На бульварі Лепсе, 81А у двориках стареньких житлових будинків сховався недобудований дитячий садок. Територія, як годиться, обнесена парканом, звідти «визирають» кущі та чагарники, стіни напівзруйновані, без даху, без засклених вікон. І так уже багато років поспіль: мешканці мають недобудову замість повноцінного дитсадка на 200 місць. Але у вересні місцеві жителі помітили тут зміни: поруч із парканом з’явився білборд з інформацією, що київська влада розпочинає реконструкцію цього садочка. Оскільки у жовтні — місцеві вибори, жителі цього масиву розцінили появу такої реклами саме як політичний піар. І, певно, небезпідставно, бо станом на сьогодні, крім рекламного щита, більше нічого на території садочка не з’явилося.
Схожа картина у мікрорайоні між вулицями Лебедєва-Кумача, Землячки та Ярослава Галана. Тут з 2008 року жителі чекають на новеньку школу, розраховану на 650 місць. 2009-го її мали здати в експлуатацію. Однак все завершилося на рівні підвального приміщення та першого поверху. Щоб привернути увагу чиновників до цієї теми, місцеві мешканці написали листа меру Києва Віталію Кличку: «Іншої школи у нас немає. Наші будинки споруджені там, де колись був приватний сектор, вони закріплені за школою № 12 на вулиці Зеленій, але до неї незручно та далеко добиратися. Спеціалізована школа № 159 (324) має свій мікрорайон. І дітей із вище згаданих вулиць прийняти не може — як за кількістю, так і за рівнем знань з англійської мови». Недобудована школа зараз поросла бур’янами та чагарниками, територія захаращується сміттям, паркан із профнастилу розкрали, а стріла будівельного крана впала на приватний будинок.
У листі кияни просили включити будівництво школи до Програми економічного та соціального розвитку міста. На офіційний запит редакції до мерії нам повідомили, що зараз готується проект розпорядження Київської міської адміністрації про передачу функцій замовника будівництва цієї школи КП «Житлоінвестбуд», а саме будівництво включено до Програми соціального та економічного розвитку Києва на 2016 рік.
МІЛЬЙОНИ НА БАГАТОРІЧНІ НЕДОБУДОВИ
То дива таки трапляються? Цікаво, що подібні месиджі поширюються і через районну газету Солом’янського району, де кандидати в депутати до місцевих рад ще не так давно запевняли, що на школу передбачено вже 1 мільйон 200 тисяч гривень (на виконання проектних робіт), а наступного року розпочнеться будівництво. Так само в агітках згадується будівництво дитячого садочка на бульварі Лепсе, 81А. Воно має стартувати також із наступного року, а зараз готується проектна документація. Якби не місцеві вибори, певно, було б значно більше віри у подібні повідомлення.
«День» вирішив з’ясувати в мерії, яка ситуація з будівництвом нових шкіл у столиці, чи вистачає їх, чи планується реконструкція старих, однак обіцяної відповіді на сформований запит досі редакція не отримала. Натомість у приватних бесідах освітяни відзначають позитивну тенденцію: цього року на добудову та ремонт освітніх закладів із міського бюджету було виділено у рази більше коштів, ніж у минулі роки, а саме — 510 мільйонів гривень. Для порівняння: торік ця сума становила всього 200 мільйонів гривень. За ці кошти до 1 вересня було відкрито два дитячі садочки і дві школи.
«Одна з них стояла недобудованою протягом дев’яти років (№128), у завершення будівництва місто вклало 140 мільйонів гривень. Розрахована на тисячу школярів, має оновлений басейн, спортивні зали, сучасну їдальню», — розповіла Наталія Іваніна, начальник управління освіти Дніпровського району. Протягом трьох наступних років керівництво міста планує завершити будівництво ще двох закладів, яке триває вже близько п’яти років: спеціалізованих шкіл № 114 і № 23 (на це з бюджету планують виділити 54 та 67 мільйонів гривень відповідно). На початку жовтня КМДА опублікувала для громадського обговорення проект Міської комплексної цільової програми «Освіта Києва. 2016 — 2018 роки». Згідно з нею, на будівництво та капітальні ремонти закладів освіти передбачено виділити понад три мільярди гривень.
Як запевняє Наталія Іваніна, шкіл більш-менш вистачає, значно гірша ситуація з дитячими садочками: «Це більше проблема забудовників, які не зацікавлені в будівництві об’єктів соціальної сфери у комплексі з новими багатоповерхівками. У нашому районі є комплекс «Паркові озера». Це кілька висоток, вони навіть збудували дошкільний заклад, ми його прийняли в комунальну власність міста Києва, але потім забудовник його фактично відібрав. На сьогодні справа перебуває у касаційному суді, ми пройшли вже три судові інстанції».
«ВІДКРИТІСТЬ — ЄДИНА ЗАПОРУКА»
Ще один фактор, через який киянам бракує садочків, це роздача цих приміщень в оренду. Наразі київська влада намагається виправити цю ситуацію і повертає орендовані приміщення у власність міста. Попри ці хороші факти, напрошується питання: чому попередні керівники міста таких коштів у міському бюджеті не знаходили, а нинішня міська влада спромоглася? Наталя Іваніна розводить руками, мовляв, для них важливо, що недобудовані школи нарешті відновлюються, створюються проекти нових освітніх закладів. А на думку Олександра Сергієнка, директора ГО «Інститут міста», у таких кроках влади нема нічого дивного, вона нарешті взялася за те, що зобов’язана робити.
«Попередні очільники столиці менше за все звертали увагу на школи, бо там майже не було можливостей щось украсти. Школи фінансувалися завжди за залишковим принципом, в основному гроші йшли на ремонт доріг, ремонти мереж, де є можливість для корупції. А витрати на освітні заклади обліковуються дуже просто та прозоро. Нинішня команда почала робити те, що треба було зробити давно. Окрім зарплат та комунальних послуг треба утримувати школи в нормальному стані. Насправді влада робить прості та необхідні речі, але на фоні того дерибану здається, що Кличко хоче освітян купити. Але нічого подібного, це те, що мала б робити влада у попередні роки», — вважає Олександр Сергієнко.
Працівники освіти радіють, що після багатьох років мінімального фінансування місто знаходить величезні ресурси для будівництва шкіл та садочків. Як зберегти таку тенденцію? «Для цього суспільство повинно вимагати, а влада зі свого боку дотримуватися взятого курсу на відкритість. Це єдина запорука, яка може мінімізувати корупцію, інакше кажучи, крадіжку з міського гаманця. Якщо ця тенденція продовжуватиметься, якщо батьки зможуть зайти на сайт фінансового департаменту, звідти на сайт управління освіти, побачити, які кошти пішли на школу, яке їхнє цільове призначення, запитати в директора про їхнє використання, результати будуть і надалі», — додає Сергієнко. Та стовідсотково кияни повірять, вочевидь, якщо замість парканів та чагарників на Лепсе, Землячки чи аналогічних об’єктах з’являться затишні приміщення, де навчатимуться діти.
