Минулого тижня київські школи працювали у стані переполоху. За дорученням голови міста Віталія Кличка всі навчальні заклади столиці проходили позапланову перевірку на дотримання правил пожежної безпеки і забезпеченість необхідними засобами пожежогасіння. Причиною ревізії стала трагедія в одеському таборі «Вікторія», де через пожежу та несправну сигналізацію загинули троє дітей (детальніше про це «День» писав у матеріалі «Слідами трагедії в Одесі» у № 166 за 20 вересня 2017 року).
Віталій Кличко обіцяв провести перевірку у стислі терміни. Наразі є проміжні результати на основі візитів спеціальних комісій до навчальних закладів міста перед початком навчального року. За словами начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської держадміністрації Романа Ткачука, тоді виявили сім тисяч порушень, більшість із яких стосувалися саме пожежної безпеки. Зокрема, йдеться про заблоковані пожежні виходи, прострочені вогнегасники, неперевірений опір обплетення електропроводки, ситуації, коли система пожежогасіння не виводиться на центральний пункт тощо. Чиновник зауважив, що перевірка завершиться, коли будуть вирішені всі проблеми, зокрема, усунуть виявлені порушення. На це, зрозуміло, потрібні кошти. Де шукатиме їх місто, якщо в ідеалі фінансувати пожежну безпеку потрібно було задовго до ревізії?
ЗАПЛАТЯТЬ БАТЬКИ?
У школі, в якій навчається в першому класі донька автора матеріалу, минулого тижня, одразу після заяв мера про старт перевірки, у закутку вестибюля з’явилися пожежні драбини та вогнегасники. Тоді ж батьки планували з’ясувати у директора, яким чином заклад дбає про безпечне перебування тут учнів та як працює протипожежна система. З’ясували небагато: аварійні виходи в порядку, засоби гасіння вогню справні. Але картинка не зовсім ідеальна. При вході до школи кілька років тому поставили турнікети, працює електронна пропускна система для учнів. Цей безпековий плюс в екстрених ситуаціях може перетворитися на мінус. Адміністрація школи переконує, що за аварійні виходи слугуватимуть вікна у вестибюлі. А от скористатися з такою метою вікнами у класі на першому поверсі, де колись була розташована бібліотека, не вдасться. Раніше за правилами безпеки на вікнах мали стояти ґрати. Згодом приміщення бібліотеки переробили під клас. Та кованих решіток ніхто не прибрав.
Подібних порушень у навчальних закладах країни — безліч. За словами директора аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра СЕРГІЄНКА, для виявлення недоліків варто зайти в будь-яку школу чи дитсадок і перевірити так звані чорні виходи, наявність планів евакуації, справних вогнегасників, відповідальних за пожежну безпеку тощо. У більшості з цим є проблеми. На думку Олександра Сергієнка, зараз у керівників навчальних закладів хороша нагода вимагати у місцевих органів влади коштів на те, щоб усунути виявлені недоліки.
До речі, Роман Ткачук теж наголошував, що перевірка допоможе зрозуміти, скільки коштів із міського бюджету потрібно надати на встановлення протипожежної сигналізації та загалом на систему пожежної безпеки в освітніх закладах. Разом з тим, на думку чиновника, насамперед необхідно усунути ті порушення, які представники закладів можуть виправити власними силами. Однак якщо протягом вересня, приміром, школи міста не отримували додаткових надходжень із міського бюджету саме на пожежну безпеку, то як можна усунути недоліки? Хіба що знову за рахунок батьків, використовуючи їхні внески через наявні благодійні фонди навчальних закладів.
«ДУМАЮ, НИНІШНЯ ПЕРЕВІРКА НІЧОГО НЕ ЗМІНИТЬ»
Голова Асоціації шкіл міста Києва та директор Фінансового ліцею Юрій ШУКЕВИЧ визнав, що в його закладі викручуються саме за рахунок існування благодійних фондів. Але так не має бути, адже протипожежна безпека закладів освіти — це відповідальність міської влади. До слова, ініційована мером ревізія ще не дісталася їхньої школи. Та й особливого сенсу в цьому директор не бачить.
«Треба надавати гроші на пожежну систему, а хто їх давав у попередні роки? Маю на увазі систему протипожежної сигналізації, коли у школі встановлені датчики, а в разі задимлення спрацьовує сирена. У більшості шкіл вона не облаштована. Це є тільки в нових школах, а в більшості, яким 30 — 40 років, ніхто цю систему не встановлював, — пояснює Юрій Шукевич. — Друга проблема — вогнегасники, їх потрібно перезаряджати й купувати нові. І хто з персоналу вміє ними користуватися? Доки кошти на це не надаватимуться у повному обсязі, заручником ситуації буде директор або інші «стрілочники».
На думку директора Фінансового ліцею, доцільно частіше проводити навчання з евакуації, як це практикується в Європі. «У нас це проводиться раз на рік як обов’язковий захід, коли всі про це знають. Але треба переходити до раптових перевірок, дивитися, як діє персонал, як працює начальник штабу, який бере на себе відповідальність, щоб не було паніки, — продовжує він. — Гадаю, нинішня перевірка нічого не змінить. Загалом такі перевірки ефективні, якщо потім знайдуться шалені гроші на протипожежну безпеку в усіх школах, дитсадках, школах творчості. Має бути розумна системна робота, а не піар-кампанія».
Олександр Сергієнко вважає, що пояснювати наявні порушення браком коштів — доволі дивно. «У всіх школах існують батьківські фонди, і на безпеці дітей економити неможливо, — наголошує експерт. — Чомусь у школі вважають, що варто купувати нові комп’ютери чи інтерактивний екран, а вогнегасник — не обов’язково. Треба правильно розставляти пріоритети. Директору важлива красива картинка, а те, що пожежні виходи захаращені, що вогнегасники заправлялися хтозна-коли, — це ж не показово».
У будь-якому разі, помилки виправляти треба. Вирішувати шкільні проблеми тільки за рахунок батьків — теж не вихід. А гра з вогнем — небезпечна.
