Якщо бракує уваги мами й тата, друзі цькують із вигаданих причин, вчитись у школі не хочеться – діти шукають собі альтернативу, чим ці всі труднощі компенсувати. І це не секції чи гуртки або ж «втикання» в телевізор, це страшні думки про суїцид або вживання наркотиків. За даним НДСЛ «Охматдит», за дев’ять місяців цього року лише до цієї лікарні надійшло 88 звернень, що пов’язані з суїцидами. Торік таких звернень було 71, два роки тому – 67, а відносно далекого 2010-го – всього 11. Тенденція насправді тривожна. І першими мали б перейматися цими цифрами батьки. Бо більшість історій, про які розповідають медики «Охматдиту» та їхні колеги з регіонів, стосуються браку уваги саме від дорослих. Найбільш ризиковий вік – від 14 до 18 років. Тому медики й б'ють на сполох, що треба щось із цим робити.
І пропонують такий план дій. По-перше, створюється Асоціація дитячих лікарень (до неї вже долучилося 20 закладів із різних регіонів України), що має поглибити співпрацю між закладами педіатрії по всій країні. Другий крок – на базі асоціації буде створено медико-експертний кризовий центр, який допомагатиме запобігати та вирішувати наявні медико-соціальні проблеми. Це дитячі залежності, насилля, суїцидальні спроби. Допомагати в цьому будуть правоохоронці. Забігаючи наперед зазначимо – роботу з батьками теж планують. Адже перш ніж вчити вчителів, як виявляти потенційних наркоманів серед школярів, обмінюватися досвідом між лікарями, змінити своє ставлення до дітей мусять батьки. Бо головна причина отих усіх жахіть, які вчиняють із собою діти, це якраз брак уваги від мами і тата.
Нещодавно про деталі створення Асоціації дитячих лікарень розповіли журналістам лікарі «Охматдиту» та обласних лікарень. Практично кожен із присутніх медиків розповідав про свіжий досвід порятунку дітей від кризових ситуацій. Гендиректор НДСЛ «Охматдит» Володимир ЖОВНІР долучився до обговорення якраз після операції дитини, що… нажувалася волосся.
«Щойно вийшов із операційної. В шлунку дитини утворилася грудка волосся. Таке може бути внаслідок неврозів та недогляду з боку батьків, - додав Володимир Жовнір. – Сьогодні частина наших операцій пов’язана не з медичними проблемами, а з соціальними труднощами. Маємо зараз багато отруєнь кетановом, наркотичними речовинами. При тісному спілкуванні розуміємо, що є особи, які перебувають постійно під дією психотропних речовин, ба більше – вони є їхніми поширювачами. Цих проблем стає більше. І їх можна було б розв’язати на рівні сім’ї чи суспільства».
Оксана ПІОНТКОВСЬКА, генеральна директорка КНП Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня №1», показала в своїй презентації скріншот із новинного сайта Краматорська про інцидент, де дитина стрибнула з чотириповерхового будинку. «Зараз вона в нас у реанімаційному відділенні, - додала пані Оксана. – Має множинні переломи, множинні забої, гематоми… Дитина вже притомна, але ще на кисневій підтримці, і зараз уже шкодує, що такі дії були зроблені».
«КОПІЮЮТЬ ХИБНІ ОЗНАКИ ДОРОСЛІШАННЯ»
Загалом цифри, озвучені медиками, свідчать про зростання всіх можливих поганих тенденцій, що загрожують дитячому життю і здоров’ю. В «Охматдиті» зазначають, що вік дітей, що роблять спроби суїциду, знижується до 10 - 12 років; за дев’ять місяців 2021 року 177 дітей надійшло з ознаками отруєння психоактивними речовинами та алкоголем, 40% із них у такий спосіб хотіли вкоротити собі віку; 15% дітей пробували алкоголь та наркотичні речовини в 9-10 років; також збільшується кількість випадків насильства над дітьми.
«Наркотики сьогодні досить доступні, достатньо знати лише назви сайтів. За дослідженнями ВООЗ, Україна посідає перше місце в Європі з підліткового алкоголізму. 40% молоді регулярно вживає алкоголь, причинами чого є перебування дітей у сім’ях із підвищеним фактором ризику, вживання їх із метою протистояння сім’ї, школі, тобто це така форма протесту. Також серед причин вживання алкоголю – копіювання хибних ознак дорослості, - наводить невтішні дані Оксана Піонтковська. – В Україні за перші три місяці сталося 101 самогубство чи наміри його скоєння, а причини – нерозділене кохання, нестача уваги від батьків, на нашу думку, це одна з ключових причин. Крім цього, діти собі завдають шкоди. В нас навіть є музей маленьких винахідників, тобто небезпечних предметів, як-от магнітів, батарейок. Після свят діти знаходять петарди, беруть їх у руки і зазнають травм, також є випадки травмування від користування пневматичною зброєю. Домінуюча група дітей, які постраждали від токсикологічних речовин, це вік від 14 до 18 років. У 2020 році до нас надходило 207 звернень через згадані проблеми, а зараз, коли рік ще не закінчився, вже маємо 243 дитини, що були госпіталізовані до лікарні».
