1936
ВСЕСОЮЗНИЙ КОМІТЕТ . 17 сiчня Постанова ЦВК та РНК СРСР «Про створення Всесоюзного Комiтету у справах мистецтв при РНК СРСР». З постанови: «1. Створити при Радi Народних Комiсарiв Союзу РСР Всесоюзний Комiтет у справах мистецтв. Покласти на Всесоюзний Комiтет у справах мистецтв керiвництво всiма справами мистецтв, з пiдпорядкуванням йому театрiв та iнших видовищних пiдприємств, кiноорганiзацiй, музичних, художньо-малярських, скульптурних та iнших закладiв, що готують кадри працiвникiв театру, кiно, музики та образотворчих мистецтв».
ПРОСТА СПРАВА . 2 лютого В. І. Немировича-Данченка запрошено в кабінет до генерального прокурора Вишинського, де у присутності співробітників Генпрокуратури, Головреперткому тощо була прочитана п’єса «Проста справа» братів Тур і Л. Р. Шейніна. Немировичу пояснили, наскільки актуальний і благородний цей твір, де викриваються шпигуни і шкідники, а водночас і героїзується слідчий. Проте Немирович мав іншу точку зору.
УКРАЇНСЬКЕ УПРАВЛІННЯ . 8 лютого Постанова ЦВК i РНК УРСР «Про створення Українського Управлiння в справах мистецтв при Раднаркомi УРСР».
НАТАЛКА ПОЛТАВКА . 14 березня запис у щоденнику О. С. Булгакової: «Вечером в Большом на «Наталке Полтавке». Киевские гастроли оперные. Сидели в директорской ложе у самой авансцены, ложа была битком набита. Перед началом второго действия в правительственной ложе — напротив — появились Сталин, Молотов и Орджоникидзе. После окончания — на сцене собрались все исполнители и устроили овацию Сталину, в которой принял участие затем и весь театр. Сталин махал приветственно рукой актерам, аплодировал».
РЕПЕТИЦІЯ-УРОК . 15 квітня відбулася перша публічна репетиція- урок Вс. Мейєрхольда. У вступному слові режисер сказав: «Сьогоднішньою репетицією-уроком я хочу зробити почин у організації публічних репетицій. Мета цього починання — об’єднати московських акторів».
НАЦІОНАЛЬНЕ ВИДОВИЩЕ . 19 серпня фашисти розстрiляли Федерiко Гарсiа Лорку. «Iспанiя — єдина країна, — писав поет, — де смерть стала нацiональним видовищем».
НАРОДНИЙ АРТИСТ СРСР . 6 вересня Постанова ЦВК СРСР «Про встановлення звання народного артиста СРСР». З постанови: «...1. Встановити для найвидатнiших дiячiв мистецтва народiв Союзу РСР, якi особливо вiдзначились у справi розвитку радянського театру, музики та кiно, звання «Народний артист Союзу РСР». 2. Звання «Народний артист Союзу РСР» присвоюється постановою Центрального Виконавчого Комiтету Союзу РСР за поданням всесоюзного Комiтету в справах мистецтв при РНК Союзу РСР». Постанова Центрального Виконавчого Комiтету Союзу РСР «Про надання звань народного артиста Союзу РСР». З постанови: «Центральний Виконавчий Комiтет Союзу РСР постановляє: Надати звання народного артиста Союзу РСР: Станiславському Костянтину Сергiйовичу, Немировичу-Данченко Володимиру Івановичу, Качалову Василевi Iвановичу, Литвиненко-Вольгемут Марiї Iванiвнi, Саксаганському Панасовi Карповичу...»
«ВАМПУКА-2» . 28 жовтня в Московському Камерному театрi відбулася прем’єра опери-жарту «Богатирi» на музику О. Бородiна, текст Д. Бєдного, постановка О. Таїрова (раніше опера була поставлена лише один раз у 1869 році). У виставі режисера приваблювала можливість відродити попередницю «Вампуки». Таїров писав: «Богатирі» Бородіна — надзвичайно цікава і гостра сатира на «оперний стиль». Бородін з максимальною майстерністю і дотепністю включає в свою партитуру і пародіює мотиви з опер [...] і навіть пародіює самого себе». Авторові лібрето, головному літописцеві доби Дем’янові Бєдному, спало на думку перенести місце дії до двору князя Володимира і згрупувати події навколо хрещення Русі (яке на той час сприймалося як прогресивне явище в історії Росії). Хрещення, за лібрето, князь разом зі своїм почтом прийняв сп’яну, а протверезівши, став шукати вихід зі складного становища. 4 листопада вистава знята з репертуару спеціальною постановою Комітету у справах мистецтв. 15 листопада у «Правді» надрукувана стаття П. Керженцева «Фальсификация народного прошлого». Протягом двох днів 21 і 22 листопада колектив Камерного театру обговорював помилки Таїрова.
