Iмітація, копія, підробка, плагіат, контрафакт, fake, bogus... — список слів, який можна назвати: «Все, що несправжнє». Етичні аспекти купівлі можуть здатися спірними, хоча уявіть, що «Я пам’ятаю мить чудову...» із завтрашнього дня почнуть підписувати ім’ям іншого автора... Або все, що вчора належало пензлеві Мікеланджело, взагалі втратило авторство... Трохи моторошна картина. І зовсім не лякає, коли схожі явища повторюються в неохоплюваних масштабах на побутовому рівні нехай і не в сферах високого мистецтва. Але чи змінюється сутність явища? І прийняття-неприйняття контрафакта соціумом чи не служить індикатором розвинутості суспільства і конкретної особистості?
Адже чи то літературний, музичний плагіат чи продаж неліцензійних дисків, — юристи вже можуть вести розмови про порушення авторських прав, а скривджені подавати до суду. А що ж із ювелірними прикрасами? Захистити авторське право ювелірові непросто, але можливо, потрібно опублікувати світлину прикраси чи зробити її настільки складною і трудомісткою, що всяке копіювання просто стане неможливим.
Хоча в ювелірному світі довести факт підробки не так просто з юридичного погляду. Адже якщо підроблена прикраса на два міліметри не збігається з оригіналом за розміром, її не вважають плагіатом. Цікаво, що продавців, на вітринах у яких красуються Bulgari, Chopard, Cartier вартістю трохи більше аніж 200 доларів, обурює слово «підробка», і товар гордо називають копіями, навіть кращими, аніж оригінал, а вже про авторське право, використання чужого імені взагалі не згадують. І плагіат упевнено крокує ювелірними крамницями рідної столиці.
ЩО Є СПРАВЖНІМ?
Складові найбільш популярних ювелірних брендів — особливий стиль, висока якість, а головне — дизайнерська концепція, яка відбиває уявлення автора про красу і передає його світовідчуття.
Уява і талант дизайнера, мистецтво майстрів-ювелірів, уміння добору матеріалів, бездоганна репутація — ось що робить кожний відомий бренд унікальним.
ЩО ОТРИМУЄ ВИРОБНИК ПІДРОБКИ?
Скопіювати вже готову прикрасу, рекламний знімок якої обійшов гламурні часописи світу, ювелірного бренду з більш аніж віковою історією і бездоганною репутацією — спокуса, перед якою встоїть не кожен. При нинішньому рівні технологій підробку й не відрізниш від оригіналу. Отже, витрат на рекламу ніяких, дизайн прикраси вже запитаний споживачем.
Навряд чи проблему підробок під брендовий продукт можна розв’язати з легкістю, адже попит на нього, як і раніше, величезний. Дуже багатьом покупцям хочеться володіти просто річчю-брендом, незалежно від того, справжня вона чи ні. Є попит — буде й одномоментна пропозиція, адже основну й найскладнішу роботу вже зроблено кимсь із «розкручених» імен. За 18 секунд пошуку світове павутиння видасть 2 млн. 10 тис. «легкотрудників», які радісно пропонують копії найвідоміших ювелірних шедеврів.
ЩО ОТРИМУЄ ПОКУПЕЦЬ БРЕНДОВОЇ ПІДРОБКИ?
За теорією американського психолога Ервінга Гофмана, люди грають ролі, які запитані суспільством. На передньому плані простір, де роль виконується в присутності значущих особистостей, а задній план —місце, де виявляються замасковані риси. Шопінг — генеральна репетиція на задньому плані, де проявляються найбільш гонористі й таємні бажання.
Кожен бренд має особливу ауру, створюючи додаткову вартість і для виробника, і для споживача.
Для більшості покупців придбання речі від відомого дизайнера за дуже помірною ціною виглядає спокусливо. Навряд чи в момент купівлі виникне здогад, що невисока ціна не є гарантією високої якості, яка надається брендом-оригіналом. І вже зовсім неймовірною здалася б думка, що прибутки від продажу підробок йдуть кримінальним кланам і терористичним організаціям, але це вже доведений факт.
У матеріальному світі кожна річ — свідок соціального статусу її володаря, інформація про його значущість, і звичайно ж, власник прикрас від відомих ювелірних брендів відразу зростає в очах оточуючих. Проте, завжди ризикуючи оступитися, постійно боячись помилитися, адже якщо обман розкриється, дороги вгору будуть перекриті назавше.
Так, дійсно глобальної катастрофи від купівлі імітації відомої прикраси від Chopard, Tiffany, Cartier, Damiani не станеться, хоча продаж від підробленої брендової продукції щорічно становить 500 млрд. доларів, але «одного разу сказана брехня незмінно породжує наступну» — чи встигнемо помітити ту грань, за якою вже не видно свого непідробленого «я»...
Право інформованого вибору — невід’ємне право вільної особистості і кожен вирішує для себе: бути чи здаватися, жити справжнім життям чи грати в чуже життя.
І ЩЕ ДЕКІЛЬКА ФАКТІВ І ЦИФР
20 років виповнилося Судовій колегії Baselworld — організації, спеціально створеній для розгляду скарг із порушення авторських прав у ювелірній справі. Із 1984 року колегія розглянула понад 600 справ. Швейцарці вважають боротьбу з підробками не просто справою честі, але й важливим чинником успіху ювелірної галузі, адже копії та підробки — удар по економіці.
Директор виставки Baselworld Сильвія Шенгелін-Ріттер зазначає, що «... довіра до товару, яка ретельно формується протягом багатьох років, може бути зруйнована за декілька місяців. Покупець втрачає гроші, адже вартість підробленого продукту не відповідає реальній. Якість матеріалу і окремих компонентів щонайбільше посередня. Поява підроблених брендових продуктів веде до втрати купівельного інтересу як до імітацій, так і до оригіналів».
Дослідження, проведені інформаційним бюро Міжнародної торговельної палати з питань підробок, показали, що 5—7% світової економіки — виробництво й продаж піратської продукції, відповідно — 100 тисяч втрачених робочих місць в Європі і 120 тисяч — у США.
Частка контрафактної ювелірної продукції, більшість якої ввозиться до Росії з Туреччини, становить за деякими підрахунками 25%. Офіційних даних щодо України немає, але перегляд асортименту ювелірних точок збуту Києва може підказати, що цифра ця ніяк не менша.
