Тільки за перші шість місяців цього року Міністерство внутрішніх справ виявило 242 факти хабарництва в системі освіти. За даним МВС, це на 3—4 % більше, аніж минулого року.
Як уже писав «День», освіта й медицина завжди були й досі залишаються одними з найдоступніших для хабарників сферами — тут у кишені чиновників йде п’ята частина всіх грошей, даних «на лапу». Як показує статистика Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ), рік у рік тут збільшуються як суми, так і кількість випадків отримання хабарів. Сплеск роздачі хабарів припадає традиційно на січень — лютий і червень — липень: саме в ці місяці студенти складають сесії, а школярі намагаються вступити до ВНЗ.
Порівнюючи дані за 2005 і 2006 рік, можна без великих зусиль простежити тенденцію до збільшення сум, що пропонуються, вимагаються приблизно наполовину. Цього року середньостатистичний український хабар становить близько 8,5 тис. гривень. Як повідомив начальник ДСБЕЗ Леонід Скалозуб, суми хабарів у системі освіти із загальної картини не випадають, становлячи від 500 гривень ($100) до 60 тис. гривень ($12 тис.), пише Інтерфакс-Україна. Зокрема, 2006 року з вже розкритих майже 600 економічних злочинів понад 450 є якраз службовими — це хабарі, «кумівські» домовленості, здирство та інші перевищення повноважень. До кримінальної відповідальності притягнуто 119 осіб, серед яких 2 ректори, 5 проректорів і 7 деканів українських вищих навчальних закладів.
Крім нерадісної статистики, Скалозуб більш детально розповів і про деякі випадки хабарництва. Платять традиційно за одне й те ж: добрі оцінки, вступ, невідрахування з лав студентів. Наприклад, у Київському національному університеті культури та мистецтв проректор вимагав і отримав від 100 доларів за «сприяння в успішному складанні сесії». У Донецькій області вже засуджено завідувача кафедри вищої математики Державної академії управління, який у своєму службовому кабінеті вимагав і отримував від студентів хабарі в розмірі 2,5 тис. гривень за успішне складання іспиту.
Викладачі українських ВНЗ — люди на диво винахідливі й оригінальні. Вже відходять у минуле конверти й подарунки, які можуть бачити неозброєним оком небажані свідки. Відомий випадок із одним із доцентів Державного східноукраїнського національного університету імені Даля, який брав хабарі зі студентів «оптом» за виставлення їм позитивних оцінок — усього близько півтори тисячі гривень. В одному з ВНЗ Луганська викладачі кафедри разом із завідуючим готівки в руки не брали. Навпаки: студентам робилося замовлення на будматеріали чи на побутову техніку, видавалася відповідна заповнена «платіжка» — і сесію складали успішно після пред’явлення чека про сплату грошей. У Дніпропетровській області службовці Криворізького економічного інституту, Київського національного економічного університету протягом 2004—2005 років видавали дипломи фахівців і магістрів, не маючи відповідної ліцензії, й отримали за це від студентів оплату за навчання в розмірі 177 тис. грн.
У МВС стверджують, що вищі навчальні заклади працівники ДСБЕЗ відпрацьовують регулярно, і практично завжди робота тут знаходиться і для міліції, й для прокуратури. Як із цим боротися і скільки випадків хабарництва пройшли безкарно, відповісти не можуть ні в ДСБЕЗ, ні в Міністерстві освіти: напередодні політичних перестановок не лише міністри, але й заступники успішно переносять зустрічі й відмовляються від коментарів.
