В Україні завершено реорганізацію колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) у структури, що працюють на базі приватної власності, заявив днями заступник міністра аграрної політики Роман Шмідт. «КСП і колгоспної системи юридично й фактично вже немає», — сказав Р. Шмідт, наголосивши, що тим самим завершено перший етап реформування згідно з Указом Президента «Про невідкладні заходи з прискорення реформування аграрного сектора економіки».
За його словами, на основі 10521 реформованих КСП створено 11169 різних господарських формувань, з яких 6% — селянсько-фермерські господарства, 45% — господарські товариства, 22% — приватно-орендні підприємства, 25% — сільськогосподарські кооперативи, 2% — підприємства інших форм господарювання.
За словами Р. Шмідта, наступним етапом стане формування інфраструктури ринку землі. З цією метою, сказав він, уряд розробив законопроекти про реєстрацію нерухомості, про іпотеку, про операції з нерухомістю, які знаходяться зараз у Верховній Раді.
Тим часом у суспільстві реформи, що відбуваються на селі, сприймаються вельми неоднозначно. Так, 35% громадян України висловлюються проти курсу на прискорення реформування КСП, тоді як 33% його підтримують, інформує Інтерфакс-Україна з посиланням на дані соціологічного опитування, проведеного Центром соціальних і маркетингових досліджень «Соціс». Майже половина респондентів із сільської місцевості (48%) не підтримує курс на реформування, і тільки чверть опитаних селян є прихильниками реформування КСП. Дані опитування свідчать про те, що негативне ставлення селян до реформування КСП значною мірою пояснюється побоюваннями з приводу можливих соціальних наслідків цього кроку.
Понад третина всіх опитаних (а серед селян — майже половина) вважають, що розподіл колгоспів на паї не сприятиме розвиткові сільськогосподарського виробництва. Тільки кожний п’ятий респондент сподівається на позитивний результат паювання в перспективі, і тільки 16% вірять в його успіх уже зараз (на селі ця цифра становить 8%).
Результати опитування багато в чому співпадають з думкою фахівців. Поспішність у реалізації президентського указу призвела до наростання соціальної напруженості на селі, вважає завідувач відділу аграрної й соціальної політики Інституту аграрної економіки Володимир Юрчишин. «Переважна більшість селян не знає, що насправді відбувається, вони йдуть, немов сліпі. Тому ми можемо не отримати тих результатів, на які розраховуємо», — сказав він на засіданні «круглого столу» з реформування АПК.
На думку академіка НАНУ, завідувача відділення Інституту економіки Олексія Онищенка, процес реформування на селі не завжди відбувається демократичним шляхом, ще нерідко має місце тиск на селян зверху. Керівник економічної секції Проекту паювання сільськогосподарських земель Сергій Дем’яненко називає основною проблемою відсутність серед керівників, причетних до реформ на селі, справжніх носіїв ринкової ідеології, як це було в Польщі й Прибалтиці.
