Здається, такого на своєму віку Хрещатик ще не бачив. Танець живота і дива йоги, старовинна індійська музика і її рок- спадкоємиця — все це можна буде споглядати на головній вулиці столиці, на відкритому майданчику навпроти Центрального універмагу 16 серпня з 19.00. Зазначу, що це приголомшливо яскраве свято — лише складова частина фестивалю, присвяченого 56-й річниці незалежності Індії і 11- річчю україно-індійських відносин.
Загалом програма передбачає широкий показ індійських фільмів — як нових, так і улюблених з дитинства. Старше покоління напевно добре пам’ятає ті часи, коли навіть на ранкові сеанси «Танцюриста диско», «Помста і закон», «Зіта і Гіта» квитки дістати було дуже складно. А як ридали ми над пристрастями індійських Ромео і Джульєтти. І хіба можна забути смак головних в СРСР дефіцитів — індійської кави «Instant Cafe» і чаю під назвою «Три слони»? Всі ці блага розподілялися суворо за списками і в пайках, по одному найменуванню в руки. Тому щасливчики, що правдами і неправдами здобули ароматні делікатеси, розтягували задоволення як мінімум на місяць. А модні індійські марлеві кофтини та платтячка, сумочки з бісерною вишивкою, бронзові вазочки з фараонами, слоники, носороги... Все це було, було, і все повертається знову.
До того ж, у суботу на Хрещатику можна буде побачити народні, класичні та сучасні танці, що виконуються під традиційні індійські мелодії. Виступатимуть не лише індійські, але й українські актори. Серед них юні балерини, які кілька років жили в Індії й детально вивчили як хореографію цієї країни, так і її мову, релігію, звичаї і, звичайно ж, кухню. До речі, в ці години на Хрещатику всі охочі зможуть покуштувати екзотичні страви Країни кохання і терпимості. Так ласкаво називають Індію її мешканці. Причому, все — за дуже помірними цінами. А ось мінеральна вода, кава і печиво — безкоштовно. Тут же народні майстри торгуватимуть модними симпатичними сувенірами, зробленими власними руками, — прикрасами з шкіри, бронзи і кістки, начинням для дому.
Індійський танець (а йому вже понад дві тисяч років) — дійство символічне. Немає тут жодного випадкового руху, повороту голови, помаху руки. Всюди присутні глибокий сенс, філософія, історія. Це мистецтво має два різновиди — класичний і народний. Причому обидва вони засновані на стародавніх і незаперечних канонах виконання. Відвідавши свято, глядачі зможуть оцінити всі шість його танцювальних напрямів. Один з них, під назвою «Одіссі» виконає відома танцівниця, гордість Індії на ім’я Лєну.
Завдяки товариствам дружби інтерес українців до індійських мов, релігій, танців, філософії, йоги постійно зростає. Серед них найбільш відома асоціація «Україна—Індія». Саме вона кожний рік організовує фестивалі танцю і кіно, запрошує індійських акторів і кінорежисерів. І звичайно ж, це «Індія Клуб», організований за підтримки Посольства Індії в Україні і покликаний об’єднувати, підтримувати індійських громадян, які з примхи долі мешкають в Україні, піклуватися як про кожного з них, так і про репутацію своєї діаспори загалом. Гадаю, що красномовніше за всіх про це і багато про що інше розповість сам фестиваль, організований «Індія Клубом» пр и сприянні Посольства Індії в Україні.
