«Місцева флора та фауна нараховує 38 видів рослин та 175 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Тут розташовані унікальні комплекси Нижньодніпровських пісків, також є понад 300 прісних і солоних озер»
24 травня відзначається Європейський день парків. Для людей з постматеріальними цінностями — це нагода ще раз привернути увагу до, скажімо, природних заповідників, частину з яких складають парки, до збереження унікальних природних ландшафтів. Але, на жаль, в українців — інші пріоритети, більш приземлені. Ми в тому не винні, але якщо будемо зосередженими лише на виживанні, на матеріальному, то можемо втратити дуже багато. Наприклад, природу, унікальні природні місця.
«День» уже писав про акції «Сім чудес України» та «Сім природних чудес України», які зацікавили широке коло громадськості — і професійних експертів, і залюблених у природу людей. Протягом довгого часу ми мали змогу ознайомитися з цікавою, невідомою й унікальною Україною.
Також наша газета приділяла увагу такому вітчизняному заповідному фонду як «Гранітно-степове Побужжя» (нині «Бузький гард»), що в Миколаївській області. Нагадаємо, що ця красива частина Миколаївщини пов’язана із життям та діяльністю чи не всіх гетьманів України, з визвольними війнами, із запорожцями. Цей національний природний парк увійшов до сімки природних чудес України завдяки своїм островам, порогам, скелям, унікальній флорі та тваринам, з яких чимало занесено до Червоної книги.
Нині за нього точиться справжнісінька війна — між обласним керівництвом, яке намірилося забрати у заповідника статус національного, та природоохоронцями, екологами і громадськістю (вони наполягають на збереженні статусу, побоюючись, що унікальні території просто «розхапають»). Не допомогло навіть звернення до Віктора Януковича: нещодавно активісти громадянської кампанії «Національним паркам — бути!» звернулися до нього і навіть отримали підтримку — що національно-природні комплекси «Бузький Гард» і «Білобережжя Святослава» залишаться під охороною держави.
УПЕРШЕ В УКРАЇНІ ЛАНДШАФТ СТАВ КУЛЬТУРНОЮ ПАМ’ЯТКОЮ
Не вкладається в голові — як можна ліквідувати природні заповідники, тоді як у Європі всі борються за кожне дерево чи тварину? І це — в нас, де заповідний фонд складає близько 6% (в Європі — 10—12%), та особливо — в області, яка є найбіднішою на природні парки (3%). Проте понад місяць тому на сесії обласної ради депутати, більшість з яких — представники Партії регіонів, прийняли рішення звернутися до Президента з проханням скасувати паркам «Бузький Гард» і «Білобережжя Святослава» статус національних. Зрозуміло, що за наших умов, нашого законодавства й особливо дотримання законів чиновниками таке рішення практично дорівнює... ліквідації.
Коли природоохоронці й інші активісти про це дізналися, то розгорнули інформаційну кампанію, звернулися з листом до Адміністрації Президента. Але депутати наполягають на своєму: нещодавно вони заявили захисникам природи і культури, що, стаючи на їхній бік, Адміністрація Президента... не запитала обласну раду, чи згодна вона зі створенням «Бузького Гарду» і «Білобережжя Святослава». До речі, основним аргументом депутатів є те, що ці парки були створені з порушеннями.
«Чому ви, шановні депутати, не вимагаєте тоді від Президента або від міністерства виправлення порушень, а одразу бажаєте розвалити те, що побудовано і за що миколаївські екологи боролися 20 років? (Запитання, скоріше, риторичне. — Авт.). Тоді наступне запитання до представників району: чому ви відмовляєтеся від вами ж підписаних рік тому заяв про прохання створити парки, заявляючи сьогодні зовсім про інше?» — звернулася координатор програми «Національним паркам — бути!» Юлія Гречка.
Її підтримують в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури.
— Уперше в Україні ландшафт став пам’яткою культури (cлід зазначити, охороняти природну спадщину від культурної — неможливо). Вперше природний пам’ятник став об’єктом культурної спадщини, і не тільки. Тут, на околицях Богданівки, в часи Другої світової війни було розстріляно 50 тисяч людей. І що ми маємо тепер відчувати, коли могили жертв не впорядковано? Для Миколаївщини — це не дивина. Як і не дивина те, що час від часу з’являються вандали, які умисне завдають шкоди. Саме завдяки активістам, зокрема з Національного екологічного центру, вдається хоч якось доглядати за тими могилами, — розповів член головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Микола Біляшівський. Він каже, що за створення «Бузького гарду» і «Білобережжя Святослава» виступали ще покійні народні депутати Ємець і Чорновіл, загалом же унікальні урочища, де, між іншим, полюбляють збиратися любителі скелелазіння, в Європі відомі ще з ХVІІ століття.
«На Миколаївщині тільки 3% території займають природні парки. Дуже довго до них не було нормального ставлення. Наприклад, часто організовувалися незаконні полювання, зокрема на Кінбурнській косі (проти цього ми робили пікети). Тож коли 2006 року ми отримали статус національного, дуже зраділи. Сьогодні нам залишається тільки боротися за них», — каже Ольга Криницька.
Не зайвим буде нагадати, що територія національного природного парку «Бузький Гард» — це унікальний природний ландшафт, утворений виходами на поверхню Українського кристалічного щита та річками Південний Буг, Мертвовод, Велика Корабельна. У складі місцевої флори налічується понад 1000 видів судинних рослин, 32 з яких занесено до Червоної книги України, 4 — до Європейського Червоного списку, 12 рослинних угруповань занесено до Зеленої книги України. У самому парку мешкають близько 300 видів хребетних тварин, 46 з яких занесено до Червоної книги України, 9 тисяч видів безхребетних тварин, 51 вид з них рідкісні. Територія парку завдяки особливостям фізики-географічного розташування та клімату є місцем зосередження великої кількості прибузьких і причорноморських ендеміків, а також реліктових видів різних геологічних періодів.
