Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Потрібна єдина термінологія

8 червня, 2001 - 00:00

Прочитав у «Дні», № 48, листа Євгена Шульги «Орфографічні новації зроблять нас «неписьменними». З усіма зауваженнями та побажаннями автора згодний, але хочу дещо додати.

Є в Європі країна, яку в Україні називають Угорщина, в Росії — Венгрія, а самі жителі — Мадярія. У всьому світі столицю Австрії називають Вена, так само називає її і населення, а в Україні вона — Відень. Германія — Німеччина тощо. Багато спотворень у написанні прізвищ, імен. Навіть Папу Римського Іоанна Павла II називають Іван Павло II тощо.

Вважаю, що всі найменування мають вимовлятися і писатися лише так, як вони названі у своїй країні, також і в Росії, з якою у нас багато плутанини. Вести мову тепер про єдиний правопис в окремій країні неперспективно. Світова спільнота багатомовна, і тому в нашу мову вклинюються окремі слова — назви машин, верстатів, обладнання тощо. Перекладати їх і пристосовувати до української або іншої мови безглуздо. Треба прилучатися до того, що є.

Нині у світі багато відкриттів, розробок, надто в космонавтиці, електроніці, біології, медицині та інших галузях, і кожний автор, колектив або держава називають їх по-своєму, своєю мовою. Тому вважаю, що настав час при ООН, а точніше, при ЮНЕСКО, створити орган або інститут, який збирав би все нове, класифікував його, давав єдині найменування та написання і видавав би відповідний збірник.

Павло Якович ДЗЮБА, кандидат педагогічних наук, Київ
Газета: 
Рубрика: