Наприкінці листопада, якраз напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору, по телебаченню дивився й слухав дебати між комуністами та їхніми опонентами на тему «Чи було сплановано Голодомор в Україні в 1932—1933 роках?»
Те, що Голодомор в Україні був, ні в кого не викликає сумніву. І був він направлений комуністичною владою Москви на знищення українського селянства та всього українського — про це свідчать архівні документи, та й самі громадяни, яким чудом вдалося вижити в ті нелегкі часи.
Мої батьки, які тоді проживали в селі Даровичі, що за сім кілометрів від міста Перемишль (тепер це територія Польщі), розповіли мені таку історію. Священики Галичини, які були високоосвічені й національно свідомі, на проповідях закликали парафіян збирати харчі й завозити їх братам-українцям, що голодували, за ріку Збруч, по якій тоді проходив кордон між УРСР і Польщею.
По навколишніх селах збирали все: хліб, зерно, квасолю, картоплю, муку, крупи — хто що мав. Все зібране погрузили на 10 підвід, і в кінці березня валка попрямувала до Збруча. В місті Підволочиськ, яке належало Польщі, представники валки зустрілися з прикордонниками Радянського Союзу й попросили їх пропустити валку з харчовими продуктами за Збруч — до Волочиська. А якщо це неможливо, то взяти продукти й розподілити їх серед голодуючих. Але отримали відповідь: «О каком голоде вы говорите, это выдумки врагов Советского Союза, наши люди ни в чем не нуждаются». Валка з продуктами змушена була повернутися додому, а скільки можна було б врятувати життів. Можливо, ці продукти допомогли б вижити нашим добрим сусідам — хмельничанам із сіл Пишки та Ожарівка, про які розповідав на телебаченні добродій Іван Чиж.
А Петро Симоненко з фракції комуністів лукавив, коли говорив по телебаченню, що в Галичині й на Волині в 1932—1933 роках також був голод. Мовляв, що Польща та Австрія змовилися з СРСР і штучно зробили голод? Мушу сказати, що П. Симоненко до того ж і не знає історії. Панування Австрії в Галичині припинилося ще в 1914 році.