ГРОМАДА МИКОЛАЇВЩИНИ — ЗА НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ
Хоч як прикро, але люди з різними цінностями ніколи не знайдуть спільної мови — депутати, як і раніше, ігнорують природоохоронців. За їхніми словами, особливо зацікавлений у знятті статусу національних із «Бузького гарду» та «Білобережжя Святослава» начальник обласного управління екології Сергій Литвак (член Партії зелених), хоча керівник області та заступники демонстрували прагнення знайти компроміс.
А що означає «створений з порушенням»? На думку заступника голови Національного екологічного центру Олексія Василюка, це не зовсім точно визначена територія, а Юлія Гречка вважає, що депутати фактично кажуть неправду: що не було взагалі проекту цих національних заповідників.
— Часто місцеву громаду можна підбурити, сказавши, що у вас це заберуть. Наприклад, не буде, де пасти корів, — каже Олексій Василюк. — Звісно, думка місцевих жителів важлива, але при цьому місцеві люди не розуміються на цінності рослин, тварин, комах. Це можуть зробити тільки експерти.
— Вони кажуть, що громада — проти, — каже координатор програми «Національним паркам — бути!» Ольга Криницька. — Але ми маємо томи підписів від громад. Ми створили громадянську коаліцію, до якої увійшла молодь, зацікавлені громадяни, організації, молодіжні гілки політичних партій — загалом 36 організацій. Усі вони виступають за збереження національного природно-заповідного фонду Миколаївщини. До речі, ми запитували у громадян, що вони думають із цього приводу і просили підписатися під зверненням до Януковича. Жодна людина не була проти! Навпаки — дуже емоційно відгукувалися і приєднувалися до акції. Одного разу за дві години ми зібрали 800 підписів.
Її підтримує активістка Антоніна Галкіна, член Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Миколаївській області. Вона наголошує, що «коли депутати кажуть, що з громадою не узгоджують землю — то це гра, оскільки національні парки створюють на землях, які належать Україні».
В УКРАЇНІ 6% СТАНОВИТЬ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД
Ситуація з природно-заповідним фондом України — погана. І не стільки тому, що таких земель у нас — усього 6%, а більше тому, що її не бережуть ті, хто мав би за це відповідати — держава. А точніше — місцева влада (на прикладі Миколаївщини). Натомість у Європі заповідних територій — від 10%, а в деяких країнах — 15%. Заступник Національного екологічного центру України Олексій Василюк стверджує, що значну частину заповідників в Україні створили впродовж останніх двох років (33 природних парки).
— Ще недавно у нас була заповідна ейфорія. Багато парків наші колеги буквально виривали з рук бізнесу, забудовників, можновладців — усе відбувалося з величезними труднощами й перешкодами, але відбувалося... І тепер, вперше в історії України, кількість заповідних територій може скоротитися. Наприклад, загроза є в Карпатському парку, де змінили директора. При цьому в Україні призупинилося створення ще й тих парків, які не відбулися за попереднього президента. Наприклад, на Київщині два національних парки вже припинали створення своїх адміністрацій, — розповів Олексій Василюк.
Природоохоронці запевняють, що проблема з бажанням чиновників захопити найкращі державні землі існує по всій Україні, але саме Миколаїв почав боротися з проблемою першим. Методи — все ті ж: пікети, акції, збирання підписів до керівництва держави, інформаційна кампанія. Юлія Гречка, наприклад, буде намагатися потрапити на прийом до заступника голови Адміністрації Президента Ірини Акімової щоб ще раз звернути увагу на загрозу, яка нависла над одним із природних чудес України.
КОМЕНТАР
Прес-служба Міністерства охорони навколишнього природного середовища:
— Більшість заповідних територій Миколаївщини становлять значну природоохоронну та наукову цінність не лише для України, а й для світової спільноти. Зокрема, це стосується територій, які нещодавно було оголошено національними природними парками «Бузький Гард» та «Білобережжя Святослава». З огляду на надзвичайну важливість територій для збереження природи, різноманітність видів флори та фауни, важливість цих територій для збереження популяцій рідкісних видів, Україна як держава прийняла рішення про створення тут національних природних парків, що було визначено Законом України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 роки».
Національні природні парки «Бузький Гард» і «Білобережжя Святослава» створені виключно на землях державної власності поза межами населених пунктів та за погодженням з усіма установами та організаціями відповідно до чинного законодавства. У постійне користування паркам надані лише найцінніші природоохоронні території з метою забезпечення належного рівня охорони та відтворення цінних природних комплексів, рідкісних видів флори та фауни. У межах цих національних природних парків обов’язково буде збережене традиційне природокористування та враховані інтереси місцевих громад, зокрема щодо сінокосіння, випасу худоби, збирання грибів та ягід, спортивного, любительського та промислового рибальства.
Створення національного природного парку — це прямі державні інвестиції в розвиток регіону, що здійснюються шляхом створення нових робочих місць, розвитку рекреаційної та туристичної інфраструктури, залученням приватних інвестицій тощо. Зокрема, в національному природному парку «Бузький Гард» уже створено 40 робочих місць, а в національному природному парку «Білобережжя Святослава», за попередніми розрахунками, буде створено 80 робочих місць.
Зважаючи на вищенаведене, Міністерство охорони навколишнього природного середовища як центральний орган виконавчої влади у сфері охорони природи вважає за необхідне відстоювати державні інтереси в галузі заповідної справи шляхом створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду на територіях, важливих для збереження природи.
