П’ятнадцять років тому міркування про глобальне потепління, що загрожує планеті, сприймалися як пусті розмови. Активіст Зеленого руху або надміру «яйцеголовий» експерт, що закликали докорінно переглянути традиційні підходи до питань задоволення суспільних потреб з метою мінімізації викидів парникових газів, легко ставали об’єктом принизливої критики, нещадної і, по суті, бездоказової. «Фігня це все», — резюмував обиватель, який стомився стежити за перипетіями нудних дискусій.
Але виявилося, що не «фігня». І щоб пересвідчитися в цьому, не треба їхати на науковий симпозіум, досить виглянути у вікно. Метеорологічна какофонія, суцільне «зима літо», аджесередньорічна температура піднялася поки лише на півградуса порівняно з даними двадцятирічної давності. Проте планету вже «лихоманить». А чи те ще буде!.. Шкода, звичайно, господарів готелів на лижних курортах, продавців високотехнологічної продукції «SALOMON» і шипованих автопокришок, що сумують про торішній сніг. Але куди більше шкода мешканців острівних держав, що поглинаються океаном, і рідних українських фермерів, що розгублено гадають, як поведуть себе озимі за такого розкладу...
Та й взагалі, ланцюгова реакція економічних потрясінь, спричинених кліматичними аномаліями, може перевернути з ніг на голову сам устрій життя сучасної людини. Страховий бізнес стає дедалі ризикованим, а витрати на подолання наслідків ураганів, засух і повеней вже перевищують прибутки підприємств — забруднювачів атмосфери. Нових зусиль вже сьогодні вимагає забезпечення безпеки транспортного сполучення, а на зміну перевиробництву продуктів харчування дуже скоро може прийти глобальна продовольча криза. Якщо нинішні погодно-кліматичні тенденції збережуться, то парасолька, ласти, валянки і сонцезахисні окуляри доведеться завести кожному, причому використовуватимуться всі ці предмети одночасно... І ось бесіди про погоду вже ведуть не з нудьги, а майже від страху. Ведмеді та їжаки, що «випали» із сплячки, блукають новорічним лісом, як передвісники кліматичного Апокаліпсиса, та й сам ліс у моторошному міжсезонні не схожий на себе...
Уперше за всю історію метеоспостережень народ перестав лаяти метеорологів. А ті інтелігентно, але наполегливо, нагадують громадянам, що навіть якщо кліматичні зміни мають циклічний характер, то людство, насичуючи навколишнє середовище продуктами своєї невгамовної життєдіяльності, посилює аномалії, що спостерігаються до такої міри, що скоро їх буде важко витримувати не тільки живій, але і неживій природі. А всі ті ж зелені зі своїми «яйцеголовими» друзями черговий раз закликають землян об’єднати зусилля. Але не для дерибана віртуальних мільярдів, які ніби можна виторгувати за поступку національних квот на викиди, а заради реорганізації життя і діяльності людства, заради реалізації існуючих технологічних можливостей мінімізації техногенного тиску на навколишнє середовище, для утвердження панування принципу «лише екологічно безпечне може бути економічно вигідним». Можливо, зелених почують тепер, коли жорстока реальність з’явилася не в образі АЕС, що вибухнула, а в вигляді ласкавого січневого дощика?
Парадокс, але сьогодні Природа намагається врятувати людство, загрожуючи самому його існуванню! Світ людей, що роз’єднує і розтринькує природні ресурси, має нарешті усвідомити, що забезпечення стійкої довготривалої гармонії між Природою і Суспільством є вищим глобальним надзавданням людства, яке відсуває на задній план будь-які політичні суперечності і меркантильні міркування. Це саме та об’єднуюча ідея, якої так бракує як на глобальному, так і на національному рівнях. Тим часом, що може міцніше об’єднати як світову спільноту, так і окрему націю, ніж розуміння загальної для всіх загрози?
Так усвідомимо ж її разом і вже сьогодні. Нехай кожний на своєму місці, у міру своїх можливостей робить свій внесок у справу встановлення Великої Гармонії між Людиною і Природою. Нехай той, хто знає і вміє, навчить інших. Нехай той, хто не в змозі принести зриму користь, принаймні, перестане шкодити. Тоді спільними зусиллями ми зможемо самі скласти прогноз погоди на завтра. У це поки що дещо важко повірити, але він обов’язково буде реальним і оптимістичним одночасно.
ДО РЕЧІ
Джим Моррісон стане борцем із глобальним потеплінням
Через 35 років після своєї смерті культовий поет і співак Джим Моррісон візьме участь у боротьбі з глобальним потеплінням, повідомляє Lenta.ru з посиланням на BBC News. Нагадаємо, що Моррісон помер у Парижі в липні 1971 гоу віці двадцяти семи років.
У квітні 2007 року в продажу з’явиться сингл Woman in the Window, вірш лідера The Doors, який раніше не публікувався, написаний ним незадовго до смерті, і лише тепер покладений на музику. Вірш являє собою звернення янгола до людства, в якому він попереджає людей про можливі негативні наслідки їхніх дій. Продюсером треку став Пері Фаррелл, колишній фронтмен альтернативної групи Jane’s Addiction. Видавцем треку виступить Global Cool campaign.
Мета кампанії — переконати людей знизити рівень енергоспоживання (наприклад, вчасно вимикаючи електроприлади), щоб тим самим зменшити обсяги вуглекислого газу, який надходить у атмосферу Землі.
