось вони будуть на батьківщині, для когось — за кордоном. Але участь у подібних забігах — це наслідок постійного тренування як тіла, так і духу. Тому щоденна робота над собою — на першому місці.
