Нещодавно в Україні відбулася перша науково-популярна конференція Brain&Ukraine. Українські новатори привезли роботів і розказали, що за чотири роки тільки в Києві 10 тисяч дітей пройшли курс робототехніки. «Ми хочемо популяризувати науку і віримо в те, що знання в Україні стануть цінністю», — відзначила організатор Міріам ДРАГІНА.
«ЧЕРЕЗ 50 РОКІВ РОБОТІВ НЕМОЖЛИВО БУДЕ ВІДРІЗНИТИ ВІД ЛЮДИНИ»
«За 10 років перестануть існувати 60% робочих місць. Тоді постає питання, як надавати освіту, якщо професія просто зникне. Саме тому уряд має змінювати підхід, щоб в майбутньому навички людей були запитані», — сказав під час свого виступу Омар ХАТАМЛЕ, керівник відділу інновацій NASA. Він вважає, що технології допоможуть людині стати на новий щабель розвитку: «Є еволюційні та революційні інновації. Еволюційні — це, наприклад, iPhone 4, 5, 6, 7, 8… Є покращення, але незначні. Революційні ж змінюють наше мислення, як свого часу смартфони замінили кнопкові телефони».
За словами експерта, однією з революційних технологій є безпілотне авто, яке повністю керуватиметься штучним інтелектом. Це допоможе людині зекономити близько 40 000 годин (саме стільки, за гарвардським дослідженням, проводить за кермом пересічний американець). Окрім того, усуваючи людський фактор, ми можемо до 0% зменшити вірогідність ДТП. Завдяки безпечності роботизованої системи ви зможете подорожувати і спати, малювати, їсти водночас, просто пересівши на заднє сидіння. Але і це не все. «90% часу наш автомобіль стоїть на парковці. Штучний інтелект може визначати, кому наразі потрібна ця машина. Тому ми можемо замінити велику кількість авто на маленький автопарк, який буде обслуговувати значну кількість людей», — зазначив Омар ХАТАМЛЕ. Він також повідомив, що через 50 років роботів неможливо буде відрізнити від людини.
НЕОФІТИ РОБОТОТЕХНІКИ
Перефразувавши класика, Україна — не чужинець на святі технологічного життя. У Києві понад чотири роки тому з’явився центр робототехніки Boteon. Сьогодні його випускниками є (увага!) понад 10 тисяч дітей. У центрі діти проходять різноманітні програми. Наприклад, Богдана (6,5 років) за два тижні опанувала курс біомедичної електроніки та створила прилад, який передає біофізичні показники людини на мобільні пристрої. Таким чином можна попередити інфаркт. Інший приклад — Іван та Демид, які розробили для свого друга з вадами зору «Рукавичку для сліпих людей». Вона працює за принципом ультразвукового далекоміра, який реагує на перешкоду і попереджає про неї вібрацією. Собівартість приладу — 200 грн. «Наші учні очікують на інвестиції та вже виводять власний стартап», — розповів засновник Boteon Олексій РЕЗНІЧЕНКО.
МІРІАДИ ІНШИХ ВИНАХОДІВ
3 вересня відбувся тестовий запуск українського додатку Octogin, який дозволяє отримувати винагороду за споглядання реклами в інтернеті. Octogin рахує, скільки реклами ви побачили, залежно від її кількості ви отримуєте коїни. На них ви можете придбати каву і квитки в кіно, використати їх як знижку або відправити на благодійність», — пояснює розробник Анна Фіонг. Вона, до речі, відома за кордоном як дослідниця фігурних чисел.
Цікаво, що окремо від лекцій на Brain&Ukraine тривала експозиція винаходів. Серед них:
1) BІОsens — експрес-діагностика безпечності харчових продуктів;
2) розробки Sincere Tech, які використовують штучний інтелект для діагностування хвороб серця, контролю за самопочуттям та емоційним навантаженням;
3) вологозахищений робот-сапер з відеокамерами і щупом для детонування, призначений для антитерористичних операцій;
4) функціональні харчові порошки швидкого приготування, вироблені Інститутом технічної теплофізики НАНУ;
5) мобільний поводир для незрячих OpenWorld, який облаштовує громадські місця bluetooth-маячками так, щоб за допомогою додатку люди з вадами зору могли ідентифікувати необхідний об’єкт і дістатися його;
6) жалюзі з сонячними елементами SolarGaps, які збирають сонячну енергію прямо з вікон;
7) інфрачервоні опалювальні панелі та плівкові нагрівачі, аналогічні до дії сонячного світла.
Це далеко не повний перелік прогресивних ідей української науки. Щоб осягнути її масштаби, треба відвідувати аналогічні конференції, адже ми досі вважаємо науку вкрай складною. Донедавна цього не заперечували і самі науковці. Великою мірою тому, що їхня спільнота всякчас була закритою, особливо за радянщини. Так було зручно і керівництву, і науковцям, що відчули смак елітарності. Тож не дивно, що після розпаду машини, яка з політичних міркувань форсувала науку, інтерес суспільства до науки згас. На жаль, знання опинились заручниками понятійно-термінологічного апарату. Та, на щастя, зараз розпочинається їхнє звільнення.
