Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Приготування суші — шлях до досконалості

Японський кухар провів майстер-клас iз приготування традиційної японської страви
29 лютого, 2008 - 00:00
ОСОБЛИВІСТЬ МАЙСТЕРНОСТІ ЯПОНСЬКИХ КУЛІНАРІВ: ЯКЩО ЛЮДИНА ВЖЕ ВЗЯЛАСЯ ЗА ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ, ТО ЦЕ МАЄ БУТИ МИСТЕЦТВОМ / ОСОБЛИВІСТЬ ЯПОНСЬКОЇ ДУШІ — У ФІЛОСОФІЇ ЯПОНЦІВ: ВСЕ, ЩО ЛЮДИНА СТВОРЮЄ, НАД ЧИМ ПРАЦЮЄ, ЩО ВДОСКОНАЛЮЄ — ВИХОВУЄ ЇЇ ЯК ЛЮДИНУ, ГРОМАДЯНИНА

Українсько-японський центр в рамках 10 ювілейного форуму UAJC — серії форумів присвячених японській культурі, економіці, політиці, суспільству тощо — провів кулінарний вечір, де кухар резиденції посла Японії в Україні, пан Шіоі Кохей розповів та продемонстрував як можна удома, власноруч, приготувати суші з різними продуктами. Зокрема, з тунцем, креветками, крабом, крабовими паличками й майонезом, омлетом, ікрою, та копченною скумбрією. Будете здивовані, однак процес приготування популярного японського блюда виявився зовсім не складним...

Описування процесу приготування займе не одну сторінку. Зазначу лише, що секрет полягає у дотриманні алгоритму. Приміром, промивати рис слід не менше трьох разів, зливаючи воду одразу; оцетна суміш для суші смакуватиме краще, якщо залишити її більше ніж на добу в холодильнику; відварений рис важливо перемішувати дерев’яною лопаткою мовби розрізаючи, але ні в якому разі не змішувати. Одним словом, кілька тренувань, і все вийде як слід. До речі, при нарізанні риби, як зазначив пан Шіоі Кохей важливо відділяти шматочки ножем за один раз, таким чином вони будуть гладкі та еластичні. Щоправда для цього потрібні й спеціальні ножі.

Під час демонстрації приготування вмілі руки кухара швидко та професійно скатували рис у кульки, додаючи каплю васабі (японський хрін), і виготовлювали власне суші, а працівники центру розповідали цікаві речі. Так, стало відомо, що середній вік життя у Японії становить 82 роки. Нині це єдина країна з такими показниками. Дослідження фахівців у даній галузі засвідчили, що на тривалість життя японців впливає систематичне вживання риби і у невеликих порціях саке (японська горілка).

До речі, рибопродукти в обробці східних кулінарів стають все популярнішими в Україні, й зокрема, у Києві. Мабуть, варто повчитися в жителів Країни Вранiшнього Сонця як збалансовувати харчування і подовжувати свій вік.

— Коли я приїхав до Києва, був вражений кількістю японських ресторанів тут. Дуже приємно, що українці цікавляться нашою кухнею та японськими стравами. Число прихильників японських суші невпинно росте, — і це добре. Адже риба містить дуже корисні для організму людини елементи, що значно знижують ризик серцево судинних захворювань, — зазначив пан Шіоі Кохей.

Як розповідають самі японці, суші з’явилося близько 200 років тому. При цьому існує безліч версій — різноманітних історій та легенд — щодо його походження. За однією з них, спочатку суші було не стравою, а способом зберігання риби на одному з півострів Китаю. Згодом Японія запозичила даний досвід, але при цьому вдосконалила і доповнила його, — так виникли суші.

Тож якщо нині, на початку весни, ваш організм вимагає чогось вітамінного та корисного, що водночас збагатить організм необхідними мікроелементами, додасть гарного настрою та бадьорого самопочуття, — спробуйте суші. Кухарi кажуть: якщо дещо урізноманітнити харчовий раціон, звісно, в розумних кількостях, то ефект не забариться. Більше того — японці вважають, що вдосконалюючись в мистецтві приготування цієї страви, людина вдосконалює свою особистість.

ДОВIДКА «Дня»

Українсько-японський центр (УЯЦ) розпочав свою діяльність 22 травня 2006 року на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний iнститут», як проект Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) заснований на підставі угоди між Японією та Україною. Завданням центру є робити внесок у покращення економіки України за допомогою людських ресурсів під час переходу країни до ринкової економіки, сприяння взаємообміну між Японією та Україною в міжнародній торгівлі та бізнесі, посилення взаєморозуміння та покращення дружніх зв’язків між країнами.

Людмила МАЗУРЕНКО. Фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: 
Рубрика: