Днями міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс і посол України в Швейцарії Артем Рибченко підписали в Берні меморандум, згідно з яким Швейцарія виділяє 1,5 млн франків для виробництва в Україні першої партії компактних апаратів штучного дихання, прототип якого було розроблено групою інженерів Вищої політехнічної школи Цюріха (EPFZ).
Задля боротьби з вірусом COVID-19 кожна країна задіяла всі можливі сили і ресурси. За гострої форми перебігу хвороби єдиним виходом є підключення пацієнта до апарата штучного дихання. Однак у більшості країн цих пристроїв катастрофічно не вистачає: вартість одного апарата перевищує 10 тис. доларів, і багато країн з економікою, що розвивається, не можуть дозволити собі таке дороге обладнання, не говорячи вже про бідні країни. Приміром, у Центральноафриканській Республіці на 5 млн жителів припадає три респіраторні системи. Заява ВООЗ про пандемію і темпи поширення вірусу підштовхнули вчених із Цюріха до роботи над створенням простого, компактного і недорогого респіраторного пристрою. Група вчених під керівництвом професора Христини Шеа менш ніж за місяць розробила прототип такого апарата, що отримав назву LCLV — Low Cost Lung Ventilator (з англ. недорогий вентилятор легенів). Для виробництва цього апарата необхідні прості стандартні компоненти, які є легкодоступними або можуть бути виготовлені за низькою ціною. Всі технічні характеристики, креслення і відеоролик є у відкритому доступі на сайті EPFZ. Таким чином, завдяки цьому гуманітарному проекту будь-який виробник у будь-якій країні може налагодити виробництво LCLV, взявши всю необхідну інформацію з інтернету.
«Створити апарат штучного дихання, для виробництва якого не потрібно великих витрат, і для того, щоб будь-яка країна світу могла без особливих фінансових інвестицій налагодити у себе виробництво цих пристроїв — такою була мета гуманітарного проєкту цюріхського університету, — підкреслив міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс, — а підписання меморандуму між Швейцарією та Україною є прекрасним прикладом дипломатії в наукових цілях».
«У контексті ситуації, що склалася з розповсюдженням вірусу, всі учасники проекту розуміли важливість моменту і діяли дуже оперативно, — розповів президент Федеральної політехнічної школи Цюріха Жоель Мезо, — розробки почалися в середині березня, у травні вже пройшли перші випробування, і в червні ми визначилися щодо країни, де будуть зроблені перші апарати LCLV в промислових обсягах».
На запитання «Яким чином вибір припав на Україну?» пан Мезо відповів так: «Для виробництва цього апарата потрібні компоненти, які в масовому масштабі не випускаються в Швейцарії. Я знаю, що в Україні є висококваліфіковані інженери, тому зателефонував нашому послу в Києві і розповів про проєкт». І справді, посол Швейцарії в Україні Клод Вільд у найкоротші терміни вже мав необхідну інформацію. Після декількох відеозустрічей між українськими і швейцарськими фахівцями, після дискусій на офіційному рівні було вирішено налагодити в Україні випуск компактних апаратів штучного дихання. Сьогодні високоякісні системи штучного дихання, використовувані, наприклад, у швейцарських лікарнях, коштують дуже дорого і вимагають інфраструктури відділень інтенсивної терапії. Собівартість же нового компактного апарата не перевищує 700 доларів, і його можна використовувати практично скрізь: у будь-якому медичному центрі, пункті першої допомоги, в машинах швидкої допомоги. Використання цих апаратів не обмежується лікуванням хвороби, пов’язаної з COVID-19, вони можуть задовольняти більш широкий спектр медичних потреб.
Посол України у Швейцарії Артем Рибченко також зазначив, що це було швидке політичне рішення: «Враховуючи ситуацію з коронавірусом, проєкт розвивався дуже швидко, уряди Швейцарії та України також швидко відреагували на його підтримку. Ця тема обговорювалася між нашим прем’єр-міністром і паном Кассисом і була піднята під час бесіди президентів обох країн». Посол пояснив, що кошти, отримані від швейцарської сторони, підуть на будівництво виробничої лінії, оскільки йдеться про інноваційний проєкт — ноу-хау: «Сьогодні випуск респіраторних апаратів проводиться вручну, і цей процес необхідно автоматизувати».
Планується, що перші компактні апарати штучного дихання будуть направлені до лікарень та пунктів швидкої допомоги України. У перспективі можливо планувати їх експорт до країн, що розвиваються.
