До ювілею артист підготував приємний сюрприз для публіки — прем’єру вистави «Квартет». Партнерами Кирила Юрійовича виступили зірки російської сцени Аліса Фрейндліх, Олег Басилашвілі та Зінаїда Шарко, — повідомляє Інтерфакс-Северо-Запад. Як признався іменинник, всі турботи, пов’язані зі святкуванням, взяли на себе його колеги з БДТ. Перед початком вечора актор висловив надію, що «буде мінімум офіціозу, і глядачі не нудьгуватимуть».
Нагадаємо, що К. Ю. Лавров народився в Україні. Ця знаменна подія сталася 15 вересня 1925 року в Києві в родині відомого актора Юрія Лаврова, який майже три десятиріччя працював в Театрі ім. Лесі Українки. За словами Кирила Юрійовича, його дитинство пройшло за лаштунками Російської драми. Але, бачачи, яке складне життя акторів, він після закінчення школи вирішив обрати собі інший фах і поступив до мореплавного училища. Ось лишень борознити океани і стати справжнім «морським вовком» йому перешкодила Друга світова війна. Кирило Лавров з морехідки перейшов до Військового авіаційно-технічного училища. Пройшов усю війну... Після демобілізації з армії Кирило Юрійович раптом зрозумів, що без сцени не мислить своє подальше життя. 1950 р. він вступив до трупи Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки. Саме тут відбувся його дебют як актора. За шість років роботи на київській сцені Лавров зіграв у багатьох виставах: «Дочка прокурора», «Під золотим орлом», «Вороги», «У добрий час», «Слуга двом панам» та інші.
З 1955 р. почався його ленінградський театральний роман з БДТ, який, як твердить Лавров, триває й донині. Найвідомішими ролями, створеними артистом на цій сцені, стали: Молчалін ( «Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Сольоний («Три сестри» А. Чехова), Городничий («Ревізор» М. Гоголя), Астров («Дядя Ваня» А. Чехова). А фантастичну популярність акторові приніс кінематограф. У кіно К. Лавров почав зніматися 1956 р., але вирішальним для актора став 1964 рік, коли режисер А. Столпер запросив його на роль Синцова в «Живих і мертвих» за однойменним романом К. Симонова. 1969 року виходить фільм І. Пир’єва «Брати Карамазови», де Лавров блискуче зіграв Івана Карамазова. Запам’ятався актор і в історичних стрічках: Болінгброк у телефільмі «Склянка води», Ярослав Мудрий у «Ярославні — королеві Франції». Чимало робіт довелося зіграти акторові, створюючи образи вождів, великих керівників, учених. Після фільму «Приборкання вогню», в якому Кирило Юрійович блискуче грав конструктора Башкирцева (прототип С. Корольова), космонавти сказали, що Лаврова вважають почесним членом загону космонавтів. Сьогодні в кіно актор рідко знімається. Говорить, що не хоче розмінюватися на дрібниці, але щойно прочитає гідний сценарій, у якому буде що грати, то обов’язково зніметься. Як признається Кирило Юрійович, робота в театрі завжди для нього була головною. «Не багато які актори можуть похвалитися, що зустріли свого режисера, — говорить Лавров. — А мені неймовірно пощастило: я працював із видатним режисером сучасності Г. О. Товстоноговим. Завдяки цьому я не розчарувався в акторській професії».
Після смерті Георгія Олександровича Товстоногова БДТ переживав не кращі часи, і, щоб зберегти провідний театр Росії та зоряну трупу, Кирило Юрійович Лавров взяв на свої плечі важкий віз, ставши художнім керівником колективу. Те, що сьогодні Большой драматичний театр залишається популярним і улюбленим у глядачів театром, — багато в чому заслуга його нинішнього керівника.
«День» вітає нашого колишнього земляка з ювілеєм. Бажаємо Кирилові Юрійовичу міцного здоров’я, цікавих ролей у театрі та кіно, частіше приїжджати з гастролями БДТ в Україну, де його пам’ятають і люблять.
