Споруджений 1972 року для проходження риби в обох напрямках, канал завширшки 115 метрів і глибиною 8 метрів повністю занесено піском. Риба прагне до моря, збивається в декількох невеликих водоймищах і гине. Якщо протягом місяця не відновити зв'язок із морем через канал, може статися екологічна катастрофа з важкими наслідками не лише для Запорізької області. Вона може перерости в міжнародну: Азовське море — зона спільного промислу України та Росії. Якщо не відновити канал, навесні не зможуть зайти з моря в нерестовище дорослі риби.
Проблема ця, виявляється, не нова. Начальник Азовської центральної іхтіологічної групи (м. Бердянськ) Наталя Бровченко вже не перший рік б'є тривогу. Посилаючись на документи й акти державного приймання, Наталя Тимофіївна розповіла, що обловно-запускну споруду (канал) із метою здешевлення будівництва було побудовано... на сухому місці. Не врахували згубного впливу на його існування пануючих тут східних вітрів. Із перших років вже було зрозуміло, що штучну споруду треба постійно штучно й підтримувати. Його час від часу розчищали земснарядами, але глобально це проблеми не вирішило. Всі ці роки створювалося багато комісій, але від складених паперів ні каналу, ні рибі легше не стало...
Катастрофа, що загрожує Молочному лиману, неминуче відіб'ється на всіх користувачах Азовського моря. А для Запорізької області, екологія якої й без проблем лиману вельми неблагополучна, це біда подвійна. Так вважає начальник управління екобезпеки в Запорізькій області Валерій Савін. Виділені з обласного бюджету кошти на розчищання русла каналу, за словами В.Савіна, вже використано. Треба просити гроші в Міністерстві екології. Бюджетом- 99 обіцяно 59 тис. грн. У принципі, вони дозволили б розпочати роботи з очищення каналу. Й якщо їх вистачить — піленгас зможе на деякий час відчути себе більш вільно.
