До виборчого забігу за харківським мерством готуються багато хто, але всерйоз боротьба розгориться між Михайлом Добкіним і Олександром Фельдманом. Останній уже заручився підтримкою голови облдержадміністрації Арсена Авакова.
Незадовго до нового року губернатор Харківщини Арсен Аваков порадував харків’ян відразу двома новинами. По- перше, голова облдержадміністрації все ж таки направив своє подання до Верховної Ради України про проведення дострокових виборів харківського міського голови та всієї міськради. А по-друге, він поставив крапку в інтризі про те, кого на майбутніх виборах підтримає влада, і нарешті повідомив, що бачить кращим міським головою Харкова серед усіх відомих кандидатів народного депутата України Олександра Фельдмана.
Такий вибір губернатора- нашоукраїнця на користь бютівця Фельдмана не дивний, якщо брати до уваги затяжний конфлікт представників Партії регіонів, що перебувають зараз у Харкові при владі, з опозиційними на місцевому рівні силами. Так, міський голова Михайло Добкін і секретар міськради Геннадій Кернес «увійшли в клінч» і з нунсівцями, і з бютівцями.
За великим рахунком, обладміністрація могла зробити ставку і на іншу, більш близьку до НУ-НС людину. Наприклад, на колишнього мера Харкова Володимира Шумилкіна, якого партія Президента підтримувала на минулих виборах. Або на своїх однопартійців — братів Протасів, молодший із яких не проти стати новим міським головою першої столиці України. Принаймні, всі його антидобкінські акції наводять на таку думку, однак ніхто з них не може скласти серйозну конкуренцію Михайлові Марковичу.
Шумилкін вже показав харків’янам, як може керувати, і городяни поставили йому свою оцінку. Після програшу Добкіну, незважаючи на наявність у міськраді маленької фракції свого імені, колишній міський голова, не будучи депутатом, випав із обойми місцевих ньюзмейкерів. Вважати його реальним конкурентом на перевиборах вже не є можливим. Мікрорейтинг Володимира Шумилкіна, звичайно ж, можна повернути на минулий рівень і навіть вище, але для цього зараз немає ні часу, ні соціального замовлення.
Що ж до Олександра Протаса, то в нього інша проблема: харків’яни вже обпеклися на «молодому, енергійному та перспективному» Михайлі Добкіні. Вдруге вони просто не проголосують за такий політичний образ.
До всього іншого, Харків для нашоукраїнців, у тому числі й для братів Протасів, не найуспішніший регіон — результати виборів НУ-НС тут невтішні. Таким чином, у губернатора Авакова не так багато простору для маневру: або усунутися від виборів взагалі, або, незважаючи ні на що, підтримувати однопартійця чи симпатика НУ-НС, або вступити в альянс із сильним, ідеологічно сумісним гравцем, у якого є всі шанси на перемогу.
Останній варіант для Арсена Борисовича найбільш прийнятний. Після трьох років війни з регіоналами в облраді і двох років — у міськраді, неможливість мирного й ефективного співіснування в рамках регіону очевидна. Тоді як кандидат на посаду мера, бютівець Олександр Фельдман спільно з переформатованою міськрадою цілком спроможний налагодити взаємовигідну співпрацю з адміністрацією. Перспективний із погляду політики та управління вже не регіонального, а всеукраїнського масштабу, Фельдман може багато привнести до стратегії розвитку Харкова. Головне, щоб йому дали можливість розгребти «авгієві стайні», на які перетворилося міське господарство після «просунутого» керівництва Михайла Добкіна. Пан Фельдман вже має в своєму портфелі декілька готових до реалізації програм для Харкова. На відміну від добкінських «ініціатив», проекти Олександра Борисовича розроблялися системно і профільними фахівцями. До речі, один із них — розв’язання питання транспортних розв’язок міста — в тісній співпраці з губернатором.
Харківський бютівець — єдиний сильний кандидат на посаду міського голови колись першої столиці, спроможний випередити Добкіна у виборчих перегонах. Навіть серед регіоналів немає людини, спроможної конкурувати з поки що ще чинним мером. Ті, кого постійно ладять на міського голову, як альтернативу Михайлові Марковичу — Інна Богословська, Дмитро Святаш та інші — незважаючи на своє харківське походження, чужі для мешканців міста. Від ПР міг би успішно виступити лише голова облради Василь Салигін, але кинути відповідальний пост партія йому навряд чи дозволить. Так що в передвиборній харківській сутичці по- справжньому зійдуться двоє — Михайло Добкін і Олександр Фельдман. Не будь перший чинним мером, другому підтримка голови облдержадміністрації і зовсім не знадобилася б — досвіду, вміння, авторитету, популярності і засобів для перемоги в нього досить.
Але головне — завдання забезпечити й провести чесні та прозорі вибори — покладене на виконавчу владу. У Харкові її репрезентує пан Аваков. Якщо він втручатиметься у виборчу кампанію, кладучи край спробам міського голови Добкіна використати адмінресурс, то виконуватиме виключно свій службовий обов’язок: створити рівні можливості для всіх кандидатів. Це якраз те, чого не вистачає Олександрові Фельдману для перемоги, а харків’янам для комфортного життя без «Допи і Гепи».