ТЕЛЕБАЧЕННЯ . Розпочалися регулярнi трансляцiї телебачення в СРСР.
ДОЗВІЛ НА КАЗКУ . В СРСР припинила діяти заборона на постановку дитячих казок і їх знову стали ставити у дитячих театрах і театрах ляльок.
1937
САТИРОФІЛІЯ . 14 сiчня газета «Бiльшовик» повiдомила: «У зв’язку з вивченням доповiдi товариша Сталiна на надзвичайному VIII Всесоюзному З’їздi Рад про Проект Конституцiї Союзу РСР, у бiблiотеках мiста рiзко збiльшився попит на твори письменника-сатирика Салтикова-Щедрiна. Особливий iнтерес виявляють робiтники до твору «Сказка о ретивом начальнике». Цими днями у палацах культури проходять спецiальнi лiтературнi вечори, присвяченi творчостi Салтикова-Щедрiна. Пiсля доповiдей про його творчiсть органiзуються читання творiв письменника».
ОРДЕН ЛЕНІНА . 27 квітня МХАТ нагороджено орденом В. І. Леніна.
ЗАНЕПАДНИЦЬКЕ МИСТЕЦТВО . З липня по листопад у Німеччині експонується пропагандистська виставка пiд назвою «Занепадницьке мистецтво», на якiй були представленi роботи Клея, Пiкассо, Матiсса, Ван Гога, Сезанна.. Виставку вiдвiдало два мiльйони осiб.
ДНІ МИСТЕЦТВА . Пiд час культурно-полiтичного свята — Днiв нiмецького мистецтва — Геббельс органiзував одну з процесiй у Мюнхенi. Для цього спектаклю, органiзованого з величезним розмахом двома професорами iсторiї мистецтв Р. Кнехтом та А. Каспаром пiд наглядом мiнiстерства пропаганди, був розроблений сценарiй. В постановцi брали участь бiльше шести тисяч осiб, що представляли рiзнi епохи, з них близько трьох тисяч учасникiв йшли в iсторичних костюмах, а також сотнi коней, собак, соколiв, возiв. Мета процесiї полягала головним чином в iдеалiзацiї вiйни та зображеннi її як шляху, яким нiмцi завжди йшли до могутностi та величi. Процесiя виглядала як живий пiдручник iсторiї, підправлений, звичайно, у вiдповiдностi з гiтлерiвською доктриною та пропагандою. На чолi процесiї несли гiтлерiвськi штандарти, символи перемоги та мистецтва. Потiм йшли: часи германцiв, вiкiнгiв, Нiбелунгiв, хрестовi походи, Карл Великий, битви iмператора Барбаросси, часи готичнi, рицарськi ордени, ландскнехти, часи Фрiдрiха Великого, часи класики i романтизму (з особливим акцентом на Вагнерi). Сучаснiсть представляли чорний лицар; алегоричнi фiгури Жертви, Вiри та Вiдданостi; алегоричнi фiгури Матерi-Землi; орел III рейху; пiдроздiли вермахту; зображення монументальних споруд, зведених при фюрерi; пiдроздiл СС.
ПРАВДА . 3 листопада на Соловках розстрiляно Миколу Кулiша, Миколу Зерова, Филиповича, Вороного, Пилипенка, Мирослава Iрчана, Леся Курбаса. Цього ж дня у Харковi в Державному українському драматичному театрi iм. Т. Шевченка вiдбулася прем’єра вистави «Правда» О. Корнiйчука у постановці учня Курбаса — Мар’яна Крушельницького.
«ВЕСІЛЛЯ В МАЛИНІВЦІ» . 10 листопада перша постановка оперети Б.Александрова і Л. Юхвіда в Московському театрі оперети.
(Початок див. у «Дні» від 28. 01. Далі буде)
