Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Пильності не втрачаємо»

«День» побував у буферній зоні між Кримом і материковою Україною і дізнався, що наші прикордонники «готові до всього»
12 вересня, 2014 - 12:32
ЗА СПИНОЮ ПРИКОРДОННИКА — ОКУПОВАНА ТЕРИТОРІЯ. ЦІ ПОЗИЦІЇ, КАЖУТЬ ВІЙСЬКОВІ, МОЖНА РОЗДИВИТИСЯ З РОСІЙСЬКИХ БІНОКЛІВ. ВОГНЕВИХ КОНТАКТІВ ПОКИ НЕ БУЛО

Останнім часом доводиться читати тривожні новини про зростання загрози вторгнення Росії на південному напрямку. «Триває концентрація окупаційних російських військ на півночі Криму. На цей момент поблизу адміністративного кордону АРК та Херсонської області зафіксовано не менш ніж 70 танків, приблизно 100 БТР та БМП, а також РСЗВ «Град» і «Ураган», кілька ЗРК «Бук», — 10 вересня написав у своєму Facebook керівник «Інформаційного опору» Дмитро Тимчук. Як вдалося дізнатися від українських прикордонників, дані про перегрупування російських військ у Криму отримують постійно: і завдяки розвідувальним діям, і від місцевого населення. Інше питання — чи готова Херсонщина до можливої агресії? Під час нещодавньої поїздки на межу з Кримом, бійці Херсонського прикордонного загону доводили — вони готові прийняти виклик на першій лінії оборони.

УКРІПЛЕННЯ

У Каланчацькому і Чаплинському районах Херсонщини наразі облаштовуються фортифікаційні споруди для військових. Уздовж перешийка вирито протитанковий рів, чимало території заміновано. Впритул до кримської землі обладнані бліндажі, укріплені вогневі позиції. У розпорядженні Збройних сил і прикордонників важка техніка, чимало бійців задіяні на блокпостах і постійних чергуваннях.

«Кордон захищений як людськими силами (нашими військовослужбовцями, загонами самооборони), так і в інженерному відношенні. За допомогою місцевої і обласної влади ми облаштовуємо територію таким чином, щоб унеможливити безконтрольний прохід з боку Криму цивільних транспортних засобів та проникнення військової техніки, — розповідає начальник Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління полковник Дмитро ЛІЩИНСЬКИЙ. — Бойових зіткнень ми не мали. Разом з тим, є позиції, де прикордонні наряди розташовані напроти російських військ». Присутні мали нагоду пройтися окопами і побувати в одному з бліндажів, звідки прикордонники зможуть вести бій, укритися від вогневої атаки, а взимку — відпочити і поїсти. В межах ділянки кордону таких опорних споруд уже сім готових і будується ще три. В побудові укріплень активно допомагають місцеві мешканці, беручи приклад з жителів Маріуполя, каже Дмитро Ліщинський.

«Ми уважно стежимо за рухами з протилежного боку, постійно помічаємо провокативні дії. Днями в районі кордону пролетіли російські гелікоптери. Часто помічаємо безпілотні літальні апарати, по яких буває відкриваємо вогонь. Ми звикли до цього, але пильності не втрачаємо. Ми розуміємо, де несемо службу і що може початися в будь-яку хвилину, — зазначає начальник відділу прикордонної служби «Червоний Чабан» майор Юрій БЕЗКОСТЮК. — Відомо також про значне скупчення техніки і живої сили російських військ у Джанкої. Вони зайняли бази українських військових частин».

КІЛОМЕТРОВІ ЧЕРГИ

Прикордонники також показали процес облаштування протитанкового рову та ситуацію у буферній зоні перед митним контролем з російського боку. Рів має два метри заввишки і три — завширшки. Загальна довжина — вже близько п’яти кілометрів. «Рів дозволяє затримати легко броньовану та важку військову техніку. Без завчасної підготовки, наявна російська техніка тут не пройде, — продовжує полковник Ліщинський. — Але ми й знаходимось тут для того, щоб не допустити ведення подібної підготовки з боку Криму. Разом із тим, цивільна техніка має спеціальні пункти пропуску, де після митного контролю може перетинати кордон. Ви бачите, що російські митники дуже довго тримають вантажівки. Черги зросли до 5—6 кілометрів. За годину пропускають не більше як 3—4 автівки. Із нашого боку максимальна черга — 300 — 500 метрів, незважаючи на поглиблений огляд транспортних засобів». Інформацію про такі черги в буферній зоні автору підтвердив і водій вантажівки, що перевозив мінеральну воду. За його словами, найдовше йому довелося стояти 58 годин, цього разу — «лише» 22.

«СУХИЙ» КАНАЛ

Знімати місцевість прикордонники просять обережно, без прив’язки до впізнаваних об’єктів. Із побаченого можна зазначити, що буквально за кілометр-два від наших позицій розташовуються російські військові, а поряд працює завод «Титан». Прикордонники кажуть, що не на повну потужність. Крім того, на заводі постійно «пресують» українців, які приїздять з прилеглих сіл з материка. Їм значно урізали заробітну плату, довго тримають на митному контролі, а потім штрафують за запізнення. Між тим, на півострів ще з весни не потрапляє дніпровська вода з Північно-Кримського каналу. Головна магістраль — майже порожня. Але так лише за межею затримуючих споруд, які розвернули воду в херсонські «рукава» для поливу прилеглих районів. Тим часом самопроголошена влада півострову досі не розрахувалася з минулорічними боргами за воду, а нові контракти підписувати не збирається. На що розраховують кримчани взимку і чим поливатимуть поля наступного року — сказати складно.

«БУТИ ГОТОВИМИ ДО ВСЬОГО»

За словами заступника голови Херсонської ОДА Сергія ТРІЩАНОВИЧА, це лише перша лінія оборони. Наступні — за кілька кілометрів у глиб материка. «Далі розташовані Збройні сили України. Там обладнано відповідні військові споруди, комунікації, є важка техніка, засоби ПВО тощо, — коментує Сергій Тріщанович. — Пригадую, як у березні тяжко було забезпечити нормальну роботу військових. У першу чергу місцеві мешканці і влада допомагали їм чим могли.  Військові на території Херсонщини почуваються комфортніше. Ситуація вирівнялася. Зараз ми сконцентровані на побудові оборонних споруд та облаштуванні перебування тут військових частин у зимовий період. Уже виділено будівлі, де вони дислокуватимуться, поставлені завдання із забезпечення опаленням тощо. Я можу сказати, що жителі нашої області не хочуть бачити тут російські війська, тому налаштовані на максимальну допомогу військовим і організовуються в загони самооборони, щоб захищати Батьківщину. Своєю чергою, влада працює над облаштуванням захисних споруд у містах. У разі агресії, люди зможуть перебувати у бомбосховищах і обладнаних підвалах. Крім того, працюємо над забезпеченням системи оповіщення населення. Вони можуть не знадобитися, але треба бути готовими до всього».

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсонська область, фото автора
Газета: 
Рубрика: