Спецвипуск присвячено репресіям військовослужбовців Червоної армії — фактам, практично невідомим не тільки широкому загалу, але й історикам. Зокрема, йдеться про 1930 — 1931 роки, коли було сфабриковано справу щодо так званої Всесоюзної військово-офіцерської організації «Весна». Було прийнято вважати, що основний удар по армійських кадрах припав на 1937 — 1939 роки. Однак на початку 30-х було репресовано понад 3 тисячі військовослужбовців, причому тисяча з них займала високі пости.
Страшна книга: анкети арештованих (з особливою позначкою — чи встигли ті зізнатися у злочинних діяннях), свідчення допитуваних на самих себе і «співучасників» (з обіцянкою «пригадати додаткові моменти»), телефонні розмови катів... І «резолютивна частина»: «на основі вищевикладеного — обвинувачується і пропонується захід соціального захисту розстріл».
Про те, як і чому вийшла книга, напередодні дня працівників архіву «День» розмовляє з начальником Державного архіву Служби безпеки України Сергієм Миколайовичем БОГУНОВИМ :
— Протягом останніх 11 років в Україні здійснюється державна програма підготовки багатотомної серії науково-документальних книг «Реабілітовані історією». У них увічнюється пам’ять тисяч наших співвітчизників — жертв політичних репресій доби тоталітаризму. У цьому журналі публікуються статті фахівців й архівні документи, присвячені маловідомим сторінкам історії революції та громадянської війни в Україні. Ми розповідаємо про долі відомих державних діячів, військовослужбовцiв, учених, художників, освітян, священнослужителів та інших осіб, які стали жертвами репресій. Опубліковано кілька спецвипусків журналу: про фабрикацію наприкінці 40-х років органами НКВС-МДБ справи Єврейського антифашистського комітету (№ 3/4 за 1998 р.), про діяльність органів держбезпеки УРСР під час Великої Вітчизняної війни (№ 1 за 2000 р.); про участь співробітників колишнього КДБ УРСР у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (№ 1 за 2001 р.); і, зрештою, про «Весну».
Хоч як це парадоксально, більшість матеріалів передали з Москви, Ленінграда та інших місць СРСР до архіву колишнього КДБ УРСР у Київ. Якщо їх не зробити надбанням громадськості за допомогою нашого журналу, то з об’єктивних причин цього ніхто не зможе зробити найближчим часом ані в Україні, ані в Росії, ані на Заході.
— Чому робота над цією книгою була такою тривалою? У чому полягали труднощі?
— Дійсно, робота над матеріалами справи «Весна» тривала кілька років. І причин цьому кілька. По- перше, кількість архівних документів, які потребували ретельного вивчення і додавали нових сюжетів — 3276 томів. По-друге, недослідженість теми. На сьогодні в Україні немає жодної наукової праці (принаймні нам вони невідомі), в якій би розкривалися взаємовідносини радянської влади та службовців Червоної армії — колишніх царських офіцерів протягом 20 — 30-х років. Не згадували про це історики та юристи навіть у спеціалізованій закритій відомчій літературі радянських органів держбезпеки. І остання причина. Співробітники Державного архіву СБ України беруть участь у кількох важливих науково- видавничих проектах, зокрема, спільно з Міністерством внутрішніх справ й адміністрацією Республіки Польща реалізовується видавнича серія «Польща й Україна у 30 — 40- х роках ХХ сторіччя. Невідомі документи з архівів спеціальних служб». Як усе відбувалося насправді та яка ціна, яку ми заплатили, — на ці важкі запитання ми повинні знайти відповідь, і тут нам можуть допомогти архівні документи колишньої радянської спецслужби .
