Прийнявши пропозицію «Дня» висловити думку щодо шляхів підвищення престижу вчительської професії, вважаю за потрібне почати з невеликого історичного огляду ролі вчителів у суспільстві.
Учителі як окрема професія з’явилися в Україні в епоху Київської Русі, після прийняття християнства. Перші школи засновували при монастирях, тому вчителями спочатку були люди духовні (часто — іноземці). Професія педагога в ті часи носила певний величний, навіть — сакральний характер.
За часів козаччини (XVI — XVIII ст.) педагоги — це шановані, авторитетні, впливові люди — вихователі славетної Києво-Могилянської колегії.
Російська імперія, «проковтнувши» Україну, утворює тут систему освіти, у якій школи зайняли найнижче місце в ієрархії навчальних закладів. Проте — вчителі у ті часи мали статус державних службовців і відповідне забезпечення та пільги.
Радянська влада, як багатьом нині здається, підняла престиж вчительської праці до небачених висот. Але цей «престиж» був великою мірою штучним, а за великим рахунком — принизливим. Вчитель у радянський час — найпоширеніша професія інтелігенції. Проте згадаймо, як трактувала комуністична пропаганда поняття «інтелігенція» — «тимчасовий міжкласовий прошарок». Тобто попереду — робітник iз молотом, поруч — хлібороб із серпом, а десь позаду (і то — тимчасово) — інтелігент-учитель з книжкою. І це престиж?
Ось із таким «історичним багажем» вчительська професія дісталася сьогодення.
Чому праця педагога нині не є престижною? Спочатку слід визначити складові поняття «престижна професія». На мій погляд, це, по- перше — впливовість цієї професії у суспільстві (французька prestige — вплив, авторитет). По-друге — висока оплата праці.
Розгляньмо перший чинник — впливовість, важливість. Сучасний учитель повинен «йти у ногу» з часом, він має орієнтуватися у багатьох наукових поняттях, і не лише зі свого предмету. Цікаво, який процент українських вчителів вміє працювати з комп’ютером? Адже саме комп’ютер — це перший помічник сучасного педагога на Заході.
Неабияку роль у визначенні престижності професії вiдiграє фінансовий чинник. Про злидарні зарплати вчителів в Україні сказано та написано надто багато. Але факт лишається фактом. Можна щороку приймати чудові освітні програми, але доти, доки вчитель отримуватиме одну з найнижчих зарплат у державі, освіта стоятиме «у хвості» переліку найпрестижніших професій.
Нинішнє падіння престижу професії вчителя — це об’єктивний цивілізаційний процес, який в Україні загострили економічні негаразди. Саме тому випускники педагогічних вузів нехтують роботою у школі — молодь відчуває «подих» нового суспільства, суспільства Можливостей, а педагогічна робота таких Можливостей не надає.
P.S. Працюю вчителем третій рік. Але вирішив цього року покинути роботу в школі.
