Літо — час, коли студенти можуть підробити. Тема актуальна вже тому, що про це «Дню» захотіли написати п’ять осіб. І всі — про те, як студентів обманюють працедавці. Для прикладу візьмемо Київ. Зараз тут студенти й усі охочі можуть зіткнутися з масою пропозицій підлатати свій бюджет. Як правило, це промоутерство (роздача рекламних листівок) і «професійне прибирання». Що поробиш? Але не місце прикрашає людину... Як показала практика моїх колег, більшість надає перевагу промоутерству. От тільки перед тим, як братися за роздавання листівок або займатися промоутерством, не зашкодить «пробити» в інтернеті «чорні» списки місцевих працедавців. «Дурять нашого брата!» — гірко зітхають вже обмануті несумлінними наймачами...
«ЗАЙКУ «КИНУЛА» ХОЗЯЙКА»
«Потрібні студенти...» — рясніють газети, що пропонують досить швидко та легко заробити потрібну суму. Але вже під час телефонної розмови виявляється: все буде не так вже й легко і... «Дню» вдалося довідатися, що для того, щоб влаштуватися кур’єром або розповсюджувачем друкарської продукції бажаючому доведеться викласти від 30 до 50 грн. Гаразд, їх можна десь взяти, але... навіщо? Путньої відповіді не можуть дати навіть самі роботодавці.
«День» подзвонив за оголошенням «Робота для студентів від 16 років. Різнопланові графіки. Оплата потижнева» і спробував з’ясувати, за що береться вступний внесок. «Я вам вже все сказала», — нагрубили на іншому кінці проводу й поклали слухавку.
— Хто ж зізнається, що «внески» йдуть їм до кишені, — говорить Марина, другокурсниця НТУУ«КПІ». — Розрахунок простий: хочеш — працюй, не хочеш — бажаючі знайдуться.
Два тижні ця студентка стрибала в костюмі зайчика перед солідним зоомагазином, а в день зарплати Марині повідомили, що ніякі матеріальні блага їй не належать: оплачувана робота — попереду, а ці два тижні — неоплачуваний «випробувальний термін»...
— Я би й поскаржилася, — говорить студентка, — але, якщо чесно, не знаю куди. Та й соромно якось: за «спасибі» стільки часу зайчиком працювала!
ДОГОВІР ДОРОЖЧИЙ ЗА ГРОШІ
Студентка Європейського Університету Ольга в салон мобільного зв’язку влаштувалася за порадою подруги. Робота не клопітка (кілька годин на день), колектив гарний, та й оплата вельми пристойна: від 500 до 1000 гривень на місяць з урахуванням відсотку від продажу карток. Єдине, що насторожувало — укладати трудовий договір з нею не хотіли.
— Я подумала: місяць попрацюю та піду, — розповіла Оля. — Яка різниця, є договір чи ні?
Виявилося — велика. Студентці сказали, що до мобільного салону «прийшли рекетири», «лавочка закрилася», а весь молодий персонал звільнили без пояснень і вихідної допомоги. Захищати свої права Оля не наважилася та зареклася — на «тимчасові роботи» більше ні ногою! От тільки недавно, відкривши газету з оголошеннями, побачила: у до болю знайомий салон студенти знову потрібні...
ПІДСУДНА СПРАВА
Схем подібного шахрайства — величезна кількість, і поширені вони навіть в інтернеті: на сайті в розділі «вакансії» вивішується оголошення про роботу, і перед укладанням «реального» трудового договору «віртуальним» претендентам пропонують пройти невелике тестування.
— Звичайно, тестуванням це можна назвати дуже умовно, — говорить майбутній програміст Андрій. — Для звичайної перевірки на профпридатність об’єм роботи завеликий. Пару днів робиш завдання, відправляєш відповіді електронною поштою та чекаєш, коли ж тобі передзвонять... Але, як показує досвід, нікому ще не дзвонили...
Студентці філфаку Альоні Сатаровій пощастило більше: на роботу таким чином (обробляти велику кількість анкет) вона все ж таки влаштувалася і навіть отримала зарплатню. Хоча й не ту, на яку розраховувала: обіцяли 1000 гривень, але дали 700, оштрафувавши за невчасність виконаної роботи.
— Ну не судитися ж мені тепер? — зітхає вона.
— На практиці до суду такі справи зазвичай не доходять, — розказав «Дню» Андрій Нечипоренко, юрист адвокатської компанії «Наталія Субботіна й партнери». — В оформленні позовної заяви досить багато нюансів, подати її самостійно студент не зможе. А послуги грамотного адвоката обійдуться в 2-3 рази дорожче за невиплачену зарплатню. І якщо сам факт роботи в ході судового розгляду можна довести за допомогою показань свідків, то з сумою зарплатні все набагато складніше. Студента офіційно не оформили, документів, що фіксують зарплатню — немає. Про те, яку суму в результаті повинен був отримати співробітник, знають двоє —працедавець і студент. Як довести, що йшлося не про двісті гривень, а про триста?
За словами юриста, влаштувавшись на роботу, потрібно дізнатися назву, юридичну адресу й ідентифікаційний код працедавця.
— Щоб відстоювати свої права, знайомства з менеджером Петею замало. Треба знати свою компанію-працедавця та її точну юридичну адресу, — вважає пан Нечипоренко. — Тоді можна буде відправити до головного офісу компанії лист із докладним описом ситуації, що склалася. І працедавець тоді замислиться, що студент може звернутися якщо не до суду, то до податкової, Міністерства праці або прокуратури. Можна припустити, що працедавці не захочуть додаткового «головного болю» у вигляді можливих перевірок і все-таки підуть на мирову.
Як бачимо, мінімальна юридична підкованість — це необхідність сьогодення, інакше студентів (і не тільки) і надалі будуть обманювати. А якщо не відстоювати свої права, їх просто проігнорують.
КОМЕНТАР
Ірина ВАСИЛЕНКО, начальник відділу контролю з дотримання законодавства про працю Держнаглядпраці Міністерства праці та соціального захисту:
— Трудовий договір має укладатися в обов’язковому порядку, хоча допуск до роботи вже є фактичним оформленням трудових відносин. Якщо протягом 5 днів студентом не цікавиться відділ кадрів, його не прохають написати заяву про прийом на роботу — це вже привід задуматися про чесність цього працедавця. За п’ять днів вноситься запис до трудової книжки, з яким працівника неодмінно мають ознайомити. Щоправда, якщо трудову книжку вже заведено. В іншому випадку, працедавець видає студентові відповідну довідку. Документальне підтвердження прийому на роботу необхідне. Працедавцю, звичайно, вигідно не оформляти тимчасових працівників, оскільки тоді не доведеться платити внески до різних соціальних фондів, податки. Але для студента така робота — завше ризик. Адже, якщо домовленості були лише в усній формі, факт роботи встановлюється в судовому порядку. Інспекція Держнаглядпраці — не слідча група, без документів ми нічим не допоможемо.
