Вони молоді, розумні й нахабні. Вони можуть прийти до офісу в капцях і слухати iPod під час роботи. Вони хочуть працювати, але не хочуть, щоб робота ставала їхнім життям.
Це покоління Y, сила, яка нараховує 70 мільйонів, і перша хвиля саме зараз починає свою кар’єру, посідаючи своє місце в різновікових лавах трудящих.
Приготуйтеся, адже це покоління, представникам якого ще не виповнилося 30, відрізняється від усіх попередніх, твердять такі дослідники, як Брюс Талган, засновник аналітичного центру RainmakerThinking, який вивчає життя молоді.
Ця вікова група вливається в робочу силу в період серйозних демографічних змін, коли всі американські компанії стикаються з проблемою старіння працівників. 60-річні працюють пліч-о-пліч з 20 річними.Новоспечені випускники коледжів керують тими, хто за віком міг би бути їм батьками. А новачки змінюють роботу швидше, аніж студенти міняють своїх кумирів, роздратовуючи роботодавців, прагнучи залучити й утримати здібних виконавців.
На відміну від попередніх поколінь, покоління Y балували, виховували й розвивали з дитинства, орієнтуючи на успіх, говорить Талган. Вони також упевнені в своїй цінності.
«Покоління Y набагато менше схильне реагувати на традиційну командну систему керування, що збереглася в багатьох компаніях, — говорить Джордан Каплан, професор менеджменту в університеті Лонг-Айленда. — Вони виросли, сперечаючись із батьками, а тепер вони сперечаються з працедавцями. Вони не вміють заткнутися, і це прекрасно, але це роздратовує 50 річного менеджера, який говорить: «Зроби це, й негайно».
Філософія «говори, що думаєш», близька Кейті Паттерсон, помічникові головного бухгалтера піар-компанії Edelman Public Relations в Атланті. Їй 23 роки, вона народилася в Айові, а зараз живе в помешканні з двома сусідками. Вона любить співпрацю і говорить, що багато хто з її друзів хоче розпочати свою справу, щоб бути незалежним.
«Ми не боїмося поставити під сумнів статус-кво, — говорить вона. — Атмосфера, де до творчого начала та незалежного мислення ставляться позитивно, приваблює людей мого віку. Ми дуже незалежні й технічно підкуті».
Про покоління Y відомо багато:
Його представників відрізняє фінансова практичність. Сьогоднішні новачки були свідками фінансової ненадійності, яка роздирала попередні покоління, які ставали жертвами скорочень і розорення віртуальних компаній, і вони виявляються досвідченими, коли йдеться про гроші та накопичення. Вже сьогодні вони думають про пенсійні схеми.
37% представників покоління Y мають намір розпочати нагромадження пенсії раніше, ніж їм виповниться 25 років, і 46% тих, хто вже працює, роблять це.
49% говорять, що пенсійні пільги є для них важливим чинником при виборі роботи.
Баланс між роботою і життям не порожні слова. На відміну від своїх батьків, які схильні робити кар’єру пріоритетом, наймолодші працівники зацікавлені в тому, щоб робота не заважала родині та особистому життю. Вони хочуть гнучкого графіка, можливості працювати вдома через інтернет, можливості перейти на часткову зайнятість чи зробити перерву в кар’єрі, коли на сцені з’являться діти.
«Цінність самореалізації підвищилася, — говорить 24-річна Діана Сан Дієго, яка живе з батьками в Сан-Франциско й працює в коледжах, допомагаючи студентам підготуватися до трудового життя в рамках програми Parachute. — Після 11 вересня з’явилося розуміння, що життя коротке. Починаєш більше його цінувати».
Зміни, зміни, зміни. Представники покоління Y не мають наміру надовго затримуватися на одній роботі і навіть у одній професії: вони бачили скандали, які підірвали Enron і Arthur Andersen, і скептично ставляться до таких понять, як відданість фірмі, говорить Тулган.
Вони не люблять довго робити одне і те ж. Це покоління вміє виконувати багато справ одночасно: читати електронну пошту на BlackBerry, паралельно базікаючи мобільним телефоном і «гуляючи» інтернетом.
Вони вірять у свою цінність і значущість і не соромляться змінювати компанії, в яких працюють. У цьому вони схожі на покоління X, що народилося між серединою 1960-х і кінцем 1970-х років, для якого характерні незалежне мислення, прагнення до змін і повага до родини.
Конфлікти й невдоволення на роботі можуть виникнути з багатьох причин, включаючи такі, здавалося б, необразливі речі, як зовнішній вигляд, коли покоління, що звикло до невимушеного стилю — капців, татуювань та штанів-капрі — довідується, що в офісі потрібне більш традиційне вбрання.
23-річна Анджі Пінг із Техасу не уявляє собі життя без капців-в’єтнамок, але їй не дозволяють носити їх у офісі. «Політика деяких компаній, що стосується офісного одягу, здається мені безнадійно застарілою», — говорить вона.
Далі — стосунки покоління Y з технологіями. Їхні батьки, коли виникає важливе питання, думають про телефонну розмову або особисту зустріч, а молодь вважає за краще вирішувати проблеми у віртуальній реальності, говорить Талган.
«Покоління нового тисячоліття було виховане батьками, як ніколи орієнтованими на дітей. Їх розвивали й навчали, — говорить Кейсі О’Нілл, віце-президент управлінської компанії Lee Hecht Harrison. — У них інші очікування. Вони чекають відгуків про свою роботу».
Метт Берклі, 24-річний журналіст щомісячного часопису Small Business Monthly, говорить, що представники його покоління побачили світ, збагатили свій досвід і спроможні сваритися зі старшими працівниками, яких вони вважають недостатньо професійними. «Ми дивуємося, коли нам доводиться саме заробляти гроші. Ми хочемо тепле місце прямо відразу, — говорить він. — Мені здається, батьки нас просто розпестили. У нас було карате, футбол, все на світі. Але нас позбавили соціальних навичок. Старші працівники заслуговують на краще cтавлення».
У ході дослідження з’ясувалося, що 70% працівників старшого віку невисоко цінують професійні можливості молодших працівників. І майже половина роботодавців говорить, що молодші невисоко цінують здібності старших колег.
Як помічник бухгалтера, Дженніфер Льюїс схвалює витрати й веде облік відгулів і говорить, що почуває себе дивно, бо вона набагато молодша за інших працівників. Вона підпорядкована директорові дизайнерського відділу своєї компанії.
«Люди працюють тут десять років, а мають звітувати перед 22 річною», — говорить Льюїс.
Льюїс, яка ще вчиться на останньому курсі коледжу Гантера в Нью-Йорку, намагається нікому не говорити, що вона студентка, побоюючись, що на неї дивитимуться «як на дівча». Вона платить за помешкання і за навчання, а у вільний час ходить на курси кулінарії та кераміки.
Але в молодості є свої переваги. «Я розбираюся на комп’ютерах, — говорить вона, — і люди звертаються до мене з різними запитаннями».
