Сьогодні, 4 лютого, вся медична спільнота відзначає Міжнародний день боротьби з раком. В Україні ця тема надзвичайно актуальна, адже за статистикою Міністерства охорони здоров’я щороку в Україні реєструють 165 тисяч нових випадків захворювання на рак, за прогнозами медиків, до 2020 року ця недуга вражатиме вже по 200 тисяч українців щороку. Наразі в Україні зареєстровано понад 800 тисяч хворих з онкопатологією, з яких щорічно помирає майже 90 тисяч. Утім кожен другий випадок захворювання можна попередити, переконані медики. Саме на попередження хвороби нині спрямовані зусилля всіх держав, у тому числі й України. Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р. Кравецького НАН України разом із благодійним фондом «Єдність проти раку» розпочинає новий просвітницький проект «Наука — суспільству».
Його мета — поширити серед населення не тільки інформацію про онкологічні захворювання, а й те, як їх можна попередити або знизити ризик появи злоякісних пухлин. Для цього треба переглянути свій спосіб життя та змінити ставлення до власного здоров’я, вважають лікарі. Адже одна з причин захворювання — неправильне харчування, обмеженість у русі, недостатнє перебування на свіжому повітрі, а також куріння. У принципі ця інформація не нова для багатьох українців, але хоч і знаємо про це, у більшості випадків мало що робимо. Що саме планують зробити науковці, аби таки знизити рівень захворювання на рак, «Дню» розповіли директор Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Кравецького Василь ЧЕХУН та кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник інституту Тетяна П’ЯТЧАНІНА.
Василь ЧЕХУН: — Десять років тому в Парижі було підписано Паризьку хартію про об’єднання зусиль науковців, лікарів, освітян, представників мас-медіа щодо подолання найскладнішої проблеми людства. Наш проект стартує напередодні десятиріччя хартії та 50-річного ювілею нашого інституту. Сьогодні дуже багато знань про механізми та причини виникнення раку, але прірва між знаннями та діями не зменшується. Паризька хартія зорієнтована на попередження хвороби. Наразі Україна теж стає на шлях, коли все частіше говорять про те, що саме профілактика є основою подолання цієї хвороби. Незважаючи на новітні методи терапії та діагностики, у нове тисячоліття ми вийшли зі страшними результатами: за прогнозами Міжнародної агенції досліджень раку, 2010 року онкозахворювання можуть стати основною причиною смерті у світі. За статистикою ВООЗ, в Україні злоякісні утворення виявляють у кожного 50-го мешканця (у світі, для порівняння, — у кожного 270-го). Тому в світі та в Україні оголошено боротьбу з раком у всіх напрямках, зокрема акцент робиться на його попередженні. А зробити це можна тільки завдяки знанням. Кожна людина має знати не тільки те, що нікотин вбиває коня, а й те, що в ньому є канцерогени.
Тетяна П’ЯТЧАНІНА: — Наш інститут розробив спеціальні лекції для школярів, їх адаптували для шкільної аудиторії наші молоді науковці й нині читають у школах. Поки ми залучили до проекту тільки Київ, але незабаром підключимо інші великі міста. Оскільки лекції читають молоді люди, які не просто розповідають, що куріння шкідливе, а описують фактори ризику, діти слухають їх дуже уважно, ставлять додаткові запитання і, сподіваємося, роблять для себе певні висновки. Серія лекцій-уроків охоплює теми: що таке онкологія, які чинники навколишнього середовища можуть сприяти появі злоякісних утворень, є лекція про здоровий спосіб життя, про профілактику раку. Також ми зняли фільм «Інститут надії», який транслюватимемо по національних каналах у рамках проекту.
— До речі, що мають знати пересічні громадяни про профілактику онкозахворювань?
В.Ч.: — Коли говорять про профілактику, то кажуть: не кури, не їж того чи того, але це лише окремі аспекти проблеми. Профілактика — значно ширше поняття, воно включає не тільки діагностику, а й масу знань та механізмів, користуючись якими, можна уникнути хвороби. Наприклад, серед молоді дуже популярне бажання влітку отримати хорошу засмагу — завдяки південному сонцю та спеціальним кремам, а в кремах для засмаги дуже багато речовин, які є потенціальними канцерогенами. Надлишкове сонячне опромінення теж є канцерогенним фактором. Тому наш проект зводиться до того, щоб посіяти знання серед молоді та не допустити, попередити хворобу, а також навчити думати, як не зашкодити своєму здоров’ю.
— Які тенденції зараз виходять на перший план у боротьбі з раком?
В.Ч.: — Сьогодні онкологія рухається у напрямі ранньої діагностики. Чим раніше буде виявлено причини онкології, тим більш результативним буде лікування. Комп’ютерна томографія, технічні засоби діагностики вважаються основою ранньої діагностики, тому що завдяки сучасним комп’ютерним технологіям та нанотехнологіям є можливість виявляти кількість злоякісних пухлин не в міліметрах чи сантиметрах, а на рівні десятків і сотень клітин. Тому нанотехнології — це один із перспективних напрямків лікування хвороби. З одного боку, ми знаходимо маркер пухлинної клітини, а з другого боку, цей маркер можна застосовувати як мішень для впливу, тобто для боротьби з нею.
