На малі розміри — завеликі ціни. Мама шестирічного Сашка Олена Ковальчук підрахувала: аби зібрати хлопчину до першого класу, необхідно витратити понад п’ять тисяч гривень. Найбільші витрати — шкільний та спортивний одяг і взуття. «Піджак коштує 600 гривень, брюки — десь 400 гривень, сорочки — по 200 гривень кожна. Це найоптимальніші ціни, бо є й вищі: піджаки — понад тисячу гривень, брюки — понад 600. Добре було б знайти і туфлі гривень за 350—400», — розповідає жінка. Спеціалісти пояснюють, що магазини зазвичай ставлять націнку рівну ціні виробу від виробника при гуртовому продажу. Дівчат одягати ще дорожче, ніж хлопців. Сарафан коштує близько 800 гривень, піджаки — 600 гривень, блузки від 300 гривень, а якщо бавовняні — то й 450 гривень.
Продавці шкільного одягу розповідають: ціна на шкільну форму перш за все залежить від якості тканини. «Комплект шкільної форми може коштувати і 200 гривень, — каже Тетяна, товарознавець столичного універмагу «Дитячий світ», — але він буде пошитий з поліестерової тканини. На сорочки теж можуть бути різні ціни — дорожчі ті, що зі стовідсоткової бавовняної тканини». Більше треба викласти грошей за вироби з Туреччини, менше — з України та Китаю. Є на ринку і шкільна форма польського виробництва. «Зрештою ми придбали піджак, що був пошитий у Німеччині. Принаймні, у цьому запевнили продавці. Тканина — вітчизняна, лекала — фабрики, що розташована біля Дрездена», — розповідає Олена Ковальчук.
Продавці у магазині при столичній швейній фабриці говорять, що тканини та фурнітуру, навпаки, купують поза межами України. Саме щорічним подорожанням іноземної сировини пояснюють продавці і збільшення цін на готові вироби. До того ж не усі тканини підходять для шкільної форми. Вони не можуть бути лише вовняні чи синтетичні. За радянських часів санітарні норми і правила дозволяли шити форму з використанням мінімум 30% вовни. Нині оптимальне співвідношення 50 на 50. У турецьких піджаках вовни аж 70%, у китайських — лише 20%. Натуральне волокно допомагає зігрітися взимку, а синтетичні компоненти не дають виробу втратити форму. Проте, купуючи форму на базарі, будьте допитливими — не завжди вказаний на етикетці склад тканини відповідає дійсності. Фахівці радять батькам вимагати документи, які підтверджують якість продукції: сертифікат, паспорт якості, декларацію про підтвердження відповідності і гігієнічний висновок.
Окремо варто згадати про колір форми. Сашку сказали, що піджак має бути бордового кольору. Але такі шиють не всі підприємства. У деяких магазинах зелені та малинові ще до початку учбового року розпродають з 30-відсотковою знижкою. «Цього року такого кольору форму навіть не замовляли, бо ледь продаємо те, що взяли під реалізацію раніше. Зазвичай батьки запитують форму темних кольорів — чорного та синього. Таких брюк, сарафанів та піджаків замовляємо вже третю партію», — говорить продавець у магазині дитячого одягу.
ВАРТІСТЬ ПОРТФЕЛЯ І ТОГО, ЩО В НЬОМУ
Ще один відчутний пункт витрат — шкільний портфель. З ортопедичною спинкою коштуватиме 500—1000 гривень. Головне — не помилитися з вибором: ранець обов’язково треба приміряти на дитину у день покупки. Ширина портфеля не має перевищувати ширину дитячої спини. Він повинен бути водостійким, мати лямки шириною не менше чотирьох сантиметрів та важити з усіма зошитами й підручниками у першому-третьому класі не більше двох кілограмів.
Значні витрати батьки мають запланувати на підручники, зошити, канцелярське приладдя. Найважче батькам першачків — їм треба купувати все і одразу, а в школярів старших класів могли залишитися речі з минулих років. Нині на столичному ринку «Петрівка» продавці кажуть, що, приміром, зошити подорожчали у півтора разу, порівняно з минулим роком. Окрім того, купувати їх варто вже зараз, бо в останній тиждень літа ціни зростуть ще на відсотків двадцять.
ЧОМУ ВИСОКА ЦІНА — НЕ ГАРАНТІЯ ЯКОСТІ?
У великому ангарі майже на околиці Києва усе літо продають канцелярські товари. Гуртом та вроздріб. Віднайти магазин нелегко — він захований серед будівель промислової зони. Тут можна придбати все — від олівців до наплічників. Проте невідомих торговельних марок. Можна здогадуватися, що більшість цієї продукції — без сертифікатів якості. Та мама третьокласниці Марійки говорить, що шукала це місце майже годину, а коли знайшла — зраділа, бо пенали тут можна придбати за 30 гривень, а рюкзак — за 200.
Високі ціни на товари — не гарантія їхньої якості. За словами голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Сергія Орєхова, його відомство у різних регіонах країни вже перевірило близько 300 підприємств, які реалізують товари шкільного асортименту. У результаті було встановлено понад тисячу порушень вимог законодавства про захист прав споживачів. Забраковано та знято з реалізації близько 20 тисяч одиниць шкільної продукції, що становило 40% від перевіреної кількості. «На жаль, аналіз стану споживчого ринку товарів шкільного асортименту свідчить про те, що сьогодні помітна стійка тенденція надходження на споживчий ринок України товарів з грубими виробничими дефектами та із застосуванням матеріалів, які можуть негативно впливати на стан здоров’я дітей. Крім того, ринок наповнили товари невідомого походження», — заявив Орєхов.
ІЗ БРИТАНІЇ — ДЕШЕВШЕ
Є люди, які принципово не купують речі в Україні, навіть шкільні, бо кажуть, що не настільки багаті, аби витрачати шалені суми на одяг, з якого дитина виросте вже за півроку. У сусідній Польщі можна придбати комплект — брюки, піджак та сорочку — за 500 гривень. Ще гривень 200 коштуватиме портфель.
В Інтернеті у блогах користувачі розповідають, як замовляють шкільні речі через мережу з відомого британського магазину. Говорять, що у червні на усі костюми бувають знижки до 20%. «Щоправда, синтетики у складі тканини більше, ніж у нас, — 80%. Але для них це норма. У тому магазині купила шкарпетки, спідню білизну, спортивну форму, кеди, зимову шкільну форму. На усе витратила 140 фунтів (біля 1730 гривень. — Ред.)», — розповідає Олена Ковальчук.
Ще один спосіб зекономити — купити в Інтернеті вживані речі. Таким чином костюм на хлопчика можна купити за 100—200 гривень, комплект для дівчинки — за 150—250 гривень.
