— Алло, привіт! У тебе день народження сьогодні?
— Завтра.
— (Засмучено). Серйозно?
— Та сьогодні, сьогодні...
— Тоді поздоровляю тебе, сволоту. Тобі, до речі, скільки
виповнюється — тридцять три?
— Тридцять два.
— Ну, тоді з варіаціями на тему розп'яття доведеться зачекати.
Загалом, здоров'я тобі. Коли будемо пити?
— Сьогодні увечері.
— Сьогодні ми не можемо. Давай у п'ятницю.
— А з якої речі?
— Нам так зручно...
— Ну тоді ви зустрінетеся між собою і випийте за моє здоров'я.
— Так і зробимо. Що ще побажати? Рости великий.
— Уже навряд чи буду вищий.
— Займися баскетболом, щоб хребет розтягувався.
— Тоді вже краще стрибками з парашутом.
— Та це він тільки у повітрі розтягується, а при зустрічі
із землею — навпаки.
— Я ж кажу про стрибки з парашутом, а не просто про стрибки
з літака. Вони дуже одноразові. Не вигідно...
— Еге ж... Як і будь-яке свято. Народу багато до тебе припреться?
— Удвічі більше, ніж розраховую. Доведеться жерти всім
у дві зміни: одні випивають, інші закушують, потім — міняються. Або одних
розташувати на столах перед іншими. Нехай як у житті — їдять один одного.
Канібальська гулянка! Якщо зможете — приходьте. За такого розкладу завжди
раді новим гостям...
— Чого б ще тобі такого? Може слави? Ти готуєшся до того
моменту, коли вона на тебе звалиться?
— Звичайно! Щоб слава не роздавила, я зарядку вранці став
робити. Сподіваюся, витримаю.
— Це точно. Ти, свиня, все витримаєш. І своїй лахудрі блондинистій
привіт передавай.
— Моя — рудого кольору.
— Перефарбувалася чи що?
— Перефарбувалася, але з чорного.
— Ну у Тетяни й смак.
— Взагалі-то її звуть Ізольда.
— Яка Ізольда, що ти морозиш? Може і тебе звуть не Михайлом?
— Само собою — Антоном.
— Не художник-сюрреаліст?
— Ні, скульптор-анімаліст.
— Виходить, я даремно так довго тобі всякого хорошого наговорив.
Сподіваюся, не переборщив?
— У самий раз.
— Я ще наприкінці грошей хотів попросити. У тебе не можна
позичити?
— Самому не вистачає.
— Так я і думав. Всі ви, покидьки, однакові. Що Михайли,
що Антони, що Сидори.
— А тебе ж як величати?
— Абрамом.
— Ти хочеш сказати, Абрами різні.
— З тими я взагалі на такі теми не розмовляю. А на народження-то
до тебе можна заявитися?
— Валяй.
— А якщо без подарунка?
— Не страшно.
— А може все ж у п'ятницю?
— За твій рахунок хоч щодня.
— Сьогодні, то сьогодні. Ну, щасливо!
— І тобі теж — дуже багато щастя.
— Пі-пі-пі...
— Стоп! А адресочки з телефончиком?! Дідько забирай! Тільки
з пристойною людиною познайомишся — як зірветься. Гаразд, будемо Миші надзвонювати...
Алло, привіт! У тебе день народження сьогодні?.. (Див. початок. Далі текст
практично співпадає).
