Витягнути людину, яка потрапила у глибокий колодязь, зняти з висотного будинку при землетрусі дівчинку, надати їй першу допомогу, погасити пожежу і навіть знешкодити вибухові речовини намагалися спільними зусиллями курсанти Львівського інституту пожежної безпеки МНС України та кадети Краківської школи аспірантів. Таким чином вони здавали один із випускних іспитів на право стати керівниками підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій і надавати допомогу людям у різноманітних складних ситуаціях — коротко кажучи, пом’якшувати техногенне навантаження на навколишнє середовище та населення нашої країни.
СІРКА ЗАКІНЧУЄТЬСЯ — ПРОБЛЕМИ ПОЧИНАЮТЬСЯ
Міжнародні навчання за участю технічно оснащеного загону пожежно-рятувальної служби Республіки Польща проходили на території Яворівського державного гірничо- хімічного підприємства «Сірка». І, треба сказати, місце для навчань із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій було вибрано не випадково. Ще за радянських часів на цій території у відкритий спосіб видобували сірку, запаси якої закінчуються. Однак залишається величезна екологічна проблема, яка торкнулася не лише України, а й Польщі. Адже родовища сірки все ж таки вичерпані не до кінця, до того ж, у районі копалень утворилися карстові пустоти, крізь які сірка з ґрунтовими водами потрапляє в Західний Буг, Сян та Віслу. Вирішення цієї проблеми стоїть на контролі Євросоюзу, навіть надавалася певна сума коштів. Та подолати цю проблему, запобігти глобальній катастрофі мають обізнані, професійно готові до цього люди, науковці та практики обох держав. Наразі ж вони моделювали можливі природні аномалії та вирішували тактичні завдання, пов’язані з порятунком людей, ліквідацією техногенних аварій та знешкодженням вибухових речовин, залишених нам у спадок Другою світовою війною. Учасники навчань неодноразово підкреслювали: Польщу та Україну сьогодні ще розділяють кордони, але в діях рятувальників, справі подолання небезпек — немає кордонів, і нам необхідно при цьому інтегрувати наші зусилля, ділитися досвідом, науковими даними, технікою… Зараз навчання проходять в Україні, а за місяць українські рятувальники поїдуть до Польщі на серйозні міжнародні навчання, куди з’їдуться учасники з багатьох країн світу.
РЯТУВАЛЬНИКІВ НЕ ВИСТАЧАЄ
Аналітики нараховують в Україні майже 7500 підприємств, діяльність яких пов’язана із можливою небезпекою для навколишнього середовища та людей, які на них працюють. Існує 316 гідротехнічних споруд, 198 небезпечних вугільних шахт, 56 небезпечних мостів, 21 кар’єр, серед них колишнє державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», створене у 1964 році, де саме й проходили навчання. Нині в цьому регіоні нараховується майже тисяча щілин розміром приблизно 40х90 і глибиною 25 метрів. Чимало населених пунктів можуть у будь-яку хвилину опинитися в надзвичайному стані.
Дуже серйозною проблемою для України кожного року стає й підтоплення. Щороку підтоплюється приблизно 800 тисяч гектарів землі. На ній мешкає 138 тисяч людей, це 240 населених пунктів. А сейсмонебезпечна територія складає 290 тисяч квадратних кілометрів. От і порахуйте, скільки потрібно для знешкодження надзвичайних ситуацій МНСників на кожні тисячу українських громадян. Польща сьогодні має такий показник: 0,65 особи на кожну тисячу, тобто до європейської норми не дотягує на 0,35 відсотка, вимога — один рятувальник на кожну тисячу звичайних людей. Щоправда, приміром, у Любленському воєводстві, де мешкає 2 млн. 200 тисяч осіб, працює 1550 професійних рятувальників і приблизно 40 добровільних помічників. Щодо України, то тут показники ще нижчі, а добровільних помічників взагалі — одиниці.
Два роки тому чимало функцій у МНС було забрано, а нещодавно вони знову значно розширилися. Після 20 квітня цього року Указом Президента № 681 про Міністерство надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення та ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, в підпорядкування МНС увійшли ще ЧАЕС і об’єкт «Укриття», а також гідрометеорологічна служба та державна система охорони праці й державний гірничий нагляд. Тобто тепер гідрометеослужба прогнозує, й у разі необхідності — на місцях швидко створюються кризові центри з реагування. Нині колишні пожежники мають знати, як опікуватися рекультивацією землі, утилізацією застарілих боєприпасів і знешкодженням всього, що заважає нашим громадянам жити в безпеці та здоровому оточенні. Таких спеціалістів готують в Україні кілька навчальних закладів. Три з них — офіцерів середньої ланки й Харківське вище училище — вищих офіцерів.
РОЗУМНІ МАШИНИ
Щоправда, у нас ще немає необхідної техніки. Львів’яни звернулися до своїх польських колег, і ті відгукнулися. Привезли в Україну різні рятувальні машини — карету «швидкої допомоги», підкресливши при цьому, що не забирають функції медиків, просто до їхнього прибуття мають подбати, щоб потерпілому не стало гірше. Побачили українські учасники навчань і машину, оснащену спеціальним обладнанням, зокрема високочутливими датчиками, що допомагають визначити стан забруднення території та зробити відповідні аналізи. Продемонстрували польські рятувальники, як десятитонна вантажівка, що вміщує шість тон води та чотири тони піноутворювача, швидко може впоратися з пожежею. Як підкреслювали польські спеціалісти, такі машини мають стояти на подвір’ї кожного підприємства, яке працює з нафтопродуктами.
