Вдало завершився минулий тиждень для експедиції департаменту морської спадщини України Інституту археології Національної академії наук. Під час занурення батискафа «Лангуста» в районі Гурзуфа на глибину 180 метрів зафіксовано за допомогою фотозйомки на глибині 300 метрів деякі об’єкти. Вчені не виключають, що вони є фрагментами теплохода «Вірменія», який загинув приблизно в цьому районі 7 листопада 1941 року. Як розповів журналістам представник департаменту в Криму В’ячеслав Герасимов, зараз здійснюється експертиза знімків, вчені сподіваються у разі отримання цінних даних визначитися з датою наступного занурення і місцем подальших
Пошуки останків санітарного теплохода «Вірменія» почалися наприкінці травня і становлять великий інтерес в світовій морській практиці, і історії Другої світової війни. Як відомо, потоплення німцями теплохода «Вірменія» в листопаді 1941 року на траверзі Ялти вважають найбільшою морською катастрофою часів Великої Вітчизняної війни. «Вірменія» — один з шести однотипних вантажопасажирських теплоходів, що курсували до війни на так званій Кримсько-Кавказькій лінії. Два з них було побудовано в Німеччині, а чотири, в тому числі і «Вірменія», на Балтійському суднобудівному заводі. З початком війни «Вірменію» було переобладнано під санітарне судно. У листопаді 1941 року «Вірменія» брала участь в евакуації шпиталів із Севастополя. На борт судна було прийнято поранених і лікарів 22 шпиталів. По дорозі на Кавказ «Вірменія» отримала наказ зайти до Ялти, де на судно навантажили деякі секретні ящики, і, за неофіційними даними, на борт теплоходу взяли для евакуації більшість партійно-господарського активу південнобережних регіонів Криму. З ранку цього дня був туман, а тому через нельотну погоду авіатори не виділили літаків для прикриття судна з повітря. Але капітан прийняв рішення під прикриттям туману вийти в море. Проте в перші ж хвилини рейсу туман розсіявся. Установилася сонячна погода, і чорно-біле судно на морській гладі було як на долоні. Багато мешканців Ялти, ті, що були на березі і в горах, бачили, як німецькі бомбардувальники атакували «Вірменію», яка ще не встигла відплисти далеко від берега. Очевидці згадують, що на судні почалося справжнє пекло: розповідають, що крики потерпілих долинали до берега. Теплохід потонув за 4 хвилини. За офіційними даними, на борту «Вірменії» перебувало близько 5,5 тисяч чоловік. Однак неофіційні джерела свідчать, що на судні було ще близько двох тисяч неврахованих людей, яких взяли на борт на прохання медперсоналу. Врятуватися вдалося лише восьми пасажирам, яких підібрали катери охорони, одній жінці вдалося доплисти до берега самостійно. За кількістю жертв ця катастрофа є однією з найбільших в історії Другої світової війни. Вона поступається лише загибелі німецького корабля «Вільгельм Густлофф», потопленого пізніше знаменитим командиром підводників Маринеско. На «Вірменії» ж загинуло близько 7,7 тисяч чоловік. Для порівняння — кількість жертв «Титаніка» становило 1513 пасажирів.
Катастрофа з огляду на те, що причиною її стала відверта безтурботність командування і зневага до людського життя, довгий час радянськими істориками замовчувалася взагалі. Розслідування її по гарячих слідах фактично не здійснювалося. Описи містять багато плутаних і недостовірних фактів. Тільки зараз дослідники починають відкривати невідомі факти. Так, досі не встановлено точної причини загибелі «Вірменії». За головною версією теплохід загинув під бомбардуванням німецьких літаків, тип яких точно не встановлено досі. У той же час насторожує стрімкість, з якою шпитальне судно пішло під воду. Для того, щоб велетень 112 метрів завдовжки і 15 метрів завширшки пішов під воду за 4 хвилини, треба було завдати йому серйозні ушкодження, що не могло бути завдано авіабомбами зверху. Такі ушкодження могли бути заподіяні тільки торпедами нижче ватерлінії. Один із спостерігачів висунув версію про те, що «Вірменію» було потоплено літаком-торпедоносцем «Хейнкель-111», проте такі літаки прийнято німцями на озброєння значно пізніше — тільки взимку 1942 року. Тому дослідники сьогодні перевіряють версію про те, що літаки атакували «Вірменію» з повітря лише для відволікання уваги, а насправді фатальні ушкодження теплоходу було завдано торпедами, випущеними з однієї або кількох німецьких підводних човнів, які курсували на той час в Чорному морі. У такому разі «Вірменія» в цьому рейсі була приречена з самого початку виходу з Севастополя, оскільки тоді морський транспорт охоронявся тільки надводними катерами. З іншого боку, якби це було дійсним фактом, то потоплення підлодками такого великого судна не могло б не залишити слідів у спогадах або документації німецьких моряків. По-третє, поки точно невідомо навіть місце загибелі «Вірменії». За даними вчених, катастрофа сталася за 20 миль від кримських берегів в районі Ведмідь гори (Ялта). Однак це суперечить розповідям свідків, які стверджують, що легко могли спостерігати катастрофу неозброєним оком з Ялти і сусідніх гір, і що навіть могли чути крики панікуючих пасажирів. До того ж у холодній воді жінка, що врятувалася з «Вірменії», не могла проплисти 20 миль. Мабуть, катастрофа сталася значно ближче до берега. Про що свідчать і результати пошуків: перше — далеке — занурення батискафа 27 травня не виявило жодних слідів потопленого теплохода. Ймовірні останки виявлено під час другого занурення значно ближче до берега. Тому тільки встановлення точного місця загибелі останків «Вірменії» і дослідження всього, що перебуває на її борту, в тому числі характеру пошкоджень корпусу, дасть можливість відповісти на запитання про причини загибелі «Вірменії». У той же час деякі аналітики висловлюють думку про те, що радянські підводники вже могли після війни здійснити секретну експедицію до місця загибелі «Вірменії» з метою підняти секретні документи і цінності. Проте сьогодні про це також могло б бути відомо. Найімовірніше, радянське керівництво про цю катастрофу взагалі намагалося швидше забути. Тому вчені експедиції вважають, що вони не далеко від розгадки таємниць однієї з найбільших катастроф Другої світової війни. родами — русинами та поляками. ( Catolic Media Center )
