I цієї зими «Сонечко» попроситься у прийми до школи, а рукотворна казка, яку колись з такою любов’ю створювали для малят, потрохи перетворюватиметься на руїни. І наступного року в селі буде ще менше першокласників — не хочуть народжуватися діти в колись благополучних Боблах?..
Мабуть, такого гарного дитсадочка більше нема ніде на Волині. Бо де ви ще бачили браму, яку підтримують казкові герої (Мавка, Лукаш, Буратіно), а до неї веде місточок, на котрому діток щодня зустрічали б кіт Базиліо й лисиця Аліса? А за парканом!.. А за парканом — Білосніжка (на повний людський зріст) та сім її вірних друзів-гномів. Казкові чоловічки підтримують стовпи гойдалки та лавочку, звичні «гірки» тут у вигляді добродушних слонів, у пісочниці з малятами «граються» веселі ведмежата, навіть урни для сміття у вигляді... жаб з розкритими ротами.
Казка, може, продовжувалася б і за дверима. Хотілося захоплено ахнути біля оригінального дерев’яного панно, біля іграшок з тканини на стінах... Але все це треба було розглядати, уважно дивлячись собі під ноги. Там — пружинила підлога, тут — обсипалися від холоду й сирості фотошпалери... До чудесного панно на мотиви «Лісової пісні» треба було добиратися прогнилою підлогою... У приміщенні ж, де колись розміщувалася ясельна група, взагалі небезпечно: можна провалитися між гнилі дошки підлоги... І все це неказкове «чудо» сталося всього за дві зими!
Колись Бобли жили з розмахом. Нинішній сільськогосподарський виробничий кооператив має ім’я Олексія Сильвестровича Панасюка. Саме при ньому село розквітло. Колгосп-мільйонер гримів чи не на весь Радянський Союз, збираючи високі врожаї цукрових буряків, льону... А ферми! Ми бачили при в’їзді в село ці потужні колись виробничі комплекси: вони давно світять ребрами... «За Панасюка» в Боблах з’явилися Будинок культури, школа, дитсадок, заасфальтовані дороги. Село, власне, й нині нагадує містечко, проте лоск вже давно не той. Мерзне взимку споруда з претензійною назвою «Готель. Столова»: якщо у їдальні цього літа ще обідали механізатори СВК, то «готелю» не знаходять застосування! У центрі села вражає знищена місцевими ж вандалами алея зі світильниками: стирчать одні стовпи. Взагалі, колись благополучні в економічному та соціальному плані Бобли сьогодні сторонню людину дивують: життя наче зупинилося, а самі мешканці цього й не помічають.
У приміщенні сільської ради ремонт теж, певно, робився ще «за тої влади». Секретар сільської ради Валентина Іванівна Гаврилюк (вона на цій посаді з невеликими перервами з 1982 року) дивується: невже їхнє село справді справляє враження запущеного? Втім, погоджується, що морозні зими руйнують і Будинок культури, й дитсадок. Котельня ж одна на всіх, але якщо мешканці 16-квартирного жилого будинку, підключеного колись до неї, вже поставили персональні котли, то «культура, дитинство та влада» замерзатимуть і далі.
Після Олексія Сильвестровича Панасюка, пам’ятник якому встановлено перед Будинком культури, надію Боблам на краще життя дав один із наступних голів колгоспу, його учень Степан Олексійович Назарчук, якого теж згадують добрим словом. Він почав відновлювати старі дороги, затіяв «казку» у дитсадку «Сонечко». Його працівники розказували, що всю красу, яку ми бачили, створив «Міша з Луцька». Він облаштовував і колгоспний готель. Фігурки казкових героїв та деталі до панно привозив з Луцька. Але настала «скрута з грошима» — курячі лапки для хатки в дитячому садочку привіз, а самої хатки не довіз.
У останні теплі осінні дні в «Сонечку» відпочивали від батьківської опіки тринадцятеро діток. За списком садок мають відвідувати 18. А були ж часи, коли й по три групи вихованців набирали! На місяць утримання дитини обходиться батькам у 16—18 гривень. Хіба то гроші за обіди з м’ясом, маслом, сметаною, молоком? З продуктами проблем нема, про це сільська рада, кажуть, дбає. Турбує інше. Звісно, що зимувати «в приймах» не надто зручно. Гірко, що руйнується чудесне приміщення. Якщо наступного року в Боблах буде до двадцяти першокласників, то потім — різкий обрив. Із дитсадка піде лише шестеро, а із села мало хто додасться.
Останнього року на Волині відновлено роботу у двох десятках дитячих садочків, які не працювали через складні фінансові проблеми органів місцевого самоврядування. Отож є надія й для «Сонечка»?..
