Провінційна вендета закінчилася смертю підприємця, задушеного і спаленого
у власному автомобілі. Бізнесмен із слобожанської глибинки вдостоївся своєрідного
вогненного поховання на зразок древніх варягів. Його напівобгорілий автомобіль
рано-вранці селяни побачили на кукурудзяному полі. У салоні знайшли і труп
господаря.
У провінції вже стають буденними подібні кримінальні сюжети, в яких
є все: і ділові «розбірки», і компромат, і замовлення на усунення неугодного
партнера — своєрідний новоукраїнський вінегрет під густим соусом провінційності...
ДОБРА СВАРКА ЗАКІНЧИЛАСЯ БІЙКОЮ...
У маленькому селищі під Чугуєвом Харківської області, де всі знають
всіх, Петров і Мачулін (прізвища змінено) були шанованими і забезпеченими
людьми, а Петров до того ж — не останньою в селищі посадовою особою.
Заснована ними приватна фірма переробляла сільгосппродукцію і займалася
іншими досить прибутковими справами, повідомив прокурор відділу із нагляду
за дотриманням законів спецпідрозділами із боротьби з організованою злочинністю
облпрокуратури Ігор Ільницький. Але влітку 1996 року між батьками-засновниками
почалися розбіжності через керівництво і подальшу долю фірми.
За рік обладнання підприємства було продано, і до кінця цього строку
фірма вже фактично нічого не коштувала. Але як із нею бути далі? На це
питання обидва господарі відповідали по-різному, і жоден поступатися не
бажав.
Апофеозом внутрішньофірмової розбірки стала бійка, яку солідні немолоді
люди вчинили у самому центрі селища. Побої були взаємними, тому міліція
вирішила не порушувати кримінальну справу, порадивши учасникам перенести
вирішення суперечки до суду. Порадою ні один, ні другий не скористався.
Але конфлікт не згас. Мачулін почав писати скарги на вчорашнього партнера,
звинувачуючи його у зловживаннях: Петров, мовляв, займається підприємництвом,
хоч, як посадова особа, не має на це права. «Сигналізував» у райвідділ
міліції та інші державні установи.
Зі свого боку, Петров обрав зброєю погрози: не припиниш писати — уб’ю.
Мачулін, як свідчать члени його сім’ї та знайомі, реально побоювався залякування,
мав намір навіть ліквідувати свої справи і поїхати з району. Навесні минулого
року, як вважає Ігор Ільницький, Петров вирішив виконати обіцяне. Кілером
обрав свого молодого односельця і тезку — Володимира М.
Тиждень його поїв, а потім зробив пропозицію, яку той не зміг відхилити.
Розмови були приблизно такого змісту: «Ти хлопець здоровий, кабана завалити
— раз плюнути. А людину?» — говорив Володимир-старший. «Дивлячись яку»,
— відповідав молодший.
Фізично він був дійсно добре розвинений, займався боротьбою. Роботи
не мав, одружився і сім’ю насилу утримував. Петров пообіцяв знайти йому
і дружині роботу. І $2000 за вбивство Мачуліна. Начебто і завдаток вручив
— чверть суми.
Але одна справа — обіцяти, та ще й по п’янці, зовсім інша — дійсно зважитися
на вбивство людини, яку з дитинства добре знав. Одного разу М. напився,
прийшов у гості до Мачуліна і все йому вибовкав. Після цього почав ще більше
уникати і «жертву», і «замовника», а Мачулін, схоже, саме тоді зазбирався
залишити рідні місця.
... ЛИХИЙ МИР — ЗАШМОРГОМ
А Петров вчинив відповідно до класичного сценарію: і сам особисто вимагав
виконати обіцянку, і підсилав до М. людей з нагадуваннями «про боржок».
У той же час — «помирився» з Мачуліним. Для чого приїхав до нього додому,
запропонував забути старе, припинити набридлу дільбу вже знеціненого «Авангарду»
і знову разом зайнятися комерцією. Мачулін повірив, був дуже радий примиренню
і скарги писати припинив.
Увечері 1 липня минулого року Володимир-молодший прийшов до Мачуліна
додому. Той налив йому випити, вони про щось поговорили, а потім вони сіли
у «Фольксваген» господаря і кудись поїхали. Було це близько опівночі. Слідство
вважає, що Петров через М. зробив партнеру-співзасновнику якусь ділову
пропозицію. У одному-двох кілометрах від селища знаходиться великий свинокомплекс,
тієї ночі автомобіль Мачуліна побував у його околицях. Можливо, йшлося
про купівлю партії свинини.
Але перед тим «Фольксваген» покатався селищем. Коли до тих двох, що
сиділи в салоні, приєднався Петров — невідомо. Він сів на заднє сидіння.
І, за версією попереднього слідства, під час очікування накинув Мачуліну,
що сидів на місці водія, на шию зашморг.
3 липня Володимир М. переїхав на нову квартиру. 6 липня на кукурудзяному
полі приблизно в п’яти кілометрах від селища знайшли обгорілий «Фольксваген»
із мертвим господарем на задньому сидінні. Того ж дня дружина Мачуліна
зустрічалася з Петровим, той обіцяв їй допомогти в похоронах колишнього
партнера. 8 липня обох підозрюваних було затримано.
Справу передано до обласного суду, обидва Володимира — старший і молодший
— обвинувачуються в навмисному вбивстві за обставин, що збільшують провину,
за яке кримінальний кодекс передбачає від восьми до п’ятнадцяти років позбавлення
волі. Або смертну кару.
