Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Покоління «Незалежності»

Про ультрас як «приклад громадської стихійної українізації»
29 січня, 2014 - 12:00
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Останніми днями футбольні ультрас (від лат. ultra — більше від чогось; понад, за межами чогось, назва організованих груп підтримки спортивних команд) привернули до себе увагу суспільства: чимало фанатів з різних регіонів заявило про свою підтримку мітингувальників Євромайдану. В Інтернеті навіть з’явилася «Карта футбольних ультрас України, які стали на захист народу» (зокрема, на сайті spy-football.com). Список клубів на зазначеному ресурсі такий: «Карпати» (Львів), «Динамо» (Київ), «Дніпро», «Шахтар» (Донецьк), «Металіст» (Харків), «Чорноморець» (Одеса), «Ворскла» (Полтава), «Таврія» (Сімферополь), «Металург» (Запоріжжя), «Зоря» (Луганськ), «Волинь» (Луцьк), ФК «Миколаїв», «Славутич» (Черкаси), ФК «Тернопіль», «Десна» (Чернігів), «Кристал» (Херсон). Також до акції долучилися і фанати відродженого криворізького «Кривбасу».

Підтримка ультрас виявилася настільки дієвою, що вже вчора, наприклад, з’явилася інформація про полювання «тітушок» на ультрас донецького «Шахтаря». Як зазначено на сайті champion.com.ua, анонімний уболівальник  ФК «Шахтар» повідомив у соціальній мережі, що інформація з особистими даними людей, які  захищали донецький Євромайдан від «тітушок», з’явилася в Інтернеті.

«...Наступного дня в Інтернет було злито інформацію практично про всіх, хто там був. Понад 40 людей, фото, адреси, місце роботи, родичі... до багатьох хлопців приходять з обшуками, забирають усіх, хто хоч раз притягувався, шиють ліві статті. На стінах міста трапляються листівки з нашими фотографіями та підписами — «Неофашист». Усіх хлопців (і не тільки хлопців) зі списку жителі міста охрестили фашистами, йдуть заклики чекати нас під під’їздами і бити», — цитує видання вболівальника.

Водночас ультрас львівського ФК «Карпати» виступили з офіційним зверненням до депутатів Партії регіонів, опозиційних сил, вболівальників та загалом до українського народу. «Ми не писатимемо, що ми підтримуємо Майдан. Це ясно, як Божий день», — йдеться у повідомленні. Звертаючись до народу, вболівальники пишуть: «Не бійтеся — це страшно виглядає тільки по телевізору. Насправді це наше життя і наше майбутнє. Приєднуйтеся до нас! ...Нас називали фашистами, нацистами, провокаторами, постійно обливали брудом у ЗМІ, але ми виховували той націоналізм, яким ви всі зараз пишаєтеся. Перемога не могла б бути легкою, інакше ми самі її б не оцінили...» У звернені до депутатів ПР львівські ультрас пишуть:  «...Ми — найтерплячіша нація на планеті, але коли ви не те що ігноруєте нас, але й далі обмежуєте наші права, дороги назад немає. Закликаємо вас, членів Партії регіонів і комуністів, врятувати вже якщо не душу точно, то хоча б себе і своє майно і вийти з партії сьогодні ж. Ми прекрасно знаємо, де стоять ваші маєтки, ваші машини, і що є вашою власністю...»

Також з офіційним листом виступили ультрас баскетбольного клубу «Будівельник». Вони закликають вболівальників прийти на матч у чорному і принести лампадки і свічки, щоб ушанувати «жертв режиму», а кошти від продажу квитків спрямувати на медикаменти та необхідні речі для тих, хто на Майдані...

«Ультрас більшості наших клубів — дуже патріотично налаштовані молоді люди, переважно крайньоправих поглядів. Зрозуміло, в цій ситуації вони навряд чи могли лишатися осторонь. Важливо розуміти різницю між ультрас та іншими вболівальниками. Ультрас — це досить закрита спільнота зі своїм кодексом поведінки, своїми правилами, вимогами до учасників», — розповідає «Дню» головний редактор журналу «Футбол» Артем ФРАНКОВ і додає: «Я взагалі трохи здивувався, що ультрас так пізно включилися в усі заходи». За словами пана Франкова, ультрас «завжди були політизовані». «Достатньо подивитися на їхні лозунги, на символіку, яку вони вивішують. Таким чином вони виражають свою громадянську позицію», — каже експерт.

 Соціальний психолог Олег ПОКАЛЬЧУК розповідає про кілька чинників, наявність яких і призвела до такої рішучої і активної підтримки протестного руху в Україні. «По-перше, щодо ультрас влада довгий час вживала неадекватних заходів. Останньою краплиною стало звинувачення їх в нацизмі, яке було зроблено грубо і неадекватно. Ультрас — це радикальне середовище, але воно швидше контркультурне, ніж політичне. Ми знаємо, що є фанати, які притримуються ультралівих чи ультраправих поглядів, але найчастіше це — не політична позиція. Вони просто обирають погляди, що протилежні до конкуруючого їм клубу. Це суто технічний поділ, насправді різкого розходження у поглядах груп ультрас немає. Процес організації тут дуже простий. Ці групи дисципліновані з точки зору внутрішньої дисципліни, з доброю комунікацією фізично розвинутим складом. Для них момент об’єднання — суто технічний. Тут немає процесу подолання непорозумінь. Це як військові підрозділи. Їм з’єднатися, роз’єднатися — справа техніки. Існує і ряд інших чинників для об’єднання, зокрема, історія з Павліченками. Ультрас вже давно були в системній опозиції до влади», — говорить Олег Покальчук. Другою причиною він називає непросте становище власників футбольних клубів: «У футбольних клубів є власники, і ці власники, як і всі підприємці України, знаходяться в немилості у влади. Вони не вживали ніяких дій, щоб спинити радикалізацію ультрас, бо всі перебувають в однаково невигідному становищі».

«По-третє, ще з радянських часів у нас є «любов» до міліції, яка в ті чи інші періоди згасала чи зростала. А футбольні вболівальники мають безпосередню конфронтацію з міліцією під час футбольних матчів, — продовжує соціальний психолог. —   По-четверте, ультрас — це молоді люди, гарячі голови. Вони активні. Їх зацікавленість спортом означає, що вони хочуть за щось уболівати, хвилюватися, в цьому випадку вони вболівають і хвилюються за Україну. І цей чинник — визначальний. В Україні зараз йде процес об’єднання народу, перетворення народу в націю. Розрізнені групи, такі як ультрас, це теж відчувають і об’єднуються навколо ідеї , навколо повстання».

Така позиція ультрас, на думку Олега Покальчука, дасть свої плоди для фанатського руху — він зміцніє, стане більш суспільно відповідальним. «Зараз він отримав повагу багатьох людей, які на футболі не розуміються. Тепер такі люди при слові «ультрас» не будуть їжачитися, а знатимуть, що це свої хлопці, що вони — за народ», — підсумовує експерт.

Про те, як і чому ультрас підтримують євромайдани у регіонах — у матеріалах наших кореспондентів.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День», Олена БЕРЕЖНЮК


 

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

 

УЛЬТРАС «МЕТАЛУРГА»: «СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ В МІРУ НАШИХ СИЛ МИ ПРАГНЕМО ЗАХИЩАТИ І РОБИТИ КРАЩОЮ»

У Запоріжжі в неділю понад три тисячі осіб зібралися під стінами обласної державної адміністрації, щоб висловити своє невдоволення владою. Мітингувальники тримали прапори України та партій «УДАР», «Батьківщина», Організації українських націоналістів і плакати з вимогою до мера Запоріжжя Олександра Сина та губернатора області Олександра Пеклушенка піти у відставку. По інший бік площі Фестивальної проходив мітинг на підтримку влади. Фанати запорізького футбольного клубу «Металург» утворили своєрідний заслін і не підпускали до учасників мітингу агресивно налаштованих людей із провладного мітингу.

