Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Підкорити пам’ять

Львівський рекордсмен розробив методику, яка зробить революцію в освіті
12 вересня, 2006 - 00:00

Серед здобутків львівського вченого Андрія Слюсарчука — два світових рекорди. 34-річний лікар-нейрохірург, психоаналітик, доктор медичних наук, професор запам’ятав число, котре має більше 5000 цифр, а також цифру, що в числі Пі складається з мільйона знаків. Але на цих рекордах Андрій не збирається зупинятися. Наступний крок — це відтворення по пам’яті 5000 книг.

Подібний рекорд по запам’ятовуванню чисел Пі 2004 року побив японець. За десять років він вивчив 42 тисячі знаків. Водночас Слюсарчук запам’ятав одразу мільйон, і на це йому знадобився всього тиждень. Крім того, він не порушував звичного ритму життя: працював, вів господарство, а до рекорду готувався вночі. Доктор Пі впевнений, що все доволі просто й при бажанні повторити його рекорд зможе будь-хто.

ВІДЛЮДНИЙ ГЕНІЙ

Особливі розумові здібності в маленького Андрія батьки, які за фахом теж медики, помітили одразу. «Воно й не дивно», — пояснює рекордсмен, адже, рано навчившись читати, замість казочок потягнувся до журналів «Наука и жизнь» та енциклопедій. Утім, навчатися вундеркінда віддали в звичайну вінницьку школу. А коли побачили, що хлопчак «ковтає» шкільну програму, в Міністерстві освіти та науки скликали медико-педагогічну комісію, яка мала дозволити навчатися методом екстерна.

— Як зараз пам’ятаю: нас, обдарованих, було троє, але тести склав тільки я, — згадує Слюсарчук.

Так у хлопчака з’явилося більше вільного часу, який він із користю для себе витрачав на штудіювання наукової літератури. Батьки дивилися на своє чадо водночас і з гордістю, й із сумом. Адже, віддаючи перевагу навчанню, Андрій відмовлявся від розваг і спілкування. «Мені було не цікаво з однолітками», — пояснює Слюсарчук.

У віці десяти років Андрій отримав атестат про закінчення школи. Цього ж року сталася трагедія: в автокатастрофі загинули батьки. З часом хлопчак зрозумів, що на батьківщині на нього чекає сиротинець. «Мені тоді ледь виповнилося 11, я зібрав усі свої заощадження, купив білет і відправився підкорювати Москву, — розповідає Андрій. — Там потрапив на прийом до міністра освіти, пояснив ситуацію. Мене поселили в гуртожиток і запропонували кілька ВНЗ. Я обрав Московський медінститут ім. Пирогова й вступні іспити склав, як і всі абітурієнти».

Студентські роки Слюсарчук згадує з посмішкою. Уже тоді запам’ятовувати назви хвороб та ліків йому допомагала феноменальна пам’ять.

— На всі предмети в мене був лише один зошит для конспектів, чим сильно дратував викладачів. А адміністрація навіть і чути не хотіла мої благання про дострокове закінчення інституту, — розповідає Слюсарчук. — Першу операцію я зробив, коли мені було 15 років, під час лікарської практики на п’ятому курсі. Старші лікарі мені так довіряли, що дозволили зробити апендиктомію (видалення апендиксу. — Авт. ) самостійно. А в операційній мені навіть підставку для ніг спорудили — занизький був...

РЕВОЛЮЦІЙНА МЕТОДИКА

До рекорду Слюсарчук готувався за спеціально розробленим альбомом, в якому розташування чисел нагадує гру в морський бій. Тобто цифру можна знайти за координатою. Минулого року за десять днів Андрій запам’ятав число Пі, яке складається з 500 тисяч знаків. За що й потрапив у книгу рекордів України в номінації «Людина, унікальні можливості». А лютого цього року у Львові в присутності вчених у галузі математики, психіатрії, біології та комп’ютерних технологій встановив ще один рекорд, проте не одразу. Слюсарчук збивався та нервував, виходив прогулятися вулицями міста, а повернувшись, за 117 секунд запам’ятав 5100 набраних знаків і розповів це число напам’ять. Таким чином львів’янин у шість разів перевищив світовий рекорд. Подібна ситуація сталася й у Києві, де кілька місяців тому Слюсарчук намагався розвіяти сумніви з приводу своїх можливостей.

Наступний свій рекорд на запам’ятовуванні 5000 книг Слюсарчук також встановлюватиме в столиці, вже й з датою визначився — 1 жовтня (швидше за все, подія відбудеться в Українському домі). Проте нині рекордсмен ставить собі за мету інше — довести, що розвинути свою пам’ять може кожна людина. Разом із Володимиром Пасічником, завідуючим кафедрою «Інформаційні системи та мережі» НУ «Львівська політехніка», вони розробили спеціальну комп’ютерну програму.

— Спочатку в моїй пам’яті накопичувалося багато інформації, але я навчився сортувати її. Попередній рекордсмен із Японії вчив напам’ять, а я сканував. Тобто він користувався свідомістю, а я підсвідомістю, — пояснює Слюсарчук. — Як відомо, люди використовують свій мозок максимум на 5 — 6%, а завдяки своїй методиці я можу використовувати аж 40%. І постійно збільшувати можливості.

Механізм методики полягає в тому, що Слюсарчук додав до зорової пам’яті техніку нейролінгвістичного програмування та комп’ютерні технології. Цей механізм уже зараз називають засобом, який керує підсвідомістю. Нині інновацію готують до патентування.

— Я впевнений, що ця методика зможе зробити революцію в освіті. Адже студенти й школярі запам’ятовують невеликий відсоток інформації, викладеної вчителями. А якщо зробити так, щоб вони сприймали не все, але бодай основну частину? Тоді нашій країні не буде рівних у технологічній, та й, мабуть, узагалі в усіх галузях. А, приміром, оператори на важливих об’єктах у кризових ситуаціях зможуть реагувати набагато швидше. Адже на сприйняття та аналіз інформації їм знадобляться секунди.

ТРЕНІНГ ВІД РЕКОРДСМЕНА

Поки підтвердиться дієвість методики Слюсарчука — Пасічника й, тим паче, доки її втілять у життя, можуть пройти роки. Але двічі рекордсмен спеціально для «Дня» розповів, як тренувати пам’ять у домашніх умовах.

— Коли ви йдете в натовпі, намагайтеся запам’ятовувати деталі, а потім удома відтворюйте їх у пам’яті. Або ще простіше — розкладіть перед собою дрібні предмети, але зосередьтеся на одному. Дивитися на нього потрібно так довго, щоб, заплющивши очі, ви змогли його детально описати. А коли відпрацюєте прийом до автоматизму, беріть кілька предметів і повторюйте те ж саме.

Тетяна КОЛЕСНИЧЕНКО
Газета: 
Рубрика: