Минулої п’ятниці у «Дні» вийшов проблемний і резонансний матеріал «Замах на острів розуму», у якому ми намагалися з’ясувати, чому напередодні ювілею видатного політичного українця В’ячеслава Липинського у меморіальному музеї в Затурцях скорочено дві посади наукових працівників. На жаль, питання залишається болючим, адже по суті під загрозою збереження спадщини теоретика українського консерватизму, чий доробок вкрай актуальний для українців ХХІ століття. Тож ми продовжуємо обговорення постаті В’ячеслава Липинського з експертами.
Неймовірно, як таке може відбуватися на фоні гасел влади про відродження культурної та історичної спадщини українців — звернувся в листі до головного редактора «Дня» підприємець В’ячеслав ЮТКІН. Це була його миттєва реакція на матеріал у нашому виданні про кричущу ситуацію зі скороченням наукових працівників у меморіальному музеї В’ячеслава Липинського в Затурцях. Та В’ячеслав Михайлович не став лише обурюватися, він одразу виступив із ініціативою — вшанувати В’ячеслава Липинського, присвятивши його імені президентський номер у готелі в Яремчі.
Нагадаємо, у львівському BANKHOTEL, власником якого є В’ячеслав Михайлович, уже є два іменні номери. Так, у лютому 2020-го там один із найкращих номерів став носити ім’я австрійського ерцгерцога, полковника легіону Українських січових стрільців, Вільгельма Франца фон Габсбург-Лотаринзького, відомого як Василь Вишиваний. А у вересні було урочисто відкрито номер імені автора «Дня», відомого дослідника Голодомору, американського історика та журналіста Джеймса Мейса. Як зазначав В’ячеслав Юткін, на це його надихнуло читання «Дня» та спілкування з Ларисою Івшиною (див. наприклад інтерв’ю «Одкровення внутрішнього інвестора»).
Чому для нього важливо вшанувати В’ячеслава Липинського в іменному номері, В’ячеслав ЮТКІН пояснив у коментарі «Дню»:
— Це видатна українська історична постать, яка, вважаю, незаслужено трошки підзабута і роль цієї людини недооцінена. В’ячеслав Липинський якраз концентрував ідеї щодо української еліти — я не знаю когось іншого, хто б ще так влучно сказав про неї ще в той час, на початку ХХ століття. Ці ідеї дуже актуальні й зараз. Тим паче, що у квітні наступного року виповнюється 140 років від дня його народження.
Я прочитав у вашій статтю про музей В’ячеслава Липинського на Волині, у якому скорочують співробітників, замість того щоб, навпаки, зробити його потужним осередком і достойно віддати пам’ять цій людині. Тому ми виступаємо з такою ініціативою — присвоєння найближчим часом імені Липинського президентському номеру в нашому готелі в Яремчі.
Ми поставимо його красиву фотографію перед входом, представимо його постать, облаштуємо куточок його творів. Думаю, що хтось із нас поїде до музею в Затурці, побачить тамтешні матеріали, можливо, нам вдасться отримати копії певних документів і таким чином ми зробимо невеличку бібліотеку В’ячеслава Липинського.
Це дуже гарний номер, тож таким чином люди будуть більше дізнаватись про В’ячеслава Липинського. Адже, на жаль, він був більше відомий за кордоном, у Польщі.
В Україні в кількох містах є вулиця Липинського (у Львові, Луцьку, Києві, приємно також знати, що і в Дніпрі). А зараз ми зробимо його номер у Яремчі і там усе облаштуємо так, щоб це був окремий куточок його пам’яті.
— Дякуємо, що продовжуєте цю меморіальну лінію — адже в BANKHOTEL у Львові уже є номери Джеймса Мейса і Василя Вишиваного.
— Так, я думаю номер В’ячеслава Липинського буде правильним продовженням. А наступним нашим кроком буде такий: ми побудуємо 5-зірковий готель у Кам’янці-Подільському — і там точно буде номер, присвячений Євгену Кириловичу Марчуку. Думаю, тільки через 10-20 років люди осягнуть, якого масштабу це була Постать...