Пізніше учасники мітингу зробили невдалу спробу штурму будівлі. Вони вирішили проводити безстрокову акцію протесту під стінами ОДА, але їх жорстоко розігнали вночі силовики та люди спортивної статури, повідомляє Катерина КИЗИМ.

Як повідомляє сайт ГУМВС України в Запорізькій області, у зв’язку зі спробою проникнення в будівлю обласної ради почато досудове розслідування за ознаками ч.1 ст. 15, ч.1 ст.341 КК України (замах на захоплення державних або громадських будівель чи споруд), санкція якої передбачає обмеження волі на термін від трьох до п’яти років або позбавлення волі на термін від трьох до шести років.

«У деяких ЗМІ з’явилася інформація, що ми пішли на штурм і це організували, — розповідає «Дню» Роман АКБАШ, представник запорізького фан-руху. —  Хочу акцентувати: всі, хто організовано прийшов, стояли вздовж дороги — це досить далеко від входу в ОДА. Може, то якісь люди, що брали участь у штурмі і були в шарфах «Металурга», але ж шарфи досить просто придбати. Мені ще до початку мітингу казали, що бачили автобус, у якому сиділи люди в шарфах «Металурга». Ми мирно охороняли наших земляків, вони нам були вдячні, і ми не жалкуємо, що це робили. Але, за нашими  даними, зараз уже затримано трьох представників фан-руху, причому в одному із супермаркетів міста, а не на площі».

«День» також запитав у Романа про цінності запорізького руху ультрас:

— Ультрас — виражені патріоти своєї малої батьківщини: свого міста та місцевої футбольної команди. А будучи патріотами малої батьківщини, неможливо не бути патріотом усієї країни. Всі, кого я знаю з руху вболівальників по всій Україні, — великі патріоти країни, ми всі підтримуємо збірну України, на цих матчах у нас «перемир’я». Завжди на домашніх матчах на секторах присутня національна символіка, прапори України. Ультрас влаштовує перформанси на День незалежності, в день народження Тараса Шевченка. До речі, ми одні з небагатьох у Запоріжжі, які, коли у нас поставили пам’ятник Сталіну, демонстративно показали своє ставлення. На секторі фанатів «Металурга» був відповідний перформанс, був піднятий банер «Запоріжжя проти Сталіна!», тобто свою батьківщину в міру наших сил ми прагнемо захищати, робити кращою. А у виступах Євромайдану учасники нашого руху спочатку брали участь просто як звичайні громадяни — без усякої символіки, речівок тощо, неорганізовано. Коли з’явилася інформація про контракції, антимайдани, і фанатські рухи почали виявляти свою підтримку учасникам Євромайдану, ми не могли стояти осторонь. Крім того, в пакеті законів, прийнятих 16 січня,  є пункти, які не обіцяють нам хороших перспектив. Нам загрожує взагалі відлучення від матчів за порушення, якими можна назвати все що завгодно. Але, наголошую, ми поза політикою, і завжди просимо на наші акції приходити без партійної символіки. Ми підтримуємо всіх ультрас України й об’єднуємося перед загальною загрозою. В суботу ми прийняли рішення вийти і підтримати учасників мітингу. На своїй сторінці в мережі «Вконтакті» «Фанати Запоріжжя» ми написали, щоб усі виходили без будь-яких активних чи пасивних засобів захисту, щоб нам нічого не інкримінували. Ми думали, що одна наша присутність може зупинити якісь безлади».

