«Добре там, де нас немає», — так, як правило, вважають дівчата, які вирішили за будь-яку ціну вийти заміж за іноземця. Сьогодні їм у цьому допомагають сотні шлюбних агентств, які розкинули свої мережі по всій Україні. Як вони працюють і чи реально за допомогою «свах» знайти свою другу половину? У пошуках «судженого» я звернулася до деяких офісів шлюбних агентств Києва. Як мені сказали, не мине й місяця, як ви знайдете довгоочікуване щастя.
У кожному агентстві свої вимоги, але їх об’єднує фраза «безплатно», оскільки всі послуги оплачує інша сторона — «майбутній чоловік». Переважно це фотосесія, створення власної сторіночки в інтернеті, переклад заповнюваної анкети англійською мовою. Іншими словами, від українських жінок треба лише відповідати на всі листи й оплачувати інтернет. В іншому випадку постраждає репутація агентства, а дані не проявлятимуться в результаті пошуку. Здебільшого, як розповіли в одному з агентств, реєструють дівчат і жінок віком від 18 до 40 років. А іноземцям, які шукають собі дружину зі Східної Європи, — від 30 до 70. Тому при виборі чоловіка не радять обмежувати його вікові рамки. Зате до дівчини висувають підвищені вимоги. В анкеті треба детально описувати свою зовнішність (зріст, вага, колір очей, довжина волосся), розповісти про свій характер, звички, знання мов, відгуки про себе навколишніх й освіту. Усупереч усталеній думці, потенційні чоловіки надають перевагу українкам із дипломами, а краще з двома-трьома.
Як розповідають співробітниці агентств (до речі, всі заміжні, які гарно змальовують картини сімейного життя), основну свою увагу варто загострити на фотографіях. На них українкам радять мати жіночний і природний вигляд. А крім того, всіма силами демонструвати свою відвертість і дружелюбність — наприклад, посміхатися на всі 32 зуби. «Іноземці це дуже люблять», — повідомила мені одна з консультанток. — Тож, якщо хочете вийти заміж, дотримуйтеся всіх порад». А ще безпрограшний варіант — подарувати при зустрічі якусь зроблену власноруч дрібницю. На тлі емансипованих і ділових англійок-американок-німкень це стане показником домовитості, що так приваблює іноземців у жінках Східної Європи.
В одному з великих агентств столиці щодня по інтернету реєструють приблизно 40 українок і близько 200 мисливців за нашими жінками. Останні ставлять безліч, здавалося б, зайвих запитань у стилі: чи є в Україні гідні та порядні чоловіки, який дохід вважається оптимальним, чому вони звернулися до шлюбного агентства. На ці запитання слабка стать, як правило, відповідає стандартно. По-перше, за статистикою на 100 жінок припадають 86 чоловіків. А по-друге, український чоловік не завжди здатен прогодувати сім’ю і часом дуже небайдужий до спиртного. Звісна річ, цим і користуються шлюбні агентства. Вони описують щасливе та безтурботне життя у віллі на морському узбережжі, а також суцільно красивих і розумних іноземних чоловіків, які просто не змогли знайти свого щастя на батьківщині.
Є в українських дівчат і більш далекоглядні цілі. На семінарі, який проводить одне із шлюбних агентств, дівчата розповідали, що хочуть здобути за кордоном вищу освіту. Оскільки грошей на це бракує, вони вирішили піти «шлюбним» шляхом. Звісно, все аж ніяк не так безхмарно. Зафіксовано випадки, коли, наприклад, за допомогою шлюбного агентства дівчина поїхала за кордон і стала служницею. Спершу у власного чоловіка, а потім у всіх його друзів, причому без будь-якої зарплати.
Справді, треба бути вкрай обережною, перш ніж надсилати свої дані в шлюбне агентство. У деяких із них попереджають, що вони можуть бути опубліковані з метою реклами. Деякі «свахи» проводять «відсівання» дівчат — вибирають кращих, адреси яких продають. Ціна однієї адреси становить здебільшого близько 10 доларів, а при покупці кількох клієнт отримує знижки плюс додаткові послуги — доставка подарунків, наприклад, або організація «шлюбних» турів. «Гнучка система знижок» провокує чоловіків до частих зустрічей із потенційними дружинами. Наприклад, після побачення з третьою жінкою подальші організовуватимуть за меншим тарифом.
Тим часом до українських дівчат у шлюбних агентствах, власники, яких в Україні, як правило, іноземці, — підхід набагато жорсткіший. У деяких конторах у мене попросили копії всіх сторінок паспорта, закордонного паспорта, а також диплома. В інших — обов’язкову реєстрацію в Києві на випадок «раптового» приїзду клієнта. Є навіть агентства, які надають іноземцям право на обмін, тобто чоловікам обіцяють віддати жінку на «випробувальний термін», перш ніж із нею одружуватися. Такі агентства радять виїжджати за кордон за візою нареченої, яка дійсна протягом 90 днів. Потім дівчина повинна або вийти заміж, або залишити країну. Словом, «слабка стать» у цьому випадку практично не має права вибору — все вирішує той, хто платить.
Недивно, що відвідавши добрий десяток великих і не дуже шлюбних контор, у мене залишився неприємний осад. Пробачте за порівняння, але почувалася товаром, який упаковують у подарункову обгортку. Зрозуміло, що шлюби — це також бізнес, який працює за традиційними для нього законами: попит, пропозиція, конкуренція... Зрозуміло, що економічна ситуація в країні часом не залишає шансу українським дівчатам знайти пристойну роботу та забезпечувати себе самим. Не зрозуміло тільки одне: невже жінки вже змирилися з «ринковим» до себе ставленням.
КОМЕНТАР
Юлія ЖАВОРОНКОВА, консультант міжнародного жіночого правозахисного центра «Ла Страда-Україна»:
— В Україні відсутній механізми ліцензування та контролю за шлюбними агентствами. Звідси очевидно, що треба бути дуже обережною при укладанні будь-яких контрактів. Не виключено, що під вивіскою шлюбного агентства ховається контора, яка займається торгівлею людьми. На жаль, Україна — одна з основних постачальників «сировини». І наш консультаційний центр нерідко стикається саме з такими ситуаціями. Дівчина виходить заміж за іноземця, а опинившись на його батьківщині, потрапляє або до будинку розпусти, або стає прислугою чи доглядальницею лежачих хворих. Саме з цієї причини після прибуття до іншої країни дівчині варто одразу повідомити про це в консульство України. Крім того, вона повинна досконало вивчити законодавство країни, до якої збирається їхати. Закони, як правило, на боці громадянина країни, тому іноземна дружина може виявитися там зовсім безправною. Більше того, в деяких країнах шлюб, укладений в Україні, і поготів є недійсним.
