Як видно зі статистичних даних правоохоронних органів, у 2004 році в Харківській області було проведено 2174 рейди щодо виявлення безпритульних дітей, кількість яких, у порівнянні з 2003 роком, зменшилася і становила 1090 чоловік. Усіх бездомних і жебраків було доставлено в районні відділи, звідки потім відправлено до притулків, навчальних закладів чи до родичів. Декого було притягнуто до кримінальної й адміністративної відповідальності — для розгляду в суди направлено 288 справ. На фоні зменшення загальної кількості скоєних злочинів неповнолітніми, спостерігається невелике збільшення відсотка тяжких злочинів: більше десятка вбивств, понад сотні розбійних нападів, і тяжкі тілесні ушкодження. Більшість правопорушень скоєно дітьми перехідного віку — приблизно 15 років.
За словами заступника начальника кримінальної міліції у справах неповнолітніх (КМСН) Управління Міністерства внутрішніх справ у Харківської області Сергія Овсієнка, найбільший відсоток випадків порушення закону відбувається внаслідок економічного та сімейного неблагополуччя. Для дітей цей фактор є основоположним. Вони не розуміють, чому всі матеріальні блага суспільства мають обійти їх стороною. Проходячи повз дорогі машини, спостерігаючи, які дорогі речі та одяг мають їхні однолітки, діти не можуть утриматися від думки — «Чому не у мене?». Це запитання найчастіше і штовхає неповнолітніх на злочини, які вони навіть не завжди усвідомлюють як злочини, думаючи, що це пустощі, що зійдуть їм з рук. Визначальний вплив на підлітків мають більш дорослі «авторитетні» «друзі». Так, за втягування дітей у злочинну діяльність у 2003 році в Харківській області було взято на облік 62 особи, а вже минулого року ця цифра зросла до 110. Напружене соціальне оточення, неблагополучна обстановка в сім’ї, перегляд фільмів, у яких «круті дядьки», які застосовують насильство, говорять, що свідків треба вбивати, сприяють лише нагнітанню атмосфери. Після такого фільму підліток, який заліз у чужу квартиру за грошима на сигарети чи випивку, щоб здаватися «крутим» і дорослим, не довго думаючи, вб’є бабусю, яка невчасно повернулася додому. У благополучних сім’ях подібне практично не трапляється, але бувають і виключення.
Страшна трагедія приголомшила село Олександрівка Ізюмського району — тут 6- классник убив знайому 10- річну дівчинку. Поки стурбовані родичі шукали зниклу дитину, малолітній вбивця пішов гуляти з однолітками. Як встановило слідство, підліток заманив дівчинку в пустий будинок і запропонував вступити в статевий зв’язок. Дитина відмовилася і тоді зловмисник ударив її, накинув на шию мотузку, що опинилася під рукою, і задушив. Як відзначали викладачі, хлопчик виділявся проявами агресії в поведінці і спілкувався переважно зі старшокласниками. За спостереженнями правоохоронців, підліток своєї провини і каяття не визнає. Можливо тому, що він розуміє свою майже повну безкарність — малолітній злочинець не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Ситуація ускладнилася тим, що суд має тепер вирішити долю маленького вбивці, який, як визначили лікарі, має психічні відхилення. З таким діагнозом, є ймовірність того, що дитину не приймуть до спецзакладу, а, швидше за все, віддадуть на поруки батькам. «У таких випадках дуже важко визначити, як вчинити, оскільки закони не завжди чітко трактуються. Але, на мій погляд, хлопчик має би бути ізольований. Після того, що він скоїв, в суспільстві на нього не чекає теплий прийом, а тому я не виключаю, що він і в майбутньому може робити подібні злочини.
Олена Кравченко, майор міліції, старший психолог Управління Міністерства внутрішніх справ у Харківській області впевнена, що більшість випадків особливо тяжких злочинів, у тому числі і скоєних малолітніми на сексуальній основі трапляються в неповних сім’ях. 85% тих, хто розлучається мають неповнолітніх дітей. У випадку з шестикласником — він виховувався однією матір’ю. Аналіз численних криміногенних досліджень свідчить, що відсутність одного з батьків у неповнолітніх правопорушників зустрічається в 2—4 рази частіше, ніж у правослухняних підлітків. А.С. Макаренко говорив: «У переважній більшості випадків становище покинутих дітей складніше й небезпечніше, ніж становище сиріт». Крім того, на психіку дитини великий вплив має пропаганда культу насильства, сексуальної вседозволеності. Щоб попередити злочин, необхідно спочатку виявити та усунути фактори, що до нього спонукають.
Як повідомили компетентні джерела в Управлінні МВС у Харківській області, для виявлення прогульників і запобігання правопорушень, що скоюють школярі, а також безпритульники минулого року було започатковано програму «Міліція в школі». Тільки за перші десять днів обласної програми «Міліція в школі» було виявлено 287 харківських дітей, які не приступили до занять. У штаті КМСН працює 150 осіб, співробітники якої, отримавши вказівки спільно з іншими службами кримінальної міліції на місцях, відвідують практично всі навчальні заклади області, проводять заняття, бесіди щодо попередження можливих правопорушень. З дітьми проводяться роз’яснювальні бесіди, користь яких можна помітити вже сьогодні, порівнюючи показники порушень різних років. Співробітники правоохоронних органів спілкуються з підлітками також позашколою — в інтернет-клубах, куди діти заходять дорогою до школи, і залишаються там до закінчення уроків, на вулиці, заводячи з ними довірливу розмову і обговорюючи їхні плани на майбутнє. Співробітники КМСН дуже сподіваються на позитивний результат цієї програми, але вони не в змозі ефективно вплинути на свідомість тих дітей, які вже побували на вулиці й поспілкуватися з «паразитами» суспільства.
Деякі правоохоронці, які мають багаторічний стаж спілкування з підлітками, запевняють, що для 80% малолітніх правопорушників перевиховання вже не дасть результатів, а інші не стануть на небезпечну дорогу швидше через страх покарання. Інші вважають, що у виховному процесі обов’язково необхідна суворість, треті запевняють: практика «батога» в застосуванні до дітей йде врозріз зі світовими правовими нормами. Хоч як би там було, але на вулицях, як і раніше, багато безпритульників, яких час від часу правоохоронці відводять до притулків, з яких вони із наполегливою впертістю тікають. Фахівці-психологи, що працюють в інтернатах і притулках, не обмежують пересування дітей, займаються їхнім перевихованням, але як показує все та ж статистика, кращим психологом для підлітків все одно залишається вулиця. Можливо, нові методи більш тісного дружнього контакту правоохоронців із дітьми допоможуть вберегти їх від злочину переступити межу закону. Принаймні сьогодні вчителі зазначають, що з появою «дяди Степы», який приходить до дітей, порядку в школах більшає.
ДО РЕЧІ
За різними оцінками, в Україні нараховується 10— 30 тисяч безпритульних дітей. Згідно з дослідженням ЮНІСЕФ, кожна друга вулична дитина вживає алкоголь і наркотики. 10% — безграмотні, а інші мають рівень знань, що не відповідає віку.
