Програма «Сектор В» спрямована на соціальну реабілітацію військових, що повертаються із зони бойових дій, боротьбу з бойовим шоком, травмою та посттравматичним синдромом. Громадська організація «Побратими» планує запустити її до наступного літа. Зараз керівники організації шукають гранти для фінансування свого проекту та за допомогою іноземних колег готують власних тренерів.
«Ціль нашої організації — будувати реабілітаційний процес за принципом «рівний — рівному», — розповідає директор ГО «Побратими» Артем Денисов. — У рамках наших проектів ветерани комунікують з ветеранами. Це вже дало хороші результати у Данії та Америці. У кінці червня минулого року ми завершили заняття з першою групою, і її випускники успішно працюють як співтренери для нашої другої групи».
«ПОТРІБНО СТВОРЮВАТИ СИСТЕМИ»
Сам проект «Сектор В» готували близько року. За словами його засновника Івони Костини, за цей час організаторам вдалося дослідити питання реабілітації досить детально, щоб уникнути помилок у майбутньому. Головний висновок, який зробили волонтери, — проект має бути тривалим.
«Поспіху у цій справі не треба, — стверджує пані Івона. — Багато проблем, пов’язаних з війною, виникає через 10—15 років після неї. Ми вступили у війну, яка забирає ціле покоління. Це покоління сильне, воно зможе впоратися з проблемою. Але проект не буде тривати рік чи два. Нам потрібно створювати системи, які зможуть працювати довше».
Тренінг розрахований на півтора місяці та має чотири етапи. На першому етапі бійцю дають інформацію для роздумів, пояснюють, що з ним відбувається. На другому — допомагають заглибитися у проблеми, які загострилися після повернення з війни. На третьому людину стабілізують, дають інструменти розвитку, а на четвертому має відбутися посттравматичний ріст.
«У людини, яка знайомиться зі світом війни, відбувається пробудження інстинктів, з якими вона не може впоратися, — розповідає ветеран АТО, а тепер один зі співтренерів проекту Тарас Ковалик. — Це — бурхливий океан, який народжується у тобі. Його потрібно досліджувати, але нам ніхто не розповідав, як з цим працювати. Речі, які солдати роблять на війні, асоціальні для звичайного світу. Ті правила, які ми виносимо, у мирному житті не працюють».
«ЧАС «БІДНИХ ХЛОПЧИКІВ» НА ФРОНТІ ЗАКІНЧИВСЯ»
Микола Змієвський — учасник другого тренінгу з подолання бойової травми. Поки він тільки у процесі реабілітації, але, за словами чоловіка, у його житті вже є помітні зміни:
«Мені пощастило, що я повернувся з АТО живим і здоровим. Але у моїй поведінці була присутня тотальна агресія, страх. Все, що бачив на фронті, я привіз у своє мирне життя, і це дуже мені заважало. Але завдяки тренінгу мені вдається себе реалізувати. Я дуже хочу бути корисним, тому змінив професію. Раніше працював помічником сталевара, а тепер проходжу навчання на бариста».
Вагома проблема, з якою зіткнулися організатори, — це те, що хлопці соромляться допомоги психолога. На думку Івони Костини, причина — у позиціонуванні психологічної допомоги у нашому суспільстві.
«Головне питання — як зробити так, щоб хлопці не боялися звертатися до психолога, — акцентує пані Івона. — Відповідь на нього — позиціонування у медіа. Час бідних і босих хлопчиків на фронті закінчився. Зараз армія забезпечена, з фронту до нас повертаються сильні, мужні чоловіки. Не можна показувати їх як нещасних героїв. Ці люди — дуже сильні. Не треба дивитися на них як на об’єкт співчуття».
Зараз організація «Побратими» працює над лекціями для військових на фронті та бере кілька демобілізованих груп на так званий «карантин» — кількаденну роботу у військовій частині перед поверненням додому. Поки волонтери не можуть охопити значну кількість бійців, але сподіваються, що вже найближчим часом реабілітацію будуть проходити усі військові, а також волонтери й журналісти, які працювали у зоні АТО.
