Статистика свідчить: з початку цього року в Києві сталося понад 300 пожеж, під час яких сім осіб — загинули, вісім — травмовано (серед них двоє дітей). Як стверджують пожежники, більшість загорянь трапляється саме в житловому секторі — через неуважність мешканців та їхнє недбале ставлення до правил протипожежної безпеки. Наприклад, лише в Оболонському районі столиці за неповний місяць цього року виникло 52 пожежі (загалом у 2007 році їх було 550). Про те, що найчастіше стає причиною вогняного лиха, розповів «Дню» начальник Оболонського районного управління з питань надзвичайних ситуацій ГУ МНС України в Києві Сергій ОКАТОВ.
— Сергій Миколайовичу, наскільки напруженою є робота ваших підлеглих в зимовий період, зокрема, в новорічні свята?
— Щодня наші пожежні частини здійснюють по три—п’ять виїздів. Майже 90% пожеж трапляється у житловому секторі, а причиною лиха стають захаращення поверхових майданчиків, засклення повітряних зон, сміттєпроводи, несправність протипожежної автоматики, водопроводу чи системи димовиведення. Майже в усіх житлових будинках розкомплектовано пожежні крани. Тому пожежникам особливо важко добиратися до квартир, які розташовані на десятому поверсі й вище (звичайна пожежна драбина сягає лише дев’ятого поверху, а вищих налічується лише три на все місто). Проблема й у тому, що працівники ЖЕКів не проводять з мешканцями будинків протипожежного інструктажу (наприклад, в ЖЕКу №507 Оболонського району майстри не проводили таких навчань з 2004 року). Також мало приділяється уваги людям, які зловживають алкогольними напоями, та тим, котрі не мають постійного місця проживання, адже найчастіше саме з їхньої вини трапляються пожежі, від яких страждає не тільки винуватець, а й жителі всього під’їзду будинку, оскільки при тушінні пожежі не лише заливаються квартири всього стояка, а ще й забруднюються продуктами горіння так, що без капітального ремонту вже не обійтися. Нерідко трапляються пожежі й через те, що курці викидають недопалки з балконів і з повітряним потоком вони потрапляють на балкони, що розташовані нижче (іноді буває, що одночасно загоряються чотири—п’ять балконів). Нерідко лихо настає й через порушення правил монтажу ліній електропостачання та несправність проводки.
— Мабуть, не обходиться і без трагічних випадків...
— Минулого року загинуло дев’ятеро людей. У більшості випадків причина трагедії — спиртне та сигарета. Наприклад, двоє чоловіків з категорії «без певного місця проживання» в непристосованому для житла приміщенні курили в нетверезому стані, й від цього сталося загоряння. Часто буває, що потерпілий в нетверезому стані заснув із сигаретою, а потім, коли сталася пожежа, задихнувся від диму. А от під час новорічних свят чимало загорянь трапляється з вини піротехнічних засобів. Наприклад, 1 січня цього року на Оболонському проспекті, 27в, троє молодих людей запускали ракети, й одна з них залетіла у відчинену кватирку житлового будинку. Господаря квартири не було вдома. Лиха вдалося уникнути тільки тому, що разом із сусідом молоді люди зламали двері та погасили вогонь, який вже почав займатися на кухні.
— Минулого року в Києві було кілька трагедій, коли загорялися вагончики, де жили будівельники...
— На щастя, у нашому районі таких випадків не було: аби їх уникнути, постійно на будовах проводимо рейди і якщо виявляємо такі непристосовані для житла приміщення, то відразу повідомляємо в міліцію та виносимо приписи керівникам будівельних управлінь чи бригад. Приміром, нещодавно встановили, що в ЖЕК №7 жили люди у приміщенні для консьєржа, зараз це порушення усунуто.
— Іноді доводиться чути, що пожежники запізнюються на місце події. Чому таке трапляється?
— Час прибуття пожежної частини на місце пожежі — сім хвилин. Але іноді пожежні не встигають прибути у цей термін через затори на дорогах. Незважаючи на сирену та «блимавку», водії не хочуть пропускати пожежну машину, а деякі навіть намагаються прилаштуватися до нашого автомобіля, аби швидше проїхати. Іншою проблемою є стан під’їзних шляхів до будинку — проїзди захаращені автомобілями або огороджені металевими заборами чи засаджені деревами і кущами. Все це призводить до того, що втрачається дорогоцінний час, за який можна врятувати чиєсь життя або майно.
— А хибні виклики трапляються?
— Звичайно. Найбільше таких буває під час канікул та здачі іспитів — діти таким чином розважаються. Іноді до подібних пустощів вдаються й дорослі. Як правило, ми знаходимо цих жартівників і виписуємо їм (якщо це діти, то батькам) штраф, адже один виїзд пожежної частини обходиться державі у 5700 гривень.
— Які ще проблеми дошкуляють пожежним?
— Стара техніка, брак кадрів. Нині заробітна плата пожежних становить всього лише 1100 гривень, тому сильних, молодих людей, охочих працювати за таку платню, відшукується небагато. Переважно до нас працевлаштовуються іногородні, яких зацікавлюємо службовим житлом (для самотніх). Робота ж у нас непроста і часто пов’язана з ризиком. Наприклад, минулого року, ризикуючи власним життям, під керівництвом заступника начальника 25 частини Артура Доня пожежні врятували дев’ятеро осіб під час пожежі в будинку на вулиці Малиновського, 28б.
— Окрім гасіння пожеж, мабуть, ваші працівники виїжджають на інші надзвичайні події...
— І дітей рятуємо, які провалюються під лід, і рибалок, і людей з балконів знімаємо, і навіть — котів із дерев. Різні випадки трапляються, хоча основне наше завдання — це ліквідація та гасіння пожеж.