УЛЬТРАС СХОДУ  МАЮТЬ ТАКІ Ж ПРИНЦИПИ, ЯК НА ЗАХОДІ

Несподіваною силою підтримки Євромайдану в Харкові виявилися футбольні вболівальники команди «Металіст», харківські ультрас, які разом із ультрас інших міст України вийшли на захист мирних протестувальників по всій країні. Увечері 25 січня харківські вболівальники пройшли центром міста разом із мирною ходою євромайданівців, потрапили під агресивний напад  «тітушок» біля Університету Каразіна та стали живою стіною, закривши мітинг під пам’ятником Тарасові Шевченку. Мобілізацію провладних молодиків напередодні оголосило харківське угруповання «Оплот» на своєму сайті та в соцмережах, і 25 січня до місця збору євромайданівців було звезено кілька сотень озброєних битами молодиків, тому ультрас вчасно врятували Євромайдан від побиття. Також футбольні вболівальники охороняли мітинг під Кобзарем 26 січня та мають наміри захищати мирних протестувальників надалі.

Харків’яни особисто й у соцмережах дякували ультрас за допомогу, а письменник Сергій Жадан запевнив — ультрас виявили себе справжніми захисниками України та свободи. Це — люди, принципи яких — не просто декларація.

«Ультрас є чи не найбільш яскраво вираженими патріотично налаштованими громадянами України. Я вважаю, що це дуже цікавий соціокультурний феномен. Тому що ці молоді, в буденному житті зазвичай російськомовні, люди походять із російськомовних родин, але вони себе позиціонують як українські патріоти, для них національні слогани, пісні, державна символіка, прапор — дуже важливі речі. І це не лише в західних регіонах чи в Києві, а це — те, що всі бачать на стадіонах Одеси, Дніпропетровська, Запоріжжя, Кривого Рогу, Донецька, Харкова, Полтави. Це — та річ, з якою ніхто нічого не міг зробити, — ні керівництво клубів, ні керівництво цих регіонів. І коли, скажімо, губернатор Харківщини, який себе позиціонує як великий футбольний уболівальник, щось намагається говорити про символіку на стадіонах, він насправді або не володіє інформацією, або відверто маніпулює нею. Бо на харківському стадіоні вболівальники давно так само скандують «Слава Україні! Героям слава!», для них Бандера, вочевидь, важлива особистість, і в цьому вони цілком солідарні зі своїми суперниками — львів’янами чи киянами», — говорить «Дню» Сергій Жадан.

Письменник запевняє, що патріотизм українських ультрас —  не нова тенденція, що від початку виникнення та стрімкого розвитку руху протягом кількох років вони мали переконання, пов’язані з долею країни. «Багато хто ставився скептично до їхніх гасел, скандувань, вважаючи, що це все певна мода,  але я розумію, що все це не так просто, це — частина їхнього життя. Це нове цікаве субсередовище, нова молодіжна субкультура, яка активно розвивається в Україні. І головне, що вона розвивається в містах Східної України. Це страшенно вражає, коли хлопці на стадіоні в Донецьку співають «Червону руту», та скандують «Слава Україні!» І це така річ, що може загалом впливати на настрої в місті. Це така українізація, яка відбувається не згори, ні державою, а яка справді є стихійною, горизонтальною і громадською», — говорить Сергій Жадан.

УЛЬТРАС ОБ’ЄДНАЛИСЯ ПЕРЕД СПІЛЬНОЮ БІДОЮ

«У теперішній ситуації в країні стає очевидно, хто справді переймається долею України, а хто намагається захистити свою владу та свої рахунки», — каже Сергій Жадан. Особливо важливим письменник вважає те, що ультрас різних міст забули про своє протистояння та об’єднались, заради спільної мети — захисту країни. «Це страшенно показова річ, що ультрас різних команд, які на чемпіонатах є непримиримими ворогами, сьогодні підтримують одну й ту ж саму ідею, — вважає письменник. — Це нагадує ситуацію, коли під час страшної посухи всі тварини виходять разом пити воду. Бо для всіх є одне страшне лихо, і треба всім вижити, перемогти цю посуху, а потім кожний займе свою позицію! У ЗМІ завжди показують ультрас як таких радикалів, які збираються задля того, щоб побитися й пошуміти. Але зараз всі бачать, що за візуальною зовнішньою складовою ультрас, за зовнішніми атрибутами є щось глибше. Це — хлопці з принципами, з ідеологією, і для них філософські речі не є порожніми».

