За даними Державної служби статистики Україні (Microsoft Word - zp_07_2021_без підпису.doc (ukrstat.gov.ua), середній розмір заробітної плати в сфері охорони здоров’я становить 11 тисяч гривень. Та навіть попри невисоку зарплату, заборгованість (Microsoft Word - zab_ 07_.docx (ukrstat.gov.ua) у галузі з виплати заробітної плати станом на 1 серпня сягнула 108 млн грн, що порівняно з сумою заборгованості на 1 січня поточного року становить 390%. Тобто лише за 2021 рік спостерігається зростання заборгованості в чотири рази. За інформацією профспілки працівників охорони здоров’я України, яка нещодавно здійснила моніторинг стану виплати заробітної плати в медзакладах, розмір заборгованості перед медичними працівниками перевалив за 300 млн грн. У одних закладах лікарі досі не отримали літні відпускні, в других – із медиків зняли всі можливі надбавки, в третіх – оптимізували штат медперсоналу та ліжко-місця. Така ситуація змусила працівників до радикальних дій: медики міської лікарні Соснівки Львівської області оголосили голодування, їм із квітня не платили зарплату; працівники Валківської лікарні, що на Харківщині, перекривали міжнародну трасу; на мітинги виходили лікарі в Слов’янську, Запоріжжі, а тепер і Вінниці. Сигнали йдуть із різних куточків України, бо медики більше не хочуть мовчати.
«МЕДИЧНІ ПРАЦІВНИКИ НАШОГО ЗАКЛАДУ ЗІТКНУЛИСЯ З БАЙДУЖІСТЮ ВЛАДИ»
«2021 рік став роком заборгованості з виплат заробітної плати працівникам, а також роком критичного скорочення терміну лікування пацієнтів», – так кажуть лікарі комунального некомерційного підприємства «Центр терапії залежностей «Соціотерапія», які нещодавно влаштували мирну акцію протесту у Вінниці. За їхніми словами, заклади охорони здоров’я фактично позбавлені реальних можливостей для забезпечення видатків на закупівлю лікарських засобів, сплату комунальних та експлуатаційних платежів, харчування хворих, виплату заробітної плати та пільгових пенсій, закупівлю належного обладнання та виробів медичного призначення. Розміри медичних пакетів скорочені майже вдвічі. Так, у «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» за пакетом «медична допомога дорослим та дітям у амбулаторних умовах (профілактика, спостереження, діагностика, лікування та медична реабілітація)» в 2020 року було надано фінансування в сумі 1 211 966,00 грн, у 2021 році – 80350,74 грн. Розрахунок потреб Центру в фінансуванні здійснювався, виходячи з вартості послуг із надання медичної допомоги особам з розладами психіки і поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин у розмірі 7273 грн, однак, у отриманому фінансуванні, вартість цієї послуги зменшена майже вдвічі та становить 4116 грн. За підрахунками фінансово-економічного відділу Центру, вартість одного стаціонарно пролікованого випадку (F10 – F19) становить 16 608 грн. Зважаючи на це, заклад змушений був провести оптимізацію ліжкового фонду, внаслідок чого було скорочено 40 стаціонарних ліжок. Станом на сьогодні діє 80 стаціонарних ліжок, що є найменшою кількістю по Україні для лікування розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.
«Центр терапії залежностей «Соціотерапія» отримав від Національної служби здоров’я України фінансування за Програмою медичних гарантій у сумі 7 551 676 гривень, – коментує представник трудового колективу, голова первинної профспілкової організації КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» Віктор РУБІН. – Однак отримане фінансування не відповідає заявленим реальним потребам та обсягам послуг, що надаються Центром. Нині дефіцит грошових коштів до кінця 2021 року становить 3 млн грн. На офіційному сайті НСЗУ в розділі «Аналітичні дані (дашборди)» зазначено інформацію щодо недофінансування нашого закладу в розмірі 51%. Станом на 7 вересня 2021 року заборгованість із виплати заробітної плати працівникам Центру становить 774 тисячі гривень.
На тлі боротьби з пандемією COVID-19 медичні працівники нашого закладу зіткнулися з байдужістю чинної влади, урядові рішення якої фактично знівелювали встановлені конституційні гарантії щодо забезпечення належних умов та оплати праці. Виникла ситуація, в якій Президент України декларує збільшення фінансування закладів охорони здоров’я, покращення якості надання медичних послуг та збільшення заробітних плат медичним працівникам, тоді як регламентовані ухваленими нормативно-правовими актами тарифи та системи фінансування галузі медицини перекреслюють уже встановлені, що призвело до фінансового колапсу».
«ІЗ ТРАВНЯ ПОЧАЛИСЯ ЗАТРИМКИ З ВИПЛАТАМИ, СКОРОЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПАКЕТІВ І ЗАГАЛОМ ФІНАНСУВАННЯ»
На початку серпня Профспілка працівників охорони здоров’я України сформувала міжвідомчу робочу групу з питань погашення заборгованості з заробітної плати. Вона провела моніторинг виплати зарплати, під час якого з’ясувала, що сума загального боргу перед медиками становить 329, 93 млн грн (станом на 10. 08. 2021 року). Проблеми з виплатою зарплат спостерігалися в 17 областях України і Києві. Найскрутніша ситуація – у Львівській, Тернопільській, Сумській, Кіровоградській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Вінницькій та Волинській областях. Як каже голова Вінницької обласної організації Профспілки працівників охорони здоров’я України Іван ЛЕТА, найбільше боргують заклади вторинного рівня, тобто центральні районні та міські лікарні, які, крім медичної реформи, потрапили під «холодний вітер» реформування адміністративно-територіального устрою, що часом призводить до непорозуміння між новоствореними громадами та укрупненими районами. Та найбільше занепокоєння викликає той факт, що заборгованість поширилася й на заклади третинного рівня та обласного підпорядкування. До прикладу, в КНП Вінницької обласної ради «Клінічний Центр інфекційних хвороб», яка, до слова, приймає ковідних хворих, заборгованість становить понад 1 млн грн, КНП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» – 4,0 млн грн, КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр» – 4,89 млн грн, КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» – 10,02 млн грн. Узагалі є області, де борги накопичили в десяти і більше медичних закладів.
«Звернення про заборгованість з заробітної плати посипалися з травня цього року. Перший квартал пропрацювали більш-менш нормально, а потім почалися затримки з виплатами, скорочення вартості пакетів і загалом фінансування, – коментує Іван Лета. – Ситуація насправді критична, бо до цього лікарні отримували гроші від НСЗУ авансом, а потім, так би мовити, відзвітовували, на що витратили кошти – зарплата, харчування та медикаменти. Однак НСЗУ цього року, за інформацією з власних джерел, немає належного фінансування, забезпечення на рівні 48 – 50% від потреби. Хоча прямо про це вони не заявляють, а шукають шляхи розв’язання ситуації в дещо інший спосіб: вказують на невідповідність поданих від лікарень документів, на відсутність визначених штатних лікарських одиниць, на потребу в оснащенні тощо. Отже, відбувається зменшення фінансування медичних пакетів або взагалі відмова в оплаті послуг чи придбанні медикаментів. Така ситуація зі зменшенням фінансування спостерігається й у вінницьких закладах: Подільському центру онкології обмежили кошти на медикаменти, в обласній «Пироговці» зробили відрахування з пакета надання гематологічної допомоги, а в «Центрі інфекційних хвороб» через відсутність ковідних хворих у літній період скоротилися надходження і виросла заборгованість. Тому зараз політика така: керівники закладів змушені оптимізувати ліжко-місця, знімати надбавки чи премії з зарплат лікарів, навіть звільняти медперсонал, бо платити нічим. Попри те що в медицині (крім первинки) досі залишаються досить низькі зарплати».
«КЕРІВНИЦТВО ЛІКАРНІ МАЄ ПЕРЕГЛЯНУТИ НЕ ЛИШЕ ДОХОДИ ЗАКЛАДУ, А Й ВИТРАТИ»
На запит «Дня» Національна служба здоров’я України повідомила, що з квітня 2020 року заклади спеціалізованої медичної допомоги працюють за новими правилами. Фінансування вони отримують не на утримання стін та ліжок, а як оплату за надану пацієнтам медичну допомогу. Всі лікарні, які підписали договір із НСЗУ, стали незалежними суб’єктами господарювання. І відтоді, як лікарні отримали автономію, рівень зарплат встановлюється на рівні кожного медзакладу окремо і залежить від кількох чинників. Перший чинник – це розмір тарифів, який залежить від обсягу асигнувань, який держава здатна виділити на систему охорони здоров’я взагалі та зокрема – на Програму медичних гарантій. У 2020 році бюджет Програми медичних гарантій було затверджено на рівні 72 млрд грн, хоча через пандемію використали 89 млрд грн. У 2021 році бюджет Програми медичних гарантій становить 123 з половиною млрд грн. А від обсягу передбачених для реалізації Програми медичних гарантій коштів залежать розміри тарифів за відповідними медичними пакетами.
Другий чинник – це управлінська спроможність керівника медичного закладу та підтримка місцевої влади. Завдяки цим факторам лікарні можуть мати сучасне медичне обладнання та медичний персонал у необхідній кількості і відповідної спеціалізації. Відповідність лікарень до вимог дає можливість їм укласти з НСЗУ договори на надання багатьох послуг та отримати суми договорів, розмір яких перевищує розмір колишніх субвенцій. Третій чинник – це прийнятий у закладі Колективний договір, в якому чітко визначено порядок встановлення та розміри зарплат, премій та інших надбавок у колективі. Автономізовані заклади мають статус комунальних некомерційних підприємств. Цей статус дає їм управлінську та фінансову автономію. Адже заклади з бюджетних установ перетворилися на суб’єктів господарювання, які в своїй роботі керуються фінансовим планом. Відтепер виплата зарплат – це відповідальність адміністрації лікарні.
«НСЗУ не утримує заклади і не фінансує їх, а оплачує надані пацієнтам послуги згідно з договором. Також НСЗУ не встановлює заробітні плати в лікарнях і не виплачує їх. Фінансова мотивація повністю в компетенції керівників медзакладів. І від стратегії розвитку, яку вони оберуть, та спроможності скласти реальний фінансовий план і виконати його, залежить успішність лікарні і зарплати працівників», – ідеться в листі-відповіді. А ситуацію з заборгованістю в «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради», працівники якого нещодавно вийшли на пікет, прокоментували так: «Заклад має договір із НСЗУ на 4 пакети послуг на суму 10 264 627 грн на 9 місяців 2021 року. Сума договору залежить від фактичної кількості пацієнтів, яким надають послуги в медзакладі. За договором із НСЗУ заклад надає амбулаторну допомогу, стаціонарну психіатричну допомогу, психіатричну допомогу, що надається мобільними бригадами, а також лікування осіб із психічними розладами внаслідок вживання опіоїдів методом замісної підтримувальної терапії.
Станом на кінець вересня заборгованостей з боку НСЗУ немає – НСЗУ виплатила закладу всі кошти, як це прописано в договорі».
Відповідно до публічних даних про оплату, які розміщені на сайті НСЗУ https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard/pmg-pay, заклад за Програмою медичних гарантій отримав: у вересні – 1 240 699 грн, у серпні – 1 642 322 грн, у липні – 889 610 грн, у червні, травні та квітні – по 839 075 грн відповідно. В липні НСЗУ, згідно з умовами договору, здійснила перерахунок суми оплат відповідно до фактичної кількості пацієнтів у 2 кварталі 2021 року й оплати для закладу збільшилися. Згідно зі звітом, який заклад щокварталу подає в НСЗУ, в першому півріччі 2021 року в лікарні працювали 132 працівники. Середньомісячні витрати на оплату праці становлять майже 1 млн 200 тис. грн. Середньомісячні витрати на зарплату керівників становлять 36 602 грн, лікарів – 11 746 грн, молодший медичний персонал – 7 695 грн.
«Як бачимо, витрати на заробітну плату в місяць перевищують суму, яку заклад отримує від НСЗУ за надані послуги. Це говорить про те, що керівництво лікарні має переглянути не лише доходи закладу, а й витрати. Оплата за надані послуги за Програмою медичних гарантій є не єдиним, але найбільшим джерелом доходу для медичного закладу. Другим джерелом фінансування є місцева влада, яка є власником медзакладів (у разі «Центру терапії залежностей «Соціотерапія» це Вінницька обласна рада) і відповідає за надання медичної допомоги в регіоні. А також – платні послуги, які офіційно може надавати лікарня і які не входять у Програму медичних гарантій, – відзначає представниця НСЗУ Христина ПЕТРИК. – Відповідно перед адміністрацією лікарні та її власником стоїть важливе завдання – дооснастити лікарню, щоби вона могла укласти договір із НСЗУ на більшу кількість послуг і відповідно отримувати більшу оплату за надані послуги. Або ж реорганізувати, оптимізувати чи перепрофілювати заклад, щоби оплата за той обсяг послуг, які лікарня може надавати, покривав витрати закладу. Така робота вимагає управлінської спроможності та мотивованості керівництва закладу. НСЗУ та наші Міжрегіональні департаменти готові консультувати заклад у цій роботі. Проте юридично рішення про перепрофілювання та оптимізацію приймає власник медзакладу. Разом з тим електронна система охорони здоров’я дозволяє проаналізувати, які послуги потрібні мешканцям регіону і в якому обсязі. А також, у які заклади пацієнти звертаються по медичну допомогу. Ця інформація дає можливість приймати рішення на основі даних і формувати спроможну та ефективну мережу медичних закладів, де пацієнтам надаватимуть якісні послуги».
…Як писав «День», https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/5-i-ne-menshe 21 вересня, коли Верховна Рада почала розглядати державний бюджет на 2022 рік, до парламенту з’їхалися медики з різних регіонів країни. Просили народних депутатів, щоб у законопроєкті про держбюджет збереглася норма про 5% від ВПП на медицину. Це передбачає закон про державні фінансові гарантії медичного обслуговування (прийнятий ще 2017 року). Але поки що парламентарі обіцяють медикам приблизно 2,7 – 2,9% від ВПП. За таких умов ні про підвищення зарплат, ні про придбання ліків та обладнання, ні про утримання молодих спеціалістів не йтиметься. Медичні експерти закликають лікарів та медперсонал мобілізуватися та просити Верховну Раду таки виділити з бюджету обіцяні 5% від ВВП. Тим паче що про збільшення зарплат говорить Президент Володимир Зеленський. У червні цього року він затвердив указ, за яким лікар має отримувати не менш ніж 20 тисяч гривень, а медична сестра – не менше за 14 тисяч. Але чи не зведеться це до чергових обіцянок-цяцянок, як і рівно рік тому з уст глави держави? В жовтні під час свого послання до Верховної Ради Володимир Зеленський уже пообіцяв, що в 2021 році медики отримуватимуть заробітні плати 20 – 25 тисяч грн, медичної сестри – 15 тисяч грн, молодшого медичного персоналу до 10 тисяч грн. Не справдилося…