— Чи можна уникнути захворювання, якщо вести здоровий спосіб життя або жити в екологічно чистому середовищі? Чи це основні чинники, які впливають на поширення раку?
Т. П.: — Майже всі фактори добре відомі. По-перше, це фактори навколишнього середовища, оскільки всі ми — діти цивілізації, більша частина населення України мешкає у великих містах, де не найкращі умови для проживання: через засилля великої кількості автомобілів, розвиток промисловості тощо. А ще всі ми купаємося в електромагнітних хвилях. Утім не всі чинники є такими, що викликають рак, тобто дія їхня не завжди відома. Якщо відомо, що певні речовини викликають онкологічні захворювання і вони містяться у викидах підприємств, то є й такі фактори, дія яких ще не вивчена, наприклад, мобільні телефони чи вплив генетично модифікованих продуктів на людину, тобто те, що лежить в основі зміни клітини і що може викликати онкологічне захворювання. Окрім чинників навколишнього середовища, люди добре знають, що не треба вживати надто пересмажену їжу, прогірклу олію чи масло, надто копчені продукти, тому що всі вони містять канцерогенні речовини чи ті, які провокують їхнє утворення в організмі. Існують і чинники внутрішнього середовища людини, наприклад генетичні. Іноді є такі родини, де багато людей хворіє на онкологічні захворювання, але люди на це не звертають увагу. А складання таких родоводів дає можливість виявити ризик чи схильність захворіти наступним поколінням. Адже успадковується не сама хвороба, а схильність до неї, тобто якісь зміни в генетичному апараті: хтось може бути носієм, але не хворіти, а передати цей мутований ген нащадкам. Є онкозахворювання, які передаються у спадок, наприклад, захворювання сітківки ока, поліпи товстої кишки. Але не слід думати: якщо твої родичі хворіли на рак, ти теж піддаєшся такому ризику. Людина не мусить нічого боятися, треба лише знати, що вона має звернутися до спеціаліста, а для всього суспільства порада одна — вести здоровий спосіб життя. Думати, що ви їсте, чим дихаєте, як проводите вільний час. У нас дуже мало культури здоров’я, яка має прищеплюватися з самого дитинства. Інформування суспільства, а не залякування страшною статистикою, мовляв, діти хворіють на рак мозку, лейкемію, — це основне завдання сучасної медицини.
— Чому діти мають цю хворобу — через генетичні фактори чи існують інші причини?
Т. П.: — Є певний відсоток дітей, які отримують захворювання у спадок. А з другого боку, подивіться на наших мам, які курять навіть під час вагітності, вживають продукти, що не є корисними для вагітної жінки: замість чистої води вона п’є якісь мікси чи енергетичні напої. Потрібно думати, чим вона дихає, чи вона до останнього дня вагітності працює на роботі, сидить за комп’ютером. Існують фактори, дія яких ще не вивчена. Проблема дитячої онкології надзвичайно важлива, адже тут, так само як і з дорослими, статистика захворювань постійно зростає. Нині на обліку в Україні близько 5,5 тисячі хворих діток та таких, які перехворіли на цю хворобу. На жаль, у нас виліковується у кращому випадку кожна друга дитина, в той час як у Європі та США — двоє з трьох.
— На адресу нашої редакції часто приходять звернення допомогти зібрати кошти на лікування дітей, які мають саме ракові захворювання. Зазвичай це колосальні суми — десятки тисяч євро...
Т. П.: — Операції насправді дуже дорогі, як і в цілому все, що стосується онкологічних хвороб. Є багато факторів, що впливатимуть на ефективність та результати лікування. Не може в онкології існувати стандартів лікування, як, наприклад, при лікуванні пневмонії, коли хворому пропонується певний набір ліків. Треба налаштовуватися на індивідуальний підхід до лікування. У людини беруть молекулярно-біологічний профіль, виявляють маркери, тобто як можна вплинути на пухлину, які методи будуть ефективними. Від цього й залежить результат лікування. А всі ці методи дуже скрупульозні й потребують великої кількості дорогих реагентів, тому лікування таке дороге.
— Коли українці й в цілому населення планети почують від лікарів, що рак — це не вирок?
В.Ч.: — Наша акція якраз і спрямована на це. Таким шляхом іде нині вся світова медицина: легше попередити, ніж лікувати. Лікарі постійно наголошують, що жінки після 40 років повинні періодично проходити обстеження або повсякчасно самообстежуватися. Багато жінок виявляють у себе рак молочної залози, коли вийшли з ванної й витираються рушником. У свій час в Японії рак шлунка був на першому місці серед онкологічних захворювань. Вчені провели дослідження, щоб виявити, які агенти можуть сприяти такому захворюванню. І виявилося, що немає таких чинників. Тоді вони пішли шляхом ранньої діагностики: все населення було поінформовано, що раз на рік усі громадяни мають пройти обов’язкову гастроскопію, й зараз Японія за показниками онкології — на одному з найнижчих місць. Тому коли населення України не просто знатиме, що робити, а дійсно це робитиме, кількість захворювань почне знижуватися.