Сергій Жадан згадує, як уболівальники стали в лінію оборони на Євромайдані та як відбили напад на  нього в неділю 26 січня. «Це дуже вчасно й дуже важливо! — наголошує Сергій Жадан. — І хлопцям за це величезна повага. Вони вирішили не залишатися осторонь і спостерігати, а прийшли на допомогу. Бо насправді зараз ідеться не про політику та підтримку того чи іншого кандидата, зараз просто починають бити мирне населення — жінок, літніх, дітей. І якщо ти — громадянин цієї країни, якщо ти — чоловік, ти просто мусиш виходити й захищати слабших».

«СЕКТОР УЛЬТРАСІВ «КРИСТАЛУ» МОЖНА НАЗВАТИ ЗРІЗОМ НАШОГО СУСПІЛЬСТВА»

У Херсоні фанрух має історію в кількадесят років. У головного футбольного клубу міста — «Кристалу» — завжди були вірні прихильники, які незалежно від рівня гри активно підтримували команду на «секторі». Навіть коли з 2007-го по 2012 рік «Кристал» не був членом Професіональної футбольної ліги, а виступав на рівні аматорських колективів області, місцеві ультрас завжди дивували своєю згуртованістю невеликі міста і райцентри. Переважно за свій кошт справжні фани їдуть за своїми улюбленцями в будь-який населений пункт країни. В чому секрет такої відданості? Передусім — у патріотизмі, кажуть херсонські фани. Мабуть, це дає певне пояснення чому вболівальники заявили про підтримку протестувальників на місцевих євромайданах. Скажімо, херсонські ультрас також були присутні на зібранні місцевого Євромайдану цими вихідними, а також поширили в мережі заяву з проханням до городян «не продаватися за 300 гривень» на антимайдані.

Але сказати, що ультрас — це самі націоналісти, теж не можна. Як розповів «Дню» один із фанів «Кристалу» Євген (хлопець попросив не називати прізвища), приклад херсонських ультрас показує, що цей рух — ніби зріз нашого суспільства: віковий, соціальний, політичний.

— Щоб потрапити на сектор, не треба писати жодних заяв, головне — любити своє місто та рідний футбольний клуб, неважливо, в якій він ситуації перебуває, — говорить Євген. — На «сектор» приходить переважно молодь, але активно вболівають і люди середнього віку, в яких уже є сім’ї. Підтримати улюблений клуб приходять люди з різними політичними поглядами, немає лише «лівих». Серед фанатів є українські патріоти та націоналісти, є люди аполітичні, є навіть ті, хто притримується імперських поглядів, але останніх небагато. Загалом сектор ультрасів «Кристалу»  можна назвати зрізом нашого суспільства, де так само присутні люди зі всіма цими поглядами та соціальними статусами. Серед херсонських фанатів є домовленість: щоб уникнути розколу в русі, на «секторі» не використовуємо ані червоно-чорних прапорів, ані імперських, так само це стосується і «зарядів» (фанатських кричалок). Щодо фанруху в регіоні в цілому, то він розвивається. Сьогодні фани багатьох клубів підтримали євромайдани по всій країни. Це не дивно, адже влада постійно намагається утискати цей рух, проводячи репресії проти ультрас. Наші сектори майже по всій Україні є поширювачами патріотичних та націоналістичних ідей, що дуже не подобається владі. Фани вирішили захищати протестувальників також тому, що це є прості громадяни України, які бачать суспільний безлад та безкарність влади, яка вже всім набридла. Всі хочуть жити в нормальній країні.

Ольга ХАРЧЕНКО, «День», Альона СОКОЛИНСЬКА, Харків, Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон

Газета: 
Рубрика: