Хоч як дивно, але судами в нашій країні хтось уміло диригує. Хіба не про це свідчить такий збіг обставин.
На сьогодні одночасно діє ухвала вищої судової інстанції України — Верховного Суду від 27.12.2004р., що підтверджує законність приватизації металургійного комбінату «Криворіжсталь», і протилежна йому постанова Апеляційного господарського суду.
Апеляційний суд м. Києва прийняв до розгляду апеляційну скаргу Ірини Назарової й апеляційне подання прокурора, що вимагають скасувати вирок, прийнятий суддею Горяйновим (рішення прийняли за новими обставинами), який залишає чинним рішення Верховного Суду.
Водночас адвокат Власенко, який захищає інтереси ІМС, вважає, що ухвала, прийнята суддею Горяйновим, оскарженню не підлягає. Так, принаймні, заявив захисту ІМС той самий Апеляційний суд, коли адвокати консорціуму звернулися до нього з аналогічним проханням, але стосовно визначення іншого судді. Суд нагадав адвокатам, що, згідно із законодавством України, рішення, прийняті за новими обставинами, перегляду не підлягають, і не брався розглядати скаргу.
12 червня мало відбутися засідання Вищого господарського суду, що прийняв до розгляду касаційну скаргу захисників ІМС про незаконність рішень, які відміняють приватизацію меткомбінату. Проте телеграму з інформацією про місце і час судового засідання адвокати отримали за чотири години до його початку, що напряму порушує вимоги закону, який зазначає — всі сторони процесу повинні бути поінформовані не менше ніж за п’ять днів до початку судового засідання. Зрозуміло, що ні підготуватися до виступів, ні просто освіжити в пам’яті матеріали справи за чотири години навіть найдосвідченіший адвокат не в змозі.
Бачачи, як розглядають справу «Криворіжсталі» в українських судах, консорціум планує звернутися до Європейського суду в Страсбургу. Одна його заява вже чекає розгляду. Власенко розраховує, що вердикт європейських суддів на користь ІМС дозволить переглянути всі рішення щодо «Криворіжсталі». Полемізуючи з тими, хто стверджує, що в Страсбургу не розглядають заяв юросіб, Власенко нагадав про справу «Радтрансавто-Холдингу» проти України. «Предмет заяви: порушення Україною права на справедливий неупереджений суд. Ми підемо з таким самим формулюванням», — розкриває він свої карти. За словами адвоката, в згаданій справі вирішальну роль зіграла рекомендація колишнього президента України Леоніда Кучми голові Вищого арбітражного суду України розглянути справу згідно з чинним законодавством з урахуванням інтересів українського народу. Це було розцінене Європейським судом як втручання в процес судочинства. Але це доручення мало хто бачив, тоді як заяви прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко про те, що вона знає, яке рішення прийме Вищий господарський суд України, яке рішення прийме Верховний суд, чули багато людей. Ще не стерлася з пам’яті і її зустріч 5 квітня з керівником корпорації Mittal Steel Co Лакшмі Міталом. Тоді прем’єр-міністр обіцяла, що всі справи щодо «Криворіжсталі» суди розглянуть до кінця квітня.
І справді, 22 квітня в Господарському суді Києва після більш ніж дивної перерви (суд пішов відпочити на 10 хвилин, а з’явився з готовим рішенням через 40) приймають рішення: приватизація «Криворіжсталі» визнається незаконною. Причому, перш, ніж ухвалити таке серйозне рішення, суд вислухав лише представника Генпрокуратури й держорганів, представників захисту він не слухав. Залишилася дрібниця: повернути в ФДМ 93,07% акцій, що належать консорціуму. Згідно із законом, держвиконавець із рішенням суду та відповідним наказом у руках мав прийти до ІМС і зажадати протягом тижня здати цінні папери. А якби реакції не було, він мав би всі права конфіскувати контрольний пакет. Але ФДМ відразу звернувся до «ІНГ Банк Україна» (хранитель акцій меткомбінату). «До чого тут банк, якщо ми мали передати, якщо наше майно забирають», — дивувалися в ІМС. А коли банк чинив опір, то ФДМ, за словами Власенка, отримав роз’яснення судового рішення, що докорінно змінює саму суть вердикту. «У ньому вже йшлося про те, що не треба йти до ІМС, треба йти в банк і забирати все», — скоротив адвокат роз’яснення суду. До речі, гроші, сплачені колись за акції «Криворіжсталі», консорціуму не повернули.
«Грошове» питання взагалі найневиразніше в цій історії. Народу постійно втовкмачують думку про те, що за меткомбінат можна було б отримати при приватизації набагато більше. Звідси й дуже вражаюче слово «вкрали», що гіпнотично діє на народні маси та раз у раз повторюється посадовцями, порушуючи презумпцію невинності. За словами Сергія Власенка, ціна взагалі жодного разу не була предметом судового розгляду.
Приватизація була визнана незаконною на основі двох формальних речей. По-перше, термін публікації. Замітка у «Віснику приватизації» про продаж пакета акцій «Криворіжсталі» з’явилася не за 75, а за 30 днів до проведення конкурсу. Утім, усі, хто хотів брати участь у ньому, заявки подати встигли. До того ж публікація повідомлення була обов’язком Фонду держмайна, а зовсім не учасників конкурсу. Але все б нічого, якби випадок був одиничний. А так із 340 об’єктів групи «Г» (великі промислові підприємства), роздержавлених за час дії нинішньої програми приватизації, 95% приватизовані за термін менше 75 днів. Тобто точно з таким самим порушенням, як і «Криворіжсталь». «Отже, завтра 286 об’єктів опиняться під ударом Назарових, Семенюк й інших фізосіб, які сумніваються в законності приватизації?» — запитує адвокат.
Другою причиною, через яку приватизацію «Криворіжсталі» визнали незаконною, — необґрунтовані додаткові умови до покупця про наявність досвіду металургійного виробництва й вироблення ним певного обсягу коксу в Україні, встановлені ФДМ. Але позиція Вищого господарського суду в інших аналогічних справах (наприклад, у справі про Південний ГЗК) однозначна. Визначення фіксованих і додаткових умов участі в конкурсі в компетенції органу приватизації та законодавче не обмежено. Отже, ФДМ мав повне право встановлювати будь-які додаткові умови в усіх випадках, крім випадку з «Криворіжсталлю»? За твердженням адвоката ІМС, наявне упереджене ставлення та застосування законодавства всупереч власній судовій практиці. Додамо також від себе: а чи не йдеться про подвійні стандарти в судочинстві?
Інших суттєвих обставин, що свідчать про незаконність приватизації «Криворіжсталі», згідно з твердженням Власенка, немає. Як досвідчений юрист, у зв’язку з цим він висловлює неспокій із приводу стабільності судової системи України. І ставить запитання, чи може бути наданий Україні статус країни з ринковою економікою, якщо права інвесторів порушують без розбору? Над цим же, мабуть, варто замислитися й іноземним інвесторам, яким адвокат «Криворіжсталі» зробив наприкінці прес-конференції попередження. «У нас є всі підстави стверджувати, що «Криворіжсталь» забрана незаконно, — заявив Власенко. — І будь-хто, маючи намір восени битися за право придбання пакета акцій підприємства, повинен розуміти, що купує об’єкт із дефектом. Після рішення Європейського суду з питань прав людини новий власник залишиться, спіймавши облизня. Ми б просили акуратно ставитися до конкурсу з приватизації «Криворіжсталі».
