Наприкінці літа 1992 року я писав статтю про ті можливі зміни, що чекають нас на новому шляху. Пам’ятаю, як написав із сарказмом про принцип, що діяв, а точніше, втокмачувався ще не так давно: «Раньше думай о Родине, а потом о себе». Але якийсь внутрішній сумнів все ж існував (втокмачували довго і наполегливо!) і статтю закінчити ніяк не виходило. І тут я почув як при відкритті Києво-Могилянсьокї академії її ректор В’ячеслав Брюховецький (тепер уже президент), виступаючи перед новоспеченими «спудеями», майже дослівно повторив мої думки щодо цього лозунгу- принципу. Відразу якось полегшало (ти не один!).
Ці переживання на певний час були забуті, але знов згадав їх, слухаючи радіопередачу Сусанни Каракоз «Педагогічні роздуми», у якій вона зверталась до гостей із проханням окреслити «правила життя» — за видатним польським гуманістом і педагогом Янушем Корчаком. І подумалось, що це дуже необхідно — окреслити самій людині принципи і правила її життя. Взагалі, кожна людина живе за певними правилами, але не завжди їх усвідомлює і тим більше окреслює, а тому відбувається більший «соціологічний люфт», ніж при їхньому чіткому і усвідомленому визначенні. Який же взяти основний принцип — перевернути старий? Але подивився навколо і побачив, що багато людей живуть за «перевернутим принципом», і нічого доброго в цьому немає.
Стало зрозумілим, що в соціальному житті, перевернувши одне невірне положення, взявши на озброєння його антипод, ми можемо отримати інше, не менш згубне. Необхідно знаходити щось принципово нове, можливо, певний синтез найкращого, відкинувши негатив. Так прийшов до наступного основного принципу, який і пропоную: «Думай про себе, як про гідного представника своєї Батьківщини».
Використовуючи цей принцип, поступово прийшов до «Правил життя», їх окреслилось п’ять:
1. Людина не винна.
2. Людина відповідає (чи відповість) за все.
3. Людина живе з почуттям провини.
4. Не переступи межі.
5. Роби все, щоб межа, що охоплює гуманне суспільство, розширювалась, захоплюючи різні сфери нашого життя.
Кожне з цих правил продумане і обґрунтоване, а всі роздуми можуть стати приводом для подальшої дискусії.