Василь БОГДАН, начальник Управління ювенальної превенції Нацполіції, озвучив свіжі дані від правоохоронних органів: за 10 місяців цього року з загальної кількості суїцидальних проявів серед дітей понад 70% - це особи віком до 16 років, і в 60% випадків ішлося про медикаментозне отруєння.
РОЗПІЗНАТИ ЗАМАСКОВАНУ ПОВЕДІНКУ
Як реагувати на такі інциденти, лікарі здебільшого знають. Приміром, у «Охматдиті» є Центр медико-психологічної, соціально-реабілітаційної допомоги, де дітям впоратися зі стресами та викликами допомагають психологи, соціальні працівники. Напрацьований алгоритм співпраці між лікарями та відділеннями. Як додала Оксана Піонтковська про власний досвід, якщо до лікарні потрапляє дитина з алкогольним отруєнням чи спробою вчинення самогубства, про це інформують ювенальну поліцію, далі з родиною працюють і правоохоронці, і соціальні працівники.
«Утім, для нас важливе посилення взаємодії між соціальними службами, Міністерством освіти і науки, правоохоронцями. Треба напрацювати алгоритм ведення дітей, які потрапили в лікарню з суїцидальними спробами, насиллям тощо. Важлива доступність центрів реабілітації, бо не скрізь лікарні можуть володіти тими ресурсами, які є в нас. І важливо мати загальний алгоритм реагування на такі випадки, - коментує Олена АНОПРІЄНКО, завідувачка Центру медико-психологічної, соціально-реабілітаційної допомоги НДСЛ «Охматдит». –Часто підлітки мають масковану поведінку, гарно вчаться, мають гарні результати, але мають дії суїцидального напряму, тому важливо мати знання, щоб розпізнати ці прояви».
Власне, щоб поглибити такі знання, дитячі лікарні й об’єднуються в Асоціацію, до яких прагнуть залучити всі служби та відомства, дотичні до роботи з дітьми. Як додають у «Охматдиті», завдяки об’єднанню розвиватимуться медичні практики, відбуватиметься збір статистичних даних, проводитиметься навчання та наукові дослідження, відбудеться налагодження зв’язків із правоохоронними органами та органами влади. Планується, що така спільнота сприятиме розв’язанню сучасних проблем галузі, а лікарі, в межах асоціації, зможуть брати участь у розробці та затвердженні протоколів надання медичної допомоги та безперервно навчатися.
ПІЛОТНИЙ ПРОЄКТ
Крім цього, з наступного року на Харківщині розпочнеться пілотний проєкт, у якому представники Асоціації медичних закладів та її медико-експертного кризового центру будуть проводити тренінги для педагогів та класних керівників середньої школи – щоби навчити їх виявляти перші симптоми вживання дітьми наркотичних чи алкогольних речовин. Далі планується цей алгоритм пілотувати на всю Україну. Спочатку фахівці закцентують свої зусилля на боротьбу з різними залежностями, далі це можуть бути проблеми з харчовими отруєннями, психічними розладами, булінгом, сексуальним та домашнім насиллям.
«Ми навчимо всіх дорослих, дотичних до дитини, бачити, що є проблема. І замість того, щоб її карати, краще відправити дитину до спеціаліста психологічної служби та їй допомогти. Тому що ми починаємо дітей втрачати, - зазначає Анна МІЩЕНКО, радниця міністра МВС України. – Нині підлітки мають інші інтереси, мають максимальне спілкування в соцмережах, беруть приклад не з батьків, а з блогерів. При цьому не буває дітей, які не хочуть навчатися або соціалізуватися, питання лише в тому, чому деякі діти цього не можуть зробити. Ми, як правило, ловимо позицію дитини або її проблему, коли вже це сталося або стається, коли діти роблять перші кроки у вживанні наркотиків, у тому, що ховаються від булінгу. Батьки списують це на підлітковий вік або на характер. Та це не так. Тому створений медико-експертний кризовий центр стане платформою для підготовки інформаційних тренінгів, матеріалів для ширшого кола – батьків та вчителів. Ми робимо це тільки для того, щоб сказати батькам, що на їхніх дітей слід звернути увагу».
Оксана Піонтковська додала, що потрібні також національні програми профілактики та лікування, створення дитячих закладів лікування, соціально-реабілітаційних центрів, координація дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів самоврядування та відповідних закладів і установ. Фактично всі, хто має захищати дітей, мусять включитися в цей процес із подвійним ентузіазмом. Бо нині діти, особливо підлітки, вважають, що вживання, приміром, наркотиків – це нормально, це спосіб спілкування, утворення спільнот за інтересами. І нам, дорослим, треба мати серйозні аргументи, щоби переконати дітей у протилежному.
ДО ТЕМИ!
«Ілюзій бути не може»
22% дітей в Україні зазнають сексуального насилля
До 10 грудня в Україні й у світі триватиме акція «16 днів без насильства». Різні інституції та організації привертають увагу до проблеми насилля — в сім'ях і школах… За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кожна п’ята дитина в Україні зазнає сексуального насилля. Центр гідності дитини Українського католицького університету вирішив провести дослідження «Сексуальне насилля в Україні. Від усвідомлення до захисту», щоби уточнити дані. Дослідження тривало упродовж п’яти місяців. У результаті з’ясувалося, що 4% опитаних зазнали зґвалтування в неповнолітньому віці, 23% — домагання. При цьому 40% про це нікому не розповідали.
— Із різних джерел нам відомо, що дітей, котрі постраждали від сексуального насилля, багато, але підсумованої статистики між інституціями не могли знайти, інформація розрізнена. Але ми знаємо відомості ООН і той факт, що Україна входить у ТОП-3 країн-виробників порнографії з участю дітей. Це був насправді складний виклик для нас — як досягти відвертості дітей і при цьому не травмувати їх. Ми пішли шляхом репрезентативного дослідження, яке можна екстраполювати на все населення, — розповіла керівниця Центру гідності дитини УКУ Христини ШАБАТ. — Оскільки ми цілком свідомі того, що тема — делікатна, то рекрутували людей, котрі передавали дітям анкети для індивідуальних анонімних заповнень, після чого діти вкидали їх у скриньку. Результати підтвердили відомості ВООЗ. Нам очевидно, що ми не можемо плекати ілюзій.
У дослідженні розглянуто багато аспектів цієї теми: статеве виховання, статевий досвід, сексуальна просвіта, уявлення про кривдників та жертв, джерела інформації про секс, відповідальність за насилля тощо. Дослідники розповіли, що акцентували увагу на тому, яким чином діти уявляють насильника і жертву. Так, 77% вважають, що винним у сексуальному насиллі є той, хто його чинить; 21% — і кривдник, і жертва. Експерти кажуть, що отримали підтвердження гіпотези, що кривду може завдати незнайомець — так вважають 62%. При цьому, за даними із різних джерел, 85% насильників, які чинять сексуальні злочини, — це люди, близькі до родини, знайомі. Тому ця інформація, вважають фахівці, є дуже важливою для батьків — для комунікації з дітьми.
Фахівці ставили відкриті запитання дітям щодо загроз у різному віці, щоби зрозуміти, чи належить сексуальне насилля до структури небезпек і до якої міри. Як кажуть дослідники, згадки про нього є, усвідомлення є, але небагато. Як правило, серед загроз, які діти різного віку вбачають для себе, це погана компанія, залежності й інтернет.
Також дослідження показало, що в українських сім'ях про секс не говорять (лише в 17%): 42% дізналися про нього у віці 9 — 12 років від друзів, а від учителів, вихователів або із книжок — лише 5%. При цьому 93% опитаних відповідальність за сексуальну просвіту покладають саме на батьків. Тому експертам стало зрозуміло, на що необхідно впливати: підвищувати комунікацію між дорослими й дітьми, доводити до відома дорослих — і батьків, і вчителів — як говорити з дітьми на теми сексу.
Досвідом такої роботи поділилися представники львівської міської влади, які торік запровадили в місті програму сексуальної просвіти в навчальних закладах, що її нині продовжують розвивати.
— Наприкінці минулого 2020 року ми створили робочу групу, напрацювали програму і почали з дошкільного виховання: уже проведена серія навчань для працівників дошкільних закладів, — розповіла заступниця міського голови Львова Галина СЛІЧНА. — З вересня цього року ми маємо чотири пілоти в чотирьох дошкільних закладах. На жаль, заходи через карантин є обмеженими, доводиться проводити їх онлайн, але ми все одно працюємо: із грудня знов формуємо команду, беремо ще десять установ, у яких будемо поширювати програму і впроваджувати елементи сексуального виховання в навчальних закладах… Ми проговорювали, кого ще потрібно залучати до такої роботи. Так, у середній школі є предмет «Основи здоров’я». Сьогодні ми напрацьовуємо програму для початкової та середньої школи за програмою цього предмета, щоб запроваджувати уроки сексуальної грамотності.
Експерти кажуть, що багато залежить від бажання батьків, учителів та керівників навчальних закладів. Адже до роботи можна залучати громадські організації, поліцію, студентів. У суспільстві є запит на подібну інформацію, на роботу з темами насильства загалом. Так, за даними Міністерства внутрішніх справ, звернень щодо насильства до поліції зросли з початку року на 53% — це свідчить не так про ріст насильства, як про те, що люди не хочуть терпіти і шукають допомоги. Загалом було 267 тисяч звернень. За даними міністра внутрішніх справ Дениса МОНАСТИРСЬКОГО, нині в 67 містах діють 86 спеціалізованих мобільних груп із реагування на випадки домашнього насильства. У планах — запровадити у школах проєкт «Вихователь безпеки», який передбачає реагування на насильство у школах.
Оксана МИКОЛЮК, «День»
