Як повідомляв «День», минулого тижня учасники 25-ї української антарктичної експедиції (УАЕ) з Чилі дісталися до станції «Академік Вернадський». Вони змінили колег з 24-ї експедиції, які відзимували там уже понад рік.
«Коронавірус дуже поламав плани щодо модернізації станції — все це переносимо на 2021 рік. Я дуже вдячний нашому МЗС і посольству в Чилі: за час карантину наше посольство зробило неможливе — лише нашу делегацію прийняли в цій країні за час карантину, — розповів директор Національного антарктичного наукового центру МОН Євген ДИКИЙ. — Програму робіт довелося скоротити, багато вантажів залишилися в порту в Чилі. У нас туди доступ є тільки кораблем улітку і наприкінці осені. Потім — замерзає. Тільки через аномально теплу зиму вдалося переправити вчених. Треба було перезмінити людей: якщо там рік нікого не буде, то без людей за цей час там усе розсиплеться. Хоча 24 експедиція готова була, в разі чого, залишитися, якби ніхто не приїхав на зміну».
За словами пана Дикого, хоча коронавірусу в Антарктиді немає, наша експедиція взяла з собою апарат штучної вентиляції легень.
Чим займатимуться українські науковці весь рік в Антарктиці? Євген Дикий каже, що якщо раніше дослідження, які проводилися там, були скоріше фундаментальними, то сьогодні мають все більш прикладний характер. Україна бере участь у кількох міжнародних проєктах: ідеться про дослідження в таких галузях, як метеорологія, кліматологія, геофізика, біологія тощо. За словами науковців, сучасна наука робиться великими колективами, розкиданими по світу. Кооперація робить гарні речі, Україна є частиною кількох глобальних світових мереж.
Щодо прикладних досліджень, то, зокрема, саме на станції «Академік Вернадський» активно досліджували і досліджують вплив озонового шару: саме на нашій станції відкрито явище озонової дірки. Україна перейняла озонову вахту ,і сьогодні озонометрист — обов’язкова позиція в кожній експедиції.
«Там — дуже жорсткий ультрафіолет: у літній період під час тривалого виходу науковців із станції вони одягають захисні окуляри, намащуються кремами. Але це дає можливість нам розвивати один із напрямків біотехнологій, — також розповів Євген Дикий. — Один із найперспективніших напрямків робіт сьогодні в Антарктиді — це біорозвідка (у сенсі «пошук»). Ідеться про пошук біоресурсів, які виживають там у екстремальних умовах — витримують перепади температур, ультрафіолет. Якщо ми розшифруємо їхні механізми пристосування на генетичному, біологічному рівнях, то потім зможемо використовувати ці біохімічні чи генетичні особливості в біотехнологіях на континенті. У харчових, наприклад, технологіях».
Ще один важливий напрям — дослідження космічної погоди, це стало не менш важливим за прогноз метеорологічної науки(для розвитку навігації, зв’язку тощо). Ці дослідження забезпечують полярні станції різних країн, які вимірюють магнітні поля і вивчають процеси у верхніх шарах атмосфери. Українська геофізична обсерваторія в Антарктиді — одна із найкращих на континенті.
Одне із відкриттів було нещодавно зроблено групою українських фізиків атмосфери: на основі попереднього збору інформації, вони розробили модель, яка дозволяє на майбутнє — хоча б за пів року — прогнозувати такі речі, як аномальні потепління в стратосфері. Це — не те потепління, що є у приземних шарах (ідеться про потепління на висоті 20 тисяч кілометрів). Вчені з’ясували, що так високо запускаються процеси, які згодом діють на всі інші нижчі шари. Так, у 2019 році аномальне потепління у стратосфері призвело до пожеж в Австралії. «На жаль, нічого зробити з таким явищем ми не можемо, але якщо ми зможемо передбачувати його за пів року, то можемо зменшити втрати», — сказав Євген Дикий.
Сьогодні для активізації досліджень вченим потрібно придбати хоча б один криголам (було 36 — передані разом із станцією британцями Україні у 90-х роках, але всі вони «згнили»). Вчені розуміють, що це буде не раніше 2021 року. Також — ще одна станція в Східній Арктиці, де кліматичні умови дуже відрізняються (-30 градусів улітку, — 80градусів взимку) від тієї частини, де знаходиться «Академік Вернадський» (-30 — узимку, і віл +5 до -5 улітку). Пан Дикий каже, що це — не витрати, а інвестиції в науку, а отже, і в майбутнє.
