Фоторобота «Дорога гільз» (на фото) вразила багатьох відвідувачів ХVІІІ Міжнародної фотовиставки «Дня». Нещодавно, у Дні «Дня» у Вінниці, вона була представлена Донецькому національному університету імені Василя Стуса. Автором цієї символічної та історичної світлини є боєць АТО, фронтовий фотокор 46-го окремого батальйону спеціального призначення ЗСУ «Донбас-Україна» Юрій ВЕЛИЧКО із правдивим позивним «Фотограф». Уже два роки він фотографує війну, створюючи свій візуальний альбом історії воєнної України.
«Я не професійний фотограф, — одразу зізнається Юрій. — У молодості фотографія була для мене просто хобі. Фотографувати почав, коли купив якісний апарат. Але, якщо бути чесним, зайнятися цією справою серйозно мене змусила війна. Я пішов воювати, прихопивши з собою фотоапарат. Спершу фотографував усіх і все, бо раніше нічого подібного не бачив. Потім зосередився на бойових побратимах, фіксував їхні щоденні справи — військові і будні» (нагадаємо, «День» писав про військові фото Юрія Величка у №205-206 від 11 листопада 2016 року. Зокрема, про нагороджені на ХVІІІ Міжнародному фотоконкурсі світлини «Позивний «Піаніст» і «Позивний «Гал»).
Кожна світлина Юрія — це ніби окрема історія про хлопців-бійців, знищені міста, незасіяні землі, розбиті горем людські долі. «На них машини, на яких батальйон, виконавши завдання, виходить з Кримського; ось боєць з Донецька, який боронить рідну землю разом зі своєю дружиною, а тут «Кобзар» Шевченка, який тільки що читав хтось з бійців, — коментує фотограф. — Фотороботу «Дорога гільз», яку надіслав на фотовиставку «Дня», обрав не випадково. На ній зображена крайня вулиця розбитої Мар’янки, яка вщент усіяна гільзами від снарядів. Я зробив це фото минулого літа. Хотів, щоб там, у Києві, побачили реальну картину того, що відбувається на «передку». Ця дорога — остання наша висота, не «нуль» або навіть менше за «нуль», далі сєпари... На фотографії немає людей, але містить вона глибокий зміст. Це візуальне свідчення запеклої боротьби українських бійців, які щодня тримають оборону проти ворожої артилерії і часто у нерівному бою».
За роки війни «Фотограф» сформував колосальний архів і власний авторський стиль — усі його знімки не постановочні, вони живі. Перше, що впадає у вічі, це погляд бійців — тривожний або рішучий, радісний чи розпачливий. Юрій вміє спіймати момент у найвирішальну секунду. А все тому, що свій фотоапарат не випускає із рук навіть під час обстрілів.
Найкращі свої роботи вже незабаром Юрій Величко планує представити у Литві. Це буде його перша закордонна презентація, яку допоміг організувати литовський журналіст Вутаутас Бруверіс. Судячи з коментарів під публікацією Вутаутаса у Facebook, литовці з нетерпінням чекають на зустріч з українським фотографом та його фотороботами. Сам учасник АТО із позивним «Фотограф» скромно каже, що популярності не прагне, просто хоче розповісти і показати прибалтам реальне життя українських військових.
Відкриття фотовиставки українського фронтового фотографа Юрія Величка відбудеться у Вільнюсі 15 березня о 17.30 в приміщенні національної бібліотеки.
