Створений у розпал холодної війни для перших балістичних ракет, здатних дістати Америку через Північний полюс, пусковий комплекс відіграв чималу роль не тільки в зміцненні обороноздатності Радянського Союзу, а й в освоєнні космічного простору. Як розказав на прес-конференції генеральний конструктор ГКБ «Південне» Станіслав Конюхов, усього з російського космодрому №1 було запущено близько 200 ракет-носіїв і 300 супутників, виготовлених у Дніпропетровську. Активна співпраця, але вже з суто мирної тематики, триває і зараз — з «Плесецька» регулярно стартують українські ракети-носії «Циклон», що виконують комерційні замовлення на запуски космічних апаратів. Для наших ракетобудівників це тим більш важливо, що Україна — єдина космічна держава, яка досі не має власного космодрому.
Як відомо, здійснювати запуски з території України практично неможливо — дуже густонаселеними є її і сусідні землі, а водні простори не виходять у відкритий океан. Після краху Радянського Союзу перестали бути «своїми» і стартові комплекси, розташовані на Байконурі, де дніпропетровські ракетники десятиріччями проводили випробування і запуски бойових і мирних носіїв. Отож українські фахівці стали міркувати про здійснення проектів, здатних забезпечити додаткові можливості для виходу в космос за рахунок розширення міжнародної співпраці. Так, у другій половині 90-х з’явилася космічна програма «Морський старт», за якої дніпропетровська ракета-носій «Зеніт- 3 SL» виводить супутники на орбіту з першого у світі плавучого космодрому «Одіссей», розташованого поблизу екватора. Загалом пуски з екваторіальної зони дозволяють при мінімальних витратах палива виводити на космічні орбіти максимально важкий вантаж. Тому паралельно з’явилася ідея спільного будівництва екваторіального наземного космодрому в Бразилії, з якого запускатимуть наднадійні українські носії «Циклон-4». За словами С. Конюхова, цей проект, незважаючи на різні труднощі, пост упово просувається і є надія, що перші запуски буде зроблено 2009 року. Зацікавлення будівництвом аналогічного космодрому з’явилося і... в екваторіальній Нігерії, чиї фахівці і державні керівники незабаром мають намір в ідвідати Дніпропетровськ з діловими пропозиціями. Як не дивно, ця африканська країна, що розбагатіла на видобутку нафти, має намір розгорнути власну космічну програму, аж до польотів на Місяць. У цьому їм зовсім не проти підсобити українські ракетники, тим більше, що зараз вони реконструюють місячний модуль, створений ще за радянських часів.
Проте дніпропетровські ракетники зовсім не мають намір відмовлятися і від використання Байконура. Більше того, ряд замовлень на запуски космічних апаратів, отримані консорціумом «Морський старт», здійснюватимуться «Зенітом» з казахстанського космодрому за програмою «Наземний старт». Роботи на пусковому комплексі йдуть повним ходом, а перші запуски, за словами С. Конюхова, намічено на весну наступного року. Не залишають дніпропетровці і ще одну давню ідею — здійснювати запуски своїх ракет з борту надважких вантажних літаків «Руслан» і «Мрія», спеціально створених з такою метою. Проект «Повітряний старт» потенційно міг би забезпечити Україну виходом в космічний простір, так би мовити, «без посередників». Проте прорубати власне «вікно» в космос — справа дорога. Принаймні в Національній космічній програмі, прийнятій не так давно і розрахованої до 2012 року, коштів на реалізацію цього новаторського проекту поки не знайшлося.
