Обговорювати цю тему пожежники взялися не від хорошого життя: вже 6 років, окрім заробітної плати (і то не в повному обсязі), пожежна охорона не може виклопотати кошти на своє утримання. А вони їй потрібні надзвичайно. І на пальне, і на пожежну техніку, і на бойовий одяг, і на апарати для захисту органів дихання. Без усього цього серйозно говорити про боєздатність пожежних команд не доводиться, і нарада недарма проводилася на Сумщині, яка за кількістю пожеж у розрахунку на 10 тисяч населення не має собі рівних в Україні. Цього року тут, скажімо, зареєстровано 843 випадки займання державного і особистого майна, тільки окремі збитки від яких обчислюються 658,5 тисячами гривень. Хоча, що вони означають порівняно з життям тих 44 мешканців Сумщини, які загинули під час цих пожеж.
За словами начальника головного управління ДПО МВС України генерал-лейтенанта внутрішньої служби Григорія Реви, з урахуванням того, що пожежні за сигналом тривоги виїжджають на місце біди кожної 2,5 хвилини, лише пального для машин потрібно до 20 тонн щодоби, не кажучи вже про такі «дрібниці», як пожежні «рукави», екіпірування тощо. На бюджет у цій ситуації сподіватися годі: держава спроможна профінансувати тільки 25 відсотків потреб пожежників у грошах. А тому учасникам наради було запропоновано, як кажуть, іти в люди: залучати для поліпшення матеріальної бази спонсорські кошти, активно користуватися взаємозаліками, одним словом, шукати альтернативні шляхи фінансування. Як зазначив Григорій Рева, сьогодні чекати грошей з бюджету — значить залишити без надії людей, у яких сталася трагедія.
І хай нікого не вводить в оману те, що пожежна охорона є державною структурою. Коли в країні «все горить», рятувати і водночас рятуватися самим пожежникам наказано самотужки.